Розділ і. Теоретичні основи міжнародного агробізнесу
Глава 1. Предмет і задачі курсу “Міжнародний агробізнес”
Основні питання теми
Визначення понять "агробізнес" та “міжнародний агробізнес”.
"Зелена революція", розвиток агропромислової інтеграції та формування агропромислового комплексу.
Передумови формування міжнародної системи агробізнесу.
Система економічних відносин у міжнародному агробізнесі.
Предмет і задачі вивчення курсу.
Основні поняття і терміни:
Агробізнес – вид підприємницької діяльності у галузях виробництва сільськогосподарської продукції, засобів виробництва для сільського господарства, зберігання сільськогосподарської продукції, її транспортування, переробки і доведення до споживача.
Міжнародний агробізнес – вид підприємницької діяльності в економічних відносинах між країнами світу, окремими організаційними структурами АПК у міжнародному масштабі щодо виробництва, переробки, зберігання і реалізації сільськогосподарської продукції та товарів з неї. Міжнародний агробізнес не може існувати без первинних форм агробізнесу.
«Зелена революція» - проявилася у різкому підвищенні урожайності сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва, що відбулося в результаті стрибкоподібного зростання продуктивності праці, зумовленого широким проникненням науково-технічної революції у сільське господарство.
Вертикальна інтеграція – процес органічного поєднання сільськогосподарських галузей (підгалузей) з галузями переробної промисловості, в ході якого забезпечується єдність і безперервність взаємопов’язаних етапів виробництва, транспортування, зберігання і переробки сільськогосподарської продукції. Вертикальна інтеграція розвивається у формі агропромислових підприємств і їхніх об’єднань.
Агропромисловий комплекс – сукупність галузей народного господарства, зайнятих виробництвом, переробкою, збереженням і доведенням до споживача сільськогосподарської продукції. До складу АПК входять три основні сфери:
а) виробництво засобів виробництва для сільського господарства та його виробничого обслуговування;
б) власне сільське господарство;
в) заготівля, переробка, збереження, транспортування і збут сільськогосподарської продукції.
Кінцева продукція АПК є результатом взаємодії галузей усіх трьох сфер, міжгалузевої кооперації. Оптимальне співвідношення вартості продукції трьох сфер АПК у розвинутих країнах світу становить 25-30%, 10-15%, 50-55%, а кількість зайнятих у них – від 20 до 35%.
Об’єктивні і суб’єктивні передумови формування міжнародної системи агробізнесу - до об’єктивних передумов відносяться природні умови, які визначають можливість та спеціалізацію ведення сільськогосподарського виробництва; друга об’єктивна передумова – нерівномірність розподілу населення по території земної кулі; суб’єктивні передумови визначаються технічним рівнем сільськогосподарського виробництва і формами його організації, наявністю ринкового середовища та відповідного законодавства.
Економічні відносини у міжнародному агробізнесі – виникають між суб’єктами міжнародного агробізнесу: окремими країнами та міжнародними продовольчіми компаніями і проявляються у здйсненні актів купівлі-продажу тих чи інших продуктів.