- •Польська доба
- •28 Червня – 1 липня 1569р
- •Герб Речі Посполитої
- •Виборна монархія зі шляхетською демократією
- •Суспільно-політичні зміни після Люблінської унії
- •Церковно-релігійне життя в україні в XVI – XVII ст.
- •Становище православної церкви д/п XVI – п/п XVII cт.
- •Львівське Успенське ставропігійне братство (1586 р.)
- •Київське Богоявленське братство (1615 р.)
- •Луцьке Хресто-Воздвиженське братство (1617 р.)
- •Берестейська церковна унія
- •Етапи боротьби за визнання православної церкви:
- •Реформація на українських землях
- •Українська культура XV - першої половини XVII ст.
Реформація на українських землях
Реформація – рух за перебудову католицької церкви, що розпочався в Німеччині в ХVI ст.
У ХVІ ст. реформаційні ідеї проникають в Україну. В основному вони були представлені кальвінізмом, цвінгліанством та соцініанством. Проте реформаційні протестантські вчення не набули значного поширення ні в Речі Посполитій, ні в Україні. 1530 - 40-х рр. XVI ст. реформаційні ідеї проникають в Україну (кальвінізм, близько 100 общин, Потоцькі, Вишневецькі, Радзивілли)
Під впливом реформаційних ідей було створено Пересопницьке Євангеліє (1556-1561) – перший переклад Євангелія на українську мову. На Пересопницькому Євангеліє сучасні українські президенти складають присягу. Також реформаційні ідеї сприяли контролю братств за православним духовенством.
У межах контрреформації – боротьби католицької церкви з реформаційними рухами, - католицький Орден Єзуїтів.З 60-х років 16 ст. єзуїти з’явилися в Польщі, а на середину 17 ст. у Речі Посполитій діяло 32 єзуїтські колегії – з них 13 на українських землях. У 1575 р. було відкрито єзуїтську колегію в Ярославі (нині – Польща), а незабаром єзуїтські колегії з’явились у Львові, Кам’янці, Луцьку, Перемишлі, Острозі. Запроваджуючи в життя потужну освітню програму, єзуїти прагнули збільшити кількість прихильників католицизму. Високий рівень освіти єзуїтських навчальних закладів приваблював українських шляхтичів; до того ж їхні випускники мали змогу продовжувати навчання в європейських університетах.
Орден Єзуїтів негативно впливало на становище православної церкви в Україні
Українська культура XV - першої половини XVII ст.
Особливості розвитку культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст.Розвиток культури українських земель у другій половині ХІV—ХV ст. відбувався в суперечливих умовах. Безпосередній вплив на нього мали політичні, суспільні та господарські відносини.
Так, українські землі потрапили під владу іноземних держав: Польщі, Угорщини, Литви, Османської імперії й Московської держави. Умови розвитку культури в цих державах були різними. Попри негативність цього процесу, він мав і позитивний момент: культура українських земель стала відкритою для зовнішнього впливу. Так, через Польщу сюди проникли західноєвропейські форми — ідеї гуманізму, Відродження тощо. Проте, українська культура повністю не запозичувала якісь ідеї, а поєднувала різні елементи культурних впливів на основі давньоруської спадщини, у результаті чого поставали справжні шедеври світового рівня, які мали чітко визначене національне забарвлення. Також українці, не маючи власної вищої школи, отримали можливість навчатися в європейських університетах, долучаючись до загальноєвропейського культурно-освітнього розвитку.
У другій половині ХІV—ХV ст. почалася активна експансія католицької церкви, особливо в Галичині та на Поділлі, що перетворило українські землі на арену протистояння між католиками й православними. Православна церква, що втрачала підтримку держави, могла спертися лише на власний народ, на його творчі сили.
Крім того, через Україну проходила межа між християнською й мусульманською цивілізаціями, що теж впливало на культурні процеси.
Умови розвитку української культури в другій половині ХIV – першій половині XVII ст.:
( - )
Постійні національні та релігійні утиски з боку Речі Посполитої, Угорщини, Туреччини.
Відсутність єдиного політичного і духовного центру негативно впливало на культурний розвиток українських земель.
( + )
Взаємодія із західноєвропейською культурою, вплив ідей Відродження, реформації та гуманізму.
Вплив героїчних походів козаків на культурне життя українців.
Поява книгодрукування.
Особлива роль братств у культурному житті України.
Культурний розвиток цього періоду тісно пов'язаний зі змінами в соціально-політичному, територіальному становищі українських земель.
Особливу роль відіграли діяльність братств — громадських православних організацій міського населення та поява книгодрукування. Новими явищами були світські література та живопис, а також вертеп.
