- •Технічні показники сушильної камери валмет
- •Курсова робота
- •Розрахунок показників роботи сушильного цеху на базі сушильної камери «валмет»
- •Графічна частина
- •2.1.1 Вступ
- •2.1.2. Вибір режиму сушіння
- •2.1.3. Розрахунок тривалості та параметрів на початковий прогрів, проміжну та кінцеву тепловологообробку.
- •3. Розрахунок тривалості сушіння і обороту камери
- •2.1.4. Перерахунок об’єму фактичного матеріалу в об’єм умовного
- •2.1.6. Розрахунок необхідної кількості сушильних камер
- •3.1 Опис технологічного процесу
- •4.1 Показники якості сушіння.
- •5.1. Техніка безпеки при сушінні пиломатеріалів.
Технічні показники сушильної камери валмет
№ п/п |
Показник |
ВАЛМЕТ |
1 |
Внутрішні розміри, довжина, ширина, висота (м). |
20500х7х3 |
2 |
Кількість штабелів, при їх довжині 7 м. |
2 |
3 |
Ширина і висота штабеля, при довжині 7 м. |
1.8х3 |
4 |
Тип калорифера. |
Трубчастий. |
5 |
Площа поверхні нагріву (м2). |
480 м2 |
6 |
Тип і номер вентилятора. |
Осьовий, У2 М10 |
7 |
Число обертів (об/хв). |
980 об/хв |
8 |
Кількість вентиляторів. |
6 |
9 |
Швидкість циркуляції агента сушіння через штабель (м/с). |
3-4 м/с |
10 |
Потужність електродвигунів (КВт). |
27 |
Курсова робота
ТЕМА:
Розрахунок показників роботи сушильного цеху на базі сушильної камери «валмет»
Графічна частина
2.1.1 Вступ
Одним із факторів підвищення якості пиломатеріалів є їх сушіння. Це обов’язковий етап технологічного процесу лісопильного деревообробного виробництва. В галузі сушіння деревини за останні 7-10 років досягнуто певних успіхів: збільшилась потужність камерного сушіння за рахунок введення в експлуатацію вітчизняної та зарубіжної техніки; організовано серійне виробництво збірно-металевих камер періодичної дії, на лісопильно-деревообробних підприємствах майже в два рази зменшилась кількість низькопродуктивних камер старих типів, збільшився рівень механізації навантажувально-розвантажувальних та транспортних робіт; запроваджені нові лінії сушіння з підвищеною висотою штабелів.
Одночасно із збільшенням потужностей камерного сушіння пиломатеріалів на лісопильних підприємствах значно підвищились вимоги до якості висушуваного матеріалу.
В ЦНДІМОДі і інших науково-дослідних організаціях і вищих учбових закладах виконано ряд теоретичних експериментальних досліджень, направлених на обгрунтування оптимальних умов процесу сушіння деревини, вимог і вихідних даних для розробки нових сушильних камер і обладнання. ЦНДІМОДом видані “Руководящие технические материалы по технологии камерной сушки древесины”, в розробці яких брали участь майже всі науково-дослідні інститути і вищі учбові заклади. Їх впровадження дало змогу більш чітко керувати процесом сушіння і забезпечити високу якість висушуваного матеріалу.
Процес сушіння деревини дуже складний. При ньому проходять фізичні явища, які відносяться до складу процесів переносу. Головні з них: поглинання тепла поверхнею матеріалу (теплообмін); переміщення тепла по матеріалу (теплопровідність); випаровування вологи з поверхні матеріалу (вологообмін); переміщення вологи по матеріалу (вологоперенос). Класифікація видів та способів сушіння деревини базується в першу чергу на особливостях передачі тепла висушеному матеріалу. В залежності від цього розрізняють чотири види сушіння деревини: конвективне; кондуктивне; радіаційне; електричне.
При
конвективному
сушінні виділяються два підвиди:
конвективно-атмосферне сушіння без
підігріву повітря і конвективно-теплове
сушіння в нагрітих газах або рідинах.
Кожний вид сушіння можна розділити на
способи, які залежать від обробки агента
і особливостей використання обладнання.
Найбільше способів має конвективне
сушіння. Існують також комбіновані
способи
сушіння, в яких одночасно використовуються
різні види передачі тепла або суміщаються
другі ознаки різних способів сушіння.
У промисловості деревина підлягає сушінню головним чином у вигляді пиломатеріалу (дошка, заготовка), а в деяких галузях деревообробки (виробництво фанери і плит) у вигляді лущеного або струганого шпону і подрібненої деревини (стружка, тріска).
Поряд з досягнутими успіхами в галузі сушіння деревини все ще є недоліки і не вирішені питання. Об’єм сушіння не в повній мірі задовольняє потреби в сухих пиломатеріалах. Якість сушіння пиломатеріалів на деяких підприємствах знаходиться на невисокому рівні, спостерігається покороблення деревини, перехід із високих в більш низькі сорти, нерівномірність просихання пиломатеріалів по об’єму штабеля, не вистачає потужностей машинобудування для централізованого виготовлення сушильних камер та спеціального уніфікованого сушильного обладнання.
Терміни проектування, виготовлення і випробування у виробничих умовах нових високопродуктивних сушильних камер і сушильного обладнання дуже великі.
В недостатній кількості впроваджується сучасна апаратура для контролю управління процесом сушіння, що в значній мірі пояснюється відсутністю централізованого комплектування і постачання апаратури.
