Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Польська_кнспкт.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
9.72 Mб
Скачать

Реформація на українських землях

Реформація – рух за перебудову католицької церкви, що розпочався в Німеччині в ХVI ст.

У ХVІ ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. В основному вони були представлені кальвінізмом, цвінгліанством та соцініанством. Проте реформаційні протестантські вчення не набули значного поширення ні в Речі Посполитій, ні в Україні. 1530 - 40-х рр. XVI ст. реформаційні ідеї проникають в Україну (кальвінізм, близько 100 общин, Потоцькі, Вишневецькі, Радзивілли)

Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561)перший переклад Євангелія на українську мову. На Пересопницькому Євангеліє сучасні українські президенти складають присягу. Також реформаційні ідеї сприяли контролю братств за православним духовенством.

У межах контрреформації – боротьби католицької церкви з реформаційними рухами, - католицький Орден Єзуїтів.З 60-х років 16 ст. єзуїти з’явилися в Польщі, а на середину 17 ст. у Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегії – з них 13 на українських землях. У 1575 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (нині – Польща), а незабаром єзуїтські колегії з’явились у Львові, Кам’янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі. Запроваджуючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Високий рівень освіти єзуїтських навчальних закладів приваблював українських шляхтичів; до того ж їхні випускники мали змогу продовжувати навчання в європейських університетах.

Орден Єзуїтів негативно впливало на становище православної церкви в Україні

Українська культура XV - першої половини XVII ст.

Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст.Розвиток культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. відбувався в суперечливих умовах. Безпосередній вплив на нього мали політичні, суспільні та господарські відносини.

Так, українські землі потрапили під владу іноземних держав: Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії й Московської держави. Умови розвитку культури в цих державах були різними. Попри негативність цього процесу, він мав і позитивний момент: культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли західноєвропейські форми — ідеї гуманізму, Відродження тощо. Проте, українська культура повністю не запозичувала якісь ідеї, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі давньоруської спадщини, у результаті чого поставали справжні шедеври світового рівня, які мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, не маючи власної вищої школи, отримали можливість навчатися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.

У другій половині ХІV—ХV ст. почалася активна експансія католицької церкви, особливо в Галичині та на Поділлі, що перетворило українські землі на арену протистояння між католиками й православними. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на власний народ, на його творчі сили.

Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси.

Умови розвитку української культури в другій половині ХIVпершій половині XVII ст.:

( - )

  • Постійні національні та релігійні утиски з боку Речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.

  • Відсутність єдиного політичного і духовного центру негативно впливало на культурний розвиток українських земель.

( + )

  • Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, реформації та гуманізму.

  • Вплив героїчних походів козаків на культурне життя українців.

  • Поява книгодрукування.

  • Особлива роль братств у культурному житті України.

Культурний розвиток цього періоду тісно пов'язаний зі змінами в соціально-політичному, територіальному становищі українських земель.

Особливу роль відіграли діяльність братств громадських православних організацій міського населення та поява книгодрукування. Новими явищами були світські література та живопис, а також вертеп.

Освіта

У 1578 р. князь Василь-Костянтин Острозький (1526 – 1608 рр.) (руський магнат, «некоронований король Русі», воєвода Київський, меценат і захисник православної віри) - відкрив Острозьку академію (греко-латинська слов’янська школа).

Київська братська школа (1615 р.), її об'єднання з лаврською школою (1632 р.) і створення Києво-Могилянської колегії, а згодом академії (1701 р.) (Петро Могила)

Юрій Дрогобич (Котермак) (ХV ст.) - український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою). Ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету.

Література, кни­годрукування, театр

1491 р. - Швайпольт Фіоль – керівник друкарні у Кракові – видав перші східнослов’янські книги кириличним шрифтом (видання «Часослова» і «Осмогласника» - основний текст книг – церковнослов’янський)

1517 р. – білорус Франциск Скорина (Псалтир і Біблія руська)

У 1573 р. І.Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні. У 1574 р. була надрукована перша книга – «Апостол», «Буквар», в Острозі у 1581 р. – «Острозьку Біблію» - першу друковану Біблію на слов’яно-руській мові.

1596 р. – у друкарні Віленського братства вийшли «Граматика словенська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія

1619 р. – «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького

До середини 17 ст. діяло 25 друкарень

Полемічна література – це література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників Брестської унії.

Автором першого полемічного твору був М. Смотрицький («Тренос» - «Плач»)

Також представниками полемічної літератури були:

Г. Смотрицький ( «Ключ царства небесного» (1587) - перший ректор Острозької школи (академії).

І. Вишенський («Послання до епіскопів») – полеміст, який у своїх творах відстоював православ’я; значну частину свого життя провів у монастирі на Афоні

Іов Борецький («Протестація») – перший митрополит Київський після відновлення ієрархії православної церкви в України,

Петро Скарга – проповідник-єзуїт видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем…»

Іпатій Потій. – один із засновників греко-католицької церкви, другий (перший Михайло Рогоза) греко-католицький митрополит Київський, видатний письменник і полеміст. ( «Унія, або виклад… артикулів до об'єднання» (1596), «Антиризис» (1599)

Петро Могила (1596 – 1647 рр.) («Треб­ник») - видатний культурний та церковний діяч молдовського походження, православний митрополит Київський, ініціатор створення Києво - Братського колегіуму полемічна література

Літописи - (Густинський, до 1597 р. – автор невідомий., Острозький 1500 – 1636 рр., Львівський 1498 – 1649 рр. та ін.)

1556-1561 р.Пересопницьке Євангеліє – перший переклад Євангелія на українську мову. (Волинь)

Перша половина 17 ст. – з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр

У народній літературі з’являються думи – ліро-епічні твори про героїчні походи козаків.

У першій половині ХVII ст. з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр.

Поширення набуває інтермедія.

Інтермедія – розважально-комедійна сценка на побутову тематику в антракті релігійних драм.

Архітектура

Замкові споруди (місто-фортеця Кам'янець-Подільський, Станіслав, Тернопіль, Броди, замки Львова, Чернігова, Острога).

Церковне будівництво (культове й оборонне).

Житлове будівництво — переважно з дерева

Архітектурні стилі: готичний та ренесанс – переважно в Північно-Західній Україні

бароко – по всій Україні

Пам’ятки – ансамблі Печерської лаври, Кирилівського монастиря, Софійський собор в Києві, церкви Чернігова та Переяслава

Живопис

Фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Поява світських портретів: портрети К. Острозького,

Р. Вишневецького; батальні та історичні картини.

Розвивається скульптура: пам’ятник К. Острозькому в Києво-Печерської лаврі

Запам’ятайте дати

ХІV—ХV ст.— масове замкове будівництво.

1397 р.— Київський Псалтир.

1450—1494 рр.— життя та діяльність Юрія Котермана (Дрогобича).

1483 р.— видання в Римі першої друкованої книги українського автора Ю. Дрогобича (Котермана) «Прогностична оцінка поточного 1483 р.».

1491 р.— початок книгодрукування церковнослов’янською мовою. Швайпольтом Фіолем богослужебних книг «Октоїх» і «Часослов».