Міністерство освіти і науки України

Національний університет "Львівська політехніка"

Дослідження поздовжньої компенсації в електропостачальних системах

Методичні настанови до лабораторної роботи №3 з дисциплін: "Основи електропостачання" для студентів базового напрямку 6.0903 "Електротехніка" та "Основи електроенергетики та електропостачання" для студентів базового напрямку 6.0922 "Електромеханіка

Затверджено на засіданні кафедри електропостачання

промислових підприємств, міст та сільського господарства

Протокол N ___ від "___"__________ 2007р.

Львів 2012р.

Дослідження поздовжньої компенсації в системах електропостачання. Методичні настанови до лабораторної роботи №3 з дисциплін "Основи електропостачання" для студентів базового напрямку 6.0903 "Електротехніка"та "Основи електроенергетики та електропостачання" для студентів базового напрямку 6.0922 "Електромеханіка"/Укладачі Б.К.Хохулін, В.М. Амброз, Молнар М.М

Відповідальний за випуск: А.А. Маліновський, д.т.н., проф.

Рецензенти: Л. О. Никонець, д.т.н., проф.,

М. І. Олійник, к.т.н., доц..

1.Мета роботи

1.Ознайомлення з принципами поздовжньої компенсації.

2.Виявлення впливу характеру навантаження на ефективність роботи установок поздовжньої компенсації.

3.Дослідження впливу величини ємності конденсаторної установки поздовжньої компенсації на параметри режимів роботи електричної мережі.

2.Загальні відомості

Під поздовжньою компенсацією розуміють компенсацію індуктивного опору ліній за рахунок послідовного увімкнення конденсаторів.

Для визначення впливу такої компенсації на параметри режиму розглянемо роботу лінії електропередачі з активно-індуктивним навантаженням в кінці( без врахування поперечних параметрів), заступна схема якої показана на рис.1. Складові спаду напруги в лінії за відсутності компенсації будуть

поздовжня

(1)

поперечна

(2)

Втрати реактивної потужності в лінії дорівнюють

U₁

U₂

X_L

(3)

R

(P₂+jQ₂);( I₂, cos₂)

Рис.1 Заступна схема лінії електропередачі без компенсації

Після увімкнення в лінію поздовжньої компенсації з реактивним ємнісним опором Х_C (рис.2) складові спаду напруги можна визначити за формулами

(4)

(5)

R

X_L

X_С

(P₂+jQ₂); I₂, cos₂

Рис.2 Заступна схема лінії електропередачі з поздовжньою компенсацією

Із наведених формул видно, що втрати напруги зменшились, і за повною компенсацією індуктивного опору (Х_L=Х_C) визначаються тільки активним опором за формулами:

поздовжня складова

(6)

поперечна складова

(7)

На векторній діаграмі струмів та напруг (рис.3), яка побудована за даними кінця лінії, напруга на початку лінії U₁ за відсутності компенсації більша, ніж напруга після включення компенсації (U₁’) з умови забезпечення однієї і тієї ж напруги в кінці лінії U₂.

Зменшуються також втрати реактивної потужності в лінії, що видно з формули

. (8)

З

U_1ф

а повної компенсації реактивного опору лінії втрати реактивної потужності в реактивному опорі повністю компенсуються генеруванням реактивної потужності в установці поздовжньої компенсації.

I₂

U_2ф

I₂(X-X_c)

U^I_ф

?

U_ф

Рис.3 Векторна діаграма струмів і напруг (Поправити!)

В динамічних режимах роботи мережі поздовжня компенсація безінерційно реагує на зміну навантаження, миттєво та безперервно компенсуючи відповідну частину втрати напруги. Тобто вона ефективна для зменшення втрат напруги і особливо для зменшення коливань напруги. Крім того, за рахунок зменшення результуючого реактивного опору мережі збільшується її пропускна здатність, підвищується статична та динамічна стійкість електропередачі та вузлів навантаження, покращуються умови пуску та самозапуску двигунів.

Поздовжню ємнісну компенсацію застосовують на потужних довгих лініях електропередачі енергетичних систем; потужних промислових струмопроводах; при живленні окремих малопотужних споживачів довгим повітряним лініями (наприклад, на нафтовидобутку), в коротких мережах дугових печей, зварювальних установок, вентильних перетворювачів реверсивних станів, що мають різкозмінне навантаження, тощо.

Ефективність поздовжньої компенсації в значній мірі залежить від коефіцієнта потужності навантаження, вона є найбільшою за малих його значень, а за cos=1 практично не впливає на режим напруги. Тому недоцільно застосовувати поздовжню компенсацію, коли компенсована реактивна потужність споживачів, тобто виконана поперечна компенсація.

За повною поздовжньою компенсацією, або перекомпенсацією (Х_СХ_L) в мережі та електричних машинах можуть виникати субгармонійні коливання, чого не можна допускати. Тому найбільший рівень компенсації, що характеризується коефіцієнтом поздовжньої компенсації K, який не повинен перевищувати значення =0,7...0,8.

(9)

Вибір параметрів установки поздовжньої компенсації (УПК) можна здійснити або за бажаним значенням сумарного реактивного опору Х_баж. Після компенсації (наприклад, при вирішенні задачі стійкості) або за бажаним значенням напруги. У першому випадку опір конденсаторної батареї визначається за формулою

(10)

Номінальний струм УПК визначають за найбільшим значенням величини робочого струму в лінії за формулою

(11)

Напруга на УПК визначається за значенням спаду напруги на ній в режимі максимального навантаження

(12)

Число паралельних віток конденсаторів УПК визначається за формулою

(13)

де І_{ном к} – номінальний струм одного конденсатора.

Кількість послідовно увімкнених конденсаторів у вітці визначається за формулою

(14)

Для іншого випадку, коли параметри УПК необхідно визначити, виходячи з умов забезпечення певного бажаного рівня напруги в кінці лінії U_{2 баж.}, задачу визначення параметрів УПК можна розв’язати, якщо спочатку визначити допустиму втрату напруги

(15)

а потім із формули для визначення поздовжньої складової спаду напруги за величиною максимального робочого струму

(16)

або за складовими потужності навантаження

(17)

визначають величину ємнісного опору Х_С УПК, після чого її параметри визначають за формулами (12, 13, 14).

Однією із особливостей роботи УПК є короткочасне значне підвищення напруги на конденсаторах під час протікання наскрізних струмів короткого замикання. Для обмеження цієї напруги паралельно до батареї конденсаторів приєднують розрядник 6 (рис.5) з обмежувальним опором 8 та шунтовий вимикач 5, який вмикається автоматично після спрацювання розрядника, а також використовується як оперативний. Роз’єднувачі 1, 2 та 3 необхідні для виведення УПК із роботи та проведення ремонту, налагодження, тощо.

П1

П3

1

П2

4

5

7 8

Рис.5 Схема лабораторної установки

З метою підвищення динамічної стійкості довгих ліній електропередачі під час короткого замикання і спрацюванні шунтового розрядника, УПК необхідно якнайшвидше знову ввести в роботу, оскільки вплив УПК відразу після вимкнення короткого замикання в багатьох випадках є вирішальним фактором для відновлення нормального режиму роботи. Тому в УПК на довгих лініях електропередачі застосовують розрядники з інтенсивною деіонізацією за допомогою пневматичних пристроїв.

Для установок поздовжньої компенсації випускають спеціальні конденсатори типу КСП-0,66-40У1, КСП-1,05-75У1 і КСПК-1,5-20У1.