1. Теорія оптимальної чисельності населення
За Мальтусом, оптимальною є та чисельність населення, за якої дохід на душу населення максимальний. Отже, зниження рівня заробітної плати до прожиткового мінімуму свідчить про перенаселення.
2. Закон спадної родючості землі
У центрі уваги закону народонаселення Мальтуса - проблема обмеженості ресурсів землі; результатом розвитку цієї теорії є концепція спадної родючості землі.
Швидкий ріст виробництва продовольства не є можливим, оскільки земельні ресурси обмежені, а темпи прогресу у сільському господарстві - повільні. За рівних кількостей роботи кожне додаткове вкладення в сільське господарство дає все меншу і меншу віддачу". В міру вдосконалення методів обробітку праця в сільському господарстві стає все менш продуктивною.
3. Теорія земельної ренти
Рента - це надлишок продукції фермера, який працює в граничних умовах, над витратами його праці і капіталу.
Сучасною мовою висновок Мальтуса можна сформулювати так: ціна визначається граничними витратами фермера, який працює в граничних умовах, що є вищими від середніх витрат. Саме цей надлишок сплачується у вигляді ренти.
5. Теоретична система Рікардо
У 1817 році виходить основна праця Рікардо "Начала політекономії і оподаткування". У цій праці Давид Рікардо стверджує, що предметом політекономії є вивчення економічних відносин людей в процесі виробництва, а головним завданням є дослідження законів створення і розподілу національного доходу, прибутку, ренти.
Основні положення теорії грошей Рікардо:
Стійкість грошового обігу є найважливішою умовою росту економіки.
Така стійкість можлива лише для грошової системи, яка базується на золоті.
Золото в обігу може бути замінене паперовими грішми, розмінними за стійким паритетом на золото.
Теорія порівняльних переваг (затрат, корисності)
Рікардо не влаштовувало існуюче твердження, що міжнародний рух товарів обумовлений лише природно-кліматичними умовами: не обов'язково, щоб країна мала абсолютну перевагу у виробництві якогось товару, тобто щоб затрати праці на одиницю цього товару були менші. Достатньо порівняльної переваги, тобто того, щоб стосовно певного товару співвідношення затрат цієї країни із затратами інших країн було сприятливішим, ніж за іншими товарами.
Теорія цінності
Рікардо критикує Сміта і переконаний в тому, що цінність товару завжди визначається затратами праці. На противагу Смітові Рікардо твердить, що цінність не складається із заробітної плати, прибутку і ренти, а розпадається на ці складові. Рікардо вважає, що цінність товару залежить від відносної кількості праці, необхідної для його виробництва, а не від більшої чи меншої винагороди, виплаченої за працю.
Закон Рікардо: цінність товару прямо пропорційна до кількості затраченої праці і обернено пропорційна до продуктивної сили праці.
Теорія капіталу
Рікардо твердить, що капітал - це нагромаджена праця, яку приводить у рух жива праця. Відмінності в капіталі можуть бути за терміном зносу основного капіталу, співвідношенням основного і оборотного капіталу, періодом обороту оборотного капіталу. Все це позначається на відносній цінності товарів без явного зв'язку з кількістю праці.
Фундаментальна теорема розподілу
Фундаментальну теорему розподілу Рікардо формулює так: норма прибутку змінюється обернено пропорційно до заробітної плати, якщо під заробітною платою розуміти відносну частку праці в кінцевому продукті (без ренти) як результат інвестицій одного року.
Теорія заробітної плати
Рікардо визначає природну заробітну плату як таку, що буде підтримувати стаціонарний стан населення, на відміну від ринкової заробітної плати, яка допускає ріст населення, коли перевищує природну заробітну плату.
Отже, ринкова ціна праці коливається навколо природної ціни і визначається нею. Природна ціна праці визначається прожитковим мінімумом, а ринкова ціна - співвідношенням попиту і пропозиції.
Фундаментальна теорема прибутку Рікардо
Прибуток залежить від високої чи низької заробітної плати. (підвищення заробітної плати сприяє зниженню прибутку і навпаки).
Теорія відтворення
Рікардо заперечував можливість криз і не вважав реалізацію товарів проблемою. На його думку, існує налагоджений механізм, в якому зростання обсягів виробництва приводить до збільшення споживання.