Висновок

Одним із невід'ємних і найперших прав людини є право на життя. Принцип непорушності і невід'ємності цього права закріплені в Загальній Декларації прав людини 1948, Європейській конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, Конституції України 1996. оскільки Основний закон України забороняє звуження змісту та обсягу прав людини, таким чином заохочує їх розширення. Тим більше, що права людини в історичній перспективі постійно розширюються та збагачуються.

Саме тому заслуговує на увагу проблема евтаназії і таке питання як надання можливості здійснення абортів в Україні, адже право на життя означає не тільки право жити, а й право народитися, право на те що в законодавстві держави не буде жодних підстав для позбавлення людини життя.

Сьогодні в Україні не зроблено ніяких кроків, щоб забезпечити ще не народженій людині її право на народження і життя. Адже за Європейським законодавством ембріон є людиною вже на 14 день після зачаття. Вже сам факт того, що в законодавстві України існують підстави для штучного переривання вагітності є не що іншим, як узаконеним посяганням на людське життя.

Важливим питанням є вирішення спорів щодо легалізації евтаназії тому підсумовуючи викладене вище, варто зазначити, що проблема легалізації евтаназії – це достатньо складне та дискусійне питання. Від його розв’язання залежить доля багатьох безнадійно хворих людей, які знаходяться на межі життя та смерті, відчувають себе безпорадними, знаходяться у стані глибокого відчаю. Ці люди позбавлені вибору, вони законом приречені на повільну і болісну смерть. Але з іншого боку, як людина віруюча, я не можу відкидати позиції церкви з приводу даної теми. Не можна виключати і випадки лікарської помилки, дивовижні випадки одужання людини від невиліковної хвороби, не слід нехтувати і можливостями нетрадиційної, народної медицини. 

Отже, не будучи затятим противником евтаназії, я все ж таки вважаю, що законодавча легалізація евтаназія саме на сьогодні на території України є неможливою, оскільки здатна призвести як до зростання кількості зловживань з боку медичних працівників, так і до вчинення злочинів під прикриттям евтаназії стосовно хворих і немічних людей, людей похилого віку з метою заволодіння їх нерухомістю, майном, заощадженнями.

Список використаних джерел

1. Конституція України Закон від 28.06.1996 № 254к/96-ВР Редакція від 30.09.2016, підстава 1401-19 [електронний ресурс], режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/254%D0%BA/96-%D0%B2%D1%80.

2. Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р. (зі змінами і доповненнями) // Офіційний вісник України. – 2003. – № 11. – Ст. 461.

3. Сімейний кодекс України Редакція від 10.11.2016, підстава 1692-19 [електронний ресурс], режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2947-14.

4. Кримінальний кодекс України Редакція від 05.01.2017, підстава 1798-19 [електронний ресурс], режим доступу - http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/2341-14.

5. Загальна декларація прав людини  прийняття від 10.12.1948 [електронний ресурс], режим доступу - http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/995_015.

6. Евтаназія [електронний ресурс], режим доступу - http://aphy.net/forum?id=1722&task=viewtopic.

7. Право людини на життя [електронний ресурс], режим доступу - http://svitppt.com.ua/pravoznavstvo/pravo-lyudini-na-zhittya.html.