1.5. Характеристика теоретичного розділу

Текст основної частини дослідження поділяють на розділи (2-3) та підрозділи.

Перший розділ, як правило, присвячується теоретико-методологічним аспектам досліджуваної теми, другий – методичнимпідходам та діагностичнимзасобам, третій – розробці та впровадженню системи засобів впливу на стан об'єктудослідження. Усіцірозділиповинні бути логічнопов'язаніміж собою. Висновки й рекомендаціїбазуються на результатах аналізу. У залежностівідособливостейдосліджуваноїпроблеми тут застосовуютьметодинауковогодослідження. Коженрозділчипідрозділ повинен матитаку схему: короткий вступ, факти та їхопис, проведеннядослідження на основіобраногонауковогометодологічногоапарату, проведенняпідсумків. Висновкиповинні нести наукову новизну чиособисту думку автора до уже відомогоматеріалу як результату проведеногодослідження.

У першому (теоретичному) розділі подають огляд літератури з досліджуваної проблеми. Розділ повинен мати назву. Теоретична частина може містити два розділи або три розділи. Розділ повинен мати підрозділи, які також мають мати назви.Дотримуючись принципів послідовного та цілісного викладу наукових матеріалів, слід стисло і лаконічно висвітлити ступінь дослідження проблеми у сучасній вітчизняній та зарубіжній літературі, зазначивши ті питання чи аспекти проблеми, які необхідно вивчити.

Підрозділ 1.1. висвітлює проблему в психолого-педагогічній літературі (подають дефінітивну характеристику основних понять дослідження, аналіз робіт зарубіжних та вітчизняних дослідників стосовно предмету дослідження).

Підрозділ 1.2. висвітлює генезис предмету дослідження у віковій психології.

Підрозділ 1.3. розкриває методичний аспект організації розвивальної роботи (пропонуються різні системи, засоби, спрямовані на предмет дослідження).

Розділ 1 містить найбільше посилань (не менше одного на сторінку), так як базується на результатах досліджень науковців і має реферативний характер з аналізом робіт відомих педагогів та психологів.

Дотримуючись принципів наукової етики, необхідно перевірити відповідність посилань і цитувань. У процесі написання необхідно стежити за коректністю цитувань. У разі прямого цитування, коли дослівно наводиться частина тексту певного джерела, цитований текст подається у лапках; посилання на джерело зазначають відразу після закриття лапок у квадратних дужках, вказавши після коми сторінки, на яких міститься цитата [4].

Наприклад:На думку С.Рубінштейна, “Мислення означає не що інше як участь попереднього досвіду в рішенні завдання. І це вносить творчий елемент в поведінку, створюючи різні комбінації досвіду, що в сутності є мисленням” [41,с.208]

Непряме цитування (одна або декілька думок викладаються власними словами, відображаючи головну інформацію близько до цитованого оригінального тексту) супроводжується посиланням на джерело без позначення сторінок [1].

Наприклад: Одним з перших дав визначення мисленню, як процесу не відірваному від нереальної дійсності Л.Виготський [8].

1.6. Характеристика емпіричного розділу курсової роботи

У другому (емпіричному) розділі описують емпіричне дослідження та його результати. Другий розділ також повинен мати назву. Помилкою є назва розділу «Практична частина». Емпіричний розділ складається з підрозділів, які мають мати назву.

Підрозділ 2.1. описує вибірку дослідження,методи дослідження та коротко розкриває особливості їх використання (наводяться зразки запитань анкет, умови проведення спостережень та їх схеми, мета та особливості проведення того чи іншого тесту).

Опис вибірки дослідження передбачає: місце проведення дослідження, кількість досліджуваних та вік (обов’язково), період онтогенезу, стать (за потребою).Для проведення дослідження у процесі написання курсової роботи обсяг вибірки має сягати не менше 30 осіб. Вибірка дослідження має відповідати предмету дослідження і відображати вікові чи соціальні аспекти.

Наприклад: Дослідження проводилося на базі ДНЗ №11 м. Миколаєва. Загалом експериментальним дослідженням було охоплено 40дітей старшого дошкільного віку у віці 5-6 років, з них 24 дівчинки та 16 хлопців.

