Види цін, що їх використовують в практиці обліку, аналізу і планування.
При розрахунку
вартості виробленої продукції в кожному
конкретному році, прибутку, складанні
бізнес−плану та інших документів
прогнозного характеру підприємства
використовують ціни, що склалися вданий
період часу. їх називають поточними
(діючими) цінами.
З різних причин у
кожному наступному році ціни змінюються
порівняно з попереднім роком. Нерідко
із практиці управління діяльністю
підприємств виникає потреба оцінити
динаміку економічних показників без
урахування впливу цінового чинника.
Використання для цих цілей діючих цін
не дозволяє об'єктивно оцінити вилив
чинників виробничого характеру. Тому
для характеристики динаміки економічних
показників користуються порівняльними
(порівнянними) цінами, використання
яких дозволяє нівелювати вплив зміни
цін на показники динаміки обсягу
виробництва, показники продуктивності
праці, тобто на всі показники, обчислення
яких базується на вартісному вимірюванні
обсягу виробництва. За порівняльні
приймають ціни певного (базового)
періоду.
Середні ціни
розраховуються, як правило, на одну й
ту саму продукцію (наприклад, середня
ціна за 1 кг житнього хліба) або на
продукцію, що входить у певну асортиментну
групу (хліб і хлібобулочні вироби;
кондитерські вироби; овочі; ковбасні
вироби тощо).
