5.1 Трамвай, автобус, тролейбус

Сучасний трамвай зміцнює свої позиції, особливо на тих міських територіях, де пасажирські потоки досить великі, а будівництво метрополітену визнається невиправданим. Використання звичайного трамвая доцільно на вулицях з пасажиропотоками 5-10 тис. пас. в 1год в одному напрямку з виносом трамвайного руху на відокремлене полотно. При величині пасажиропотоку понад 10 тис. пас / год. в одному напрямку слід використовувати швидкісний трамвай. Маючи відстань між пунктами зупинок в 10-15 км, швидкісний трамвай досягає швидкості повідомлення до 60 км / год. (звичайний трамвай - 25 км / год.). Великою перевагою швидкісного трамвая є його планувальні можливості при трасуванні ліній: наземно, в тунелі, на естакаді. Це дає змогу «вписати» лінії трамвая в різноманітні містобудівні умови.

Удосконалюється рухомий склад, а саме: багатосекційність, низькопідлоговість, обладнання навігаційною системою, електронною системою управління, що забезпечує зменшення витрат електроенергії на 30%, а також системою оперативної діагностики.

При будівництві швидкісного трамвая варто передбачати відокремлене полотно. Середня швидкість трамвая 14 км / год, а максимальна - 60 км / год. Нерідко при наявності розвиненої радіально-кільцевої системи рекомендується будівництво хордових швидкісних ліній, взаємодіючих з радіальними станціями метро.

Модернізуються трамвайні колії. Вже функціонують нові шляхи бесшпальної блокової конструкції, гумові противошумові панелі на автомобільних переїздах.

Технічна модернізація відбувається на тролейбусному і автобусному видах масового пасажирського транспорту. Нові моделі тролейбуса мають можливість проходити значні відстані без використання контактної мережі, а так звані «Дуобуси» мають подвійний привод за рахунок установки дизель-генератора, що дозволяє більш широко використовувати тролейбус в нових житлових районах, на територіях, де контактна мережа відсутня. Проглядається тенденція до уніфікації кузова і механічного устаткування тролейбуса і автобуса. Проводяться роботи по впровадженню більш екологічно чистого електроприводу, створюються дизель-електричні автобуси із застосуванням автономних джерел електричної енергії, таких як акумуляторні батареї.

Під час проектування автобусних сполучень слід враховувати, що розвиваються в багатьох містах перевезення мікроавтобусами, участь в перевізному процесі приватних підприємств, використання автобусів малої та середньої місткості. Такі сполучення доцільно передбачати на найбільш завантажених маршрутах чинного наземного вуличного транспорту, а також у віддалених житлових районах міста.

5.2 Легкий рейковий транспорт

Легкий рейковий транспорт (ЛРТ) займає проміжне значення по ряду техніко-економічних показників між трамваєм і метрополітеном. Системи легкого рейкового транспорту характеризуються великими швидкостями і більшою привозною здатністю (в порівнянні з традиційними вагонами наземного міського трамваю), меншими питомими витратами електроенергії, кращими екологічними характеристиками. Він вигідно відрізняється від звичайного «важкого» метрополітену, насамперед меншою капіталоємністю. Розвиваючись поетапно на базі сучасного трамвая, цей вид транспорту трансформується в високошвидкісну систему, що здійснює рух по відокремленому шляху на наземному рівні, під землею і на естакаді. Естакади поміщені в шумопоглинаючі екрани, під рейки покладені захисні подушки шуму і вібрації.