4. Основні показники і напрямки модернізації транспортної системи міста

Для визначення масштабів програми модернізації транспортних систем міст, яка розробляється в складі концепції функціонального і планувального розвитку міста, важливою умовою є встановлення цільових соціально-економічних показників, що характеризують якісно технічні можливості транспортних систем, транспортної інфраструктури. До таких показників можна віднести ступінь використання освоєної території міста під транспортні функції. Для більшості міст з ефективно працюючої транспортною системою цей показник зазвичай рівний 20-25%. Відступ від цих значень в менший бік свідчить про нерозвиненість транспортної системи та її інфраструктури, а перевищення - про гіпертрофованість або про неефективну організацію. При цьому необхідно враховувати, що безпосередньо під вулиці та дороги може бути виділено 15-18% забудованої території міста, під лінії масового пасажирського транспорту (відокремлене ізольоване полотно, в тому числі в межах червоних ліній вулиць і доріг) 1,5-1,8%, під автостоянки та гаражі - 3,0-5,0%, під транспортні парки, депо та ін. 0,5-1,0%.

Для вітчизняних міст, що мають густоту населення в 2-3 вдвічі більшу в порівнянні з зарубіжними аналогами, може бути рекомендовано наступний розподіл обсягів пасажироперевезень з урахуванням зростаючої частки масового пасажирського транспорту і, зокрема, його швидкісних видів з ростом величини міста (таблиця 2).

Надійність роботи основної, структуроформуючої мережі магістралей, утвореною дорогами швидкісного і вулицями безперервного руху, посилюються завдяки цілісності, єдності з допоміжною мережею магістралей, дублюючих пропуск транспортних потоків у періоди найбільшого завантаження мереж.

Структуроформуючі мережі інтермодальних і мультимодальних магістралей представляють основу планувального розвитку магістральної мережі, будучи її транспортним каркасом, головними осями планувальних зон і районів.

Орієнтовний розподіл обсягів пасажироперевезень між видами міського пасажирського транспорту, %

Таблиця 2

Місто тис. чол.	Рівень автомобілізації, авт. / тис. чол.
	150	300	450	150	300	450	150	300	450
	Вуличний МПТ			Швидкісний (позавуличний) МПТ			Індивідуальний транспорт
100	60	50	30	-	-	-	40	50	70
300	65	45	40	-	-	-	35	55	60
500	70	60	50	-	-	-	30	40	50
1000	60	50	40	10	15	20	30	35	40
1500	60	50	40	15	20	25	25	30	35
3000	65	55	40	15	20	30	20	25	30
Понад 5000	50	40	35	30	35	40	20	25	25

Структуроформуюча мережа швидкісних магістралей влаштована і обладнана системою повного або часткового контролю руху транспорту, планувальними та технічними засобами ізолюється від місцевого руху. Ці високотехнологічні магістралі прокладаються в полосі завшишрки 80-120 м, забезпечують автотранспорту рух зі швидкостями 80-90 км / год. в міжпікові періоди і не менше 40 км / год. в періоди найбільшої інтенсивності потоків при високій безпеці руху.

Мультимодальні магістралі являють собою просторові системи для руху різних видів транспорту з ізольованим полотном, проїзною частиною або окремим рівнем для швидкісного рейкового транспорту: експрес-автобусів, автоматизованих систем, потоків легкових автомобілів та ін. Ця категорія магістралей обслуговує переважно пасажирські перевезення в межах території міста та його агломерації. Усі транспортні вузли цих магістралей обладнуються автостоянками системи «park and ride» місткістю щонайменше 300 автомобілів.

Допоміжні розподільні магістральні вулиці та дороги (кільцеві, рокадні) пов'язують структуроформуючи магістралі між собою і спільно з ними в якості дублерів утворюють єдину мережу магістралей загальноміського (агломераційного) значення, що забезпечує транспортну (автомобільну) доступність у встановлених часових обмеженнях (таблиця 3).

Вулиці та дороги планувальних зон та районів представляють збірну мережу, надану для безпосереднього транспортного обслуговування окремих функціональних зон міста. Їх зображення цілком підпорядковане концепції структурної та планувальної організації районів. Магістральні вулиці та дороги забезпечують транспортний зв'язок з допоміжною і розподільною мережею магістралей, а також надають, як правило, пріоритет руху засобам масового пасажирського транспорту (автобус середньої і малої вмістимості, тролейбус, таксі) завдяки організації зон заспокоєння руху автомобілів. Скрізь організовуються велосипедні доріжки, вуличні та позавуличні стоянки автомобілів, шляхи пішохідного руху відповідають вимогам безбар'єрного середовища.