- •2. Загальні положення до виконання курсової роботи
- •3. Транспортно-планувальні фактори розвитку вулично-дорожньої, транспортної і пішохідної мережі міст
- •Класифікація вулиць і доріг міст
- •4. Основні показники і напрямки модернізації транспортної системи міста
- •Орієнтовний розподіл обсягів пасажироперевезень між видами міського пасажирського транспорту, %
- •Витрати на транспортну доступність районів прикладання праці та загальноміського центру
- •5. Масовий пасажирський транспорт
- •5.1 Трамвай, автобус, тролейбус
- •5.2 Легкий рейковий транспорт
- •5.3 Основні параметри рейкового транспорту
- •Основні техніко-економічні параметри приміських залізниць і звичайного (традиційного) та регіонального експресного метрополітенів
- •Порівняльні показники витрат часу на міському громадському транспорті
- •5.4 Метрополітен
- •Класифікація метрополітенів щодо основних транспортно-містобудівних характеристик
- •5.5 Регіональний експрес-метрополітен
- •5.6 Залізничний транспорт
- •5.7 Інтермодальні транспортні системи (ітс)
- •6. Транспортно - пересадочні вузли
- •7. Системи зберігання автотранспорту
- •1. Зонування всій території міста:
- •2. Локальне зонування, в тому числі:
- •7.1. Зонування всієї території міста
- •7.2 Зонування на рівні адміністративних районів
- •Коефіцієнт категорій житла «і»
- •Змінний коефіцієнт організації зберігання g
- •7.3 Зонування по окремим районам і міжрайонним утворенням
- •7.3 1. Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •7.3.2. Тимчасове зберігання автотранспорту на нежилих територіях
- •Розрахункова кількість машино-місць для паркування
- •Види автостоянок і паркінгів
- •7.4. Зонування на рівні районів, мікрорайонів, кварталів та окремих житлових утворень
- •7.4.1.Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови до 12 поверхів
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови 12-22 поверхів
- •7.4.2. Тимчасове зберігання на нежилих територіях
- •8. Безбар'єрне середовище для маломобільних груп населення
- •Список використаних джерел
- •Зміст курсової роботи
- •Варіанти завдань курсової роботи для міст
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст кругової форми територій
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст з лінійною сіткою
- •Параметри структуроформуючих магістралей с лінійною структурою Таблиця № 1
- •Параметри структуроформуючеї сітки магістралей с радіальною структурою Таблиця № 2
Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст кругової форми територій
Населення сектору:
,
де
N – населення сектору, тис. осіб;
S – територія сектору, км2;
γ – щільність населення, тис. осіб / км2
Рис. 1 Структуроформуюча сітка магістралей с радіальною структурою
Розрахунковий потік зони впливу - Пз.в для радіальної сітки авт/год
,
де
α1 – кут сектору, (радіани);
R – радіус сектору, км;
р – транспортна рухомість населення, поїздок на 1 мешканця на добу (0,25 – 0,50);
γ - густота населення, тис. чол. / км2.
0
– коефіцієнт відволікання потоку (
0,5-1);
н – коефіцієнт нерівномірності потоку (1,5-2,5);
Г – коефіцієнт, який враховує рух вантажного транспорту (1,1-1,2);
з – коефіцієнт запасу пропускної спроможності (1,2-1,3);
q – коефіцієнт наповнення легкового автомобіля (1,5-2,5).
Наприклад:
Якщо відомий α, то розрахунковий потік в одному напрямку буде:
тис.
авт. на годину, де α1
= 400
= 400/57,3=0,69
радіан (1 рад = 1800/π=57,30)
– кут сектору зони впливу, який приймаємо
в якості першої прикидки.
R = 10 км; р = 0,3; γ = 4 тис осіб/км2; К0=0,8; Кн =2; КГ=1,1; Кз=1,2; q=2,0;
За визначеним Пз.в приймаємо кількість смуг руху проїзної частини, приймає пропускну спроможність смуги – 800 авт/год. Перевіряємо умову Пз.в ≥ Пmin. Пmin = 20 тис. авт /добу або 2 тис. авт / год в одному напрямку.
Перераховуємо величину кута сектора зони впливу α2
Для цього визначаємо величину затрат часу на поїздку tmax, годин.
α2 - кут зони впливу за критерієм обмеження затрат часу на поїздку (приймаємо в порядку першої прикидки рівним α1);
Vc – швидкість руху по основній швидкісній магістралі, 60-80 км/год;
Vp – швидкість руху по рокарді, 40-60 км/год;
tc – час поїздки по основній магістралі (годин), визначаємо за табл.. №1 додатка Д;
tp – час поїздки по рокарді (годин), приймаємо 10 хвилин (0,16 годин);
tвул – час поїздки по вуличній сітки ( за індивідуальним завданням) годин;
в – відстань між рокардами (за індивідуальним завданням) км;
Якщо отримане значення tmax<45 хвилин (0,75 годин), то перераховуємо значення α2
,
де
tmax – приймаємо 45 хвилинам.
В кінці приймаємо α1< α0 <α2. Отримані результати порівнюємо з рекомендаціями додатку Д.
ДОДАТОК Г
ПРИКЛАД №2
Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст з лінійною сіткою
Рис.2 Структуроформуюча сітка магістралей с лінійною структурою
Кількість структуроформуючих магістралей:
,
де
А – розмір території міста (за варіантом) по вертикалі;
а – відстань між структуроформуючими магістралями;
Величина потоку зони впливу, авт./годин
,
де
В – горизонтальний розмір території міста ;
р – транспортна рухомість населення, поїздок на 1 мешканця на добу (0,25 – 0,50);
γ - густота населення, тис. чол. / км2.
0 – коефіцієнт відволікання потоку ( 0,5-1);
н – коефіцієнт нерівномірності потоку (1,5-2,5);
Г – коефіцієнт, який враховує рух вантажного транспорту (1,1-1,2);
з – коефіцієнт запасу пропускної