6.3. Біологічні резерви збільшення продовольчих ресурсів

Однією з основних проблем у виробництві продуктів харчування є дефіцит білка в продовольчих ресурсах. Розв’язання проблем білка можливе за рахунок виробництва так званого хлорофілового білка, який одержують з листя рослин. Якщо отриманий при цьому продукт згодувати тваринам, то можна отримати ефект, аналогічний використанню рибного борошна. Для виробництва такого продукту найбільш придатні рослини з великим “урожаєм” листя. Для цього треба підібрати відповідні рослини.

Наступна проблема пов’язана з фотосинтезом. Енергія сонця, яка є головним джерелом традиційного сільськогосподарського виробництва, в результаті фотосинтезу переробляється в енергію хімічних сполук органічних речовин. Щорічно на Землі в результаті фотосинтезу утворюється понад 100 млрд. тонн органічних речовин. Необхідно розв’язати біологічне і технічне завдання штучного здійснення фотосинтезу в крупних промислових масштабах.

Революційні відкриття у молекулярній біології дають змогу отримати такі біохімічні та біофізичні результати, які на межі 21 ст. будуть не тільки доповнювати, але й у багатьох областях змінювати традиційні методи сільськогосподарського виробництва.

Одним з головних напрямків біології, якій застосовується у сільському господарстві, є селекція рослин – розділ агрономії, що вивчає методи створення сортів і гібридів рослин із потрібними людині властивостями.

Одне з найважливіших завдань селекції – забезпечення більш ефективного використання рослинами енергії сонця. Культурні рослини використовують тільки 2 % сонячної енергії, а резерви її безмежні. Якщо використання рослинами сонячної енергії збільшити хоча б у декілька разів, продукція рослинництва також зросте в декілька разів.

Важливою метою селекції в економічному відношенні є підвищення врожайності з одиниці площі. При цьому селекційні роботи необхідно враховувати нарівні з економічними завданнями, певними технологічними вимогами. Наприклад, механізація вирощування рослин буде ефективною в тому разі, якщо стебла рослин будуть достатньо міцними і врожай буде зібрано за допомогою механізмів без збитків.

Уже багато досягнуто для забезпечення більш тісної єдності між продуктивними можливостями тварин і технологією виробництва в тваринництві. Раціональне використання генних харчових речовин або кормів потребує узгодження масштабів використання їх з генетичними можливостями тварин. Так, через незбалансованість кормового раціону середньодобовий приріст великої рогатої худоби нижчий від потенційної продуктивності породи, а період відгодівлі вдвічі і більше перевищує нормативний рівень.

Мета нового підходу до проблем тваринництва полягає у забезпеченні збільшення продукції, отриманої з кожної тварини. Це здійснюється не шляхом виведення рекордсменів, а підвищення продуктивності більш великих груп тварин. Так, у середині п’ятидесятих років у СРСР і США була однакова кількість молочних корів – по 28 млн., надої в США – 2500 кг на корову, в СРСР – 1800 кг. Зараз у США – 10 млн. корів, середні надої – 6000 кг. У нас стало 42 млн. корів, середні надої – 2300 кг (Лемешев М.Я. О дефиците // Знамя. – 1987. - № 3. – с. 197-201).

У результаті розвитку генної інженерії (розділ молекулярної біології, пов’язаний із цілеспрямованим конструюванням неіснуючих у природі генів) використовуються методи цілеспрямованого керування властивостями тварин, керування статтю тварин та штучного збільшення приплоду (наприклад, отримання за одне отелення двох телят від корови).