Підрозділ 2.1. присвячується опису результатів проведеного психодіагностичного дослідження (результати констатувального експерименту) на двох групах дітей – контрольній та експериментальній. В розділі результати представлені у вигляді таблиць, графіків, гістограм та діаграм з обов’язковим поясненням представлених графічних методів. Таблиці з іменами піддослідних та результатами дослідження їх психічних процесів та явищ виносяться в додатки. В роботі представлені тільки узагальнені результати дослідження. У додатки можна також винести усі заповнені респондентами бланки анкет та запитальників, протоколи тестів та спостережень.

П ідрозділ 2.2. висвітлює авторську (студентську) систему роботи по розвитку явища, яке вивчається (формувальний експеримент). Доречно буде коротко представити систему роботи, виділяючи її мету, основні засоби, принципи, методи, а розширені конспекти занять та ігор, фотозвіт проведеної роботи, картинки, роботи дітей, інформацію до стендів психологічної просвіти батьків та ін. винести до додатків.

Підрозділ 2.3. присвячується опису результатів проведеного психодіагностичного дослідження (результати контрольного експерименту) на двох групах дітей – контрольній та експериментальній. В підрозділі 2.3, як і в підрозділі 2.1, результати представлені у вигляді таблиць, графіків, гістограм та діаграм з обов’язковим поясненням представлених графічних методів. Використовуються ті ж самі методи, що і на етапі констатувального експерименту. Основна цінність підрозділу полягає в порівнянні результатів констатувального та контрольного експериментів з доведенням чи спростуванням гіпотези дослідження.

Оформлення результатів дослідження в курсовій роботі представляється у текстовому форматі та унаочнюється діаграмами, графіками, таблицями. Крім того, обов’язково подається не тільки кількісний, але й якісний аналіз отриманих результатів.

Наприклад,

Одержані дані дають нам можливість розділити дітей на групи за рівнем розвитку мислення таким чином: кількість дітей з низьким рівнем мислення склала 18,2 % від їх загального числа (4 людини), з середнім рівнем мислення - 50 % (11 дітей), з високим рівнем мислення – 31,8 % (7 осіб), що вказане в таблиці 2.2 і у додатку А.

Якісний аналіз отриманих даних показав, що дітей з високим рівнем мислення відрізняло уміння ставити інформативні питання, встановлювати можливі причини і наслідки стосовно ситуацій, які зображені на серії малюнків, пропонувати оригінальні способи використання звичайних предметів, ставити нестандартні питання з приводу добре знайомого предмета, будувати речення.

У тексті курсової роботи подають зведені результати, які б у повному обсязі відображали певні аспекти дослідження. Поодинокі описи результатів дослідження певних осіб наводяться тільки у випадку їх винятковості.

У процесі проведення психологічних досліджень і написання наукової дослідної роботи слід чітко дотримуватися етичності та конфіденційності як провідних стрижневих принципів психологічного дослідження. Категорично неприпустимо називати прізвища досліджуваних осіб під час обговорення результатів чи наводити їх у таблицях із результатами досліджень, а також подавати будь-яку інформацію, на підставі якої можна ідентифікувати досліджуваних.

Конфіденційність даних про стан психічного здоров'я особи гарантується ст. 6 Закону України про психіатричну допомогу, згідно з якою «медичні працівники, інші фахівці, які беруть участь у наданні психіатричної допомоги, та особи, яким у зв'язку з навчанням… стало відомо… про стан психічного здоров'я особи, її приватне життя, не конфіденційних відомостей про стан психічного здоров'я особи… має сама особа. За усвідомленою згодою особи або її законного представника відомості про стан психічного здоров'я цієї особи… можуть передаватися іншим особам лише в інтересах особи, … проведення обстеження та лікування чи захисту її прав і законних інтересів, для здійснення наукових досліджень, публікацій в науковій літературі, використання у навчальному процесі. …Забороняється вимагати відомості про стан психічного здоров'я особи та про надання їй психіатричної допомоги»[3].