Освіта |
У 1578 р. князь Василь-Костянтин Острозький (1526 – 1608 рр.) (руський магнат, «некоронований король Русі», воєвода Київський, меценат і захисник православної віри) - відкрив Острозьку академію (греко-латинська слов’янська школа). Київська братська школа (1615 р.), її об'єднання з лаврською школою (1632 р.) і створення Києво-Могилянської колегії, а згодом академії (1701 р.) (Петро Могила) Юрій Дрогобич (Котермак) (ХV ст.) - український філософ, астроном, астролог, перший український доктор медицини. Він є першим українським автором друкованого твору (латинською мовою). Ректор Болонського університету (Італія), професор Краківського університету.
|
Література, книгодрукування, театр |
1491 р. - Швайпольт Фіоль – керівник друкарні у Кракові – видав перші східнослов’янські книги кириличним шрифтом (видання «Часослова» і «Осмогласника» - основний текст книг – церковнослов’янський) 1517 р. – білорус Франциск Скорина (Псалтир і Біблія руська) У 1573 р. І.Федоров у Львові відкрив першу друкарню в Україні. У 1574 р. була надрукована перша книга – «Апостол», «Буквар», в Острозі у 1581 р. – «Острозьку Біблію» - першу друковану Біблію на слов’яно-руській мові. 1596 р. – у друкарні Віленського братства вийшли «Граматика словенська», «Буквар» і «Лексис» Лаврентія Зизанія 1619 р. – «Граматика словенська» Мелетія Смотрицького До середини 17 ст. діяло 25 друкарень Полемічна література – це література, яка була зумовлена полемікою прихильників та противників Брестської унії. Автором першого полемічного твору був М. Смотрицький («Тренос» - «Плач») Також представниками полемічної літератури були: Г. Смотрицький ( «Ключ царства небесного» (1587) - перший ректор Острозької школи (академії). І. Вишенський («Послання до епіскопів») – полеміст, який у своїх творах відстоював православ’я; значну частину свого життя провів у монастирі на Афоні Іов Борецький («Протестація») – перший митрополит Київський після відновлення ієрархії православної церкви в України, Петро Скарга – проповідник-єзуїт видав книгу «Про єдність церкви Божої під одним пастирем…» Іпатій Потій. – один із засновників греко-католицької церкви, другий (перший Михайло Рогоза) греко-католицький митрополит Київський, видатний письменник і полеміст. ( «Унія, або виклад… артикулів до об'єднання» (1596), «Антиризис» (1599) Петро Могила (1596 – 1647 рр.) («Требник») - видатний культурний та церковний діяч молдовського походження, православний митрополит Київський, ініціатор створення Києво - Братського колегіуму полемічна література Літописи - (Густинський, до 1597 р. – автор невідомий., Острозький 1500 – 1636 рр., Львівський 1498 – 1649 рр. та ін.) 1556-1561 р. – Пересопницьке Євангеліє – перший переклад Євангелія на українську мову. (Волинь) Перша половина 17 ст. – з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр У народній літературі з’являються думи – ліро-епічні твори про героїчні походи козаків. У першій половині ХVII ст. з’являється вертеп – мандрівний ляльковий театр. Поширення набуває інтермедія. Інтермедія – розважально-комедійна сценка на побутову тематику в антракті релігійних драм.
|
Архітектура |
Замкові споруди (місто-фортеця Кам'янець-Подільський, Станіслав, Тернопіль, Броди, замки Львова, Чернігова, Острога). Церковне будівництво (культове й оборонне). Житлове будівництво — переважно з дерева Архітектурні стилі: готичний та ренесанс – переважно в Північно-Західній Україні бароко – по всій Україні Пам’ятки – ансамблі Печерської лаври, Кирилівського монастиря, Софійський собор в Києві, церкви Чернігова та Переяслава
|
Живопис |
Фрески, іконопис, книжкова мініатюра. Поява світських портретів: портрети К. Острозького, Р. Вишневецького; батальні та історичні картини. Розвивається скульптура: пам’ятник К. Острозькому в Києво-Печерської лаврі
|
Запам’ятайте дати
ХІV—ХV ст.— масове замкове будівництво.
1397 р.— Київський Псалтир.
1450—1494 рр.— життя та діяльність Юрія Котермана (Дрогобича).
1483 р.— видання в Римі першої друкованої книги українського автора Ю. Дрогобича (Котермана) «Прогностична оцінка поточного 1483 р.».
1491 р.— початок книгодрукування церковнослов’янською мовою. Швайпольтом Фіолем богослужебних книг «Октоїх» і «Часослов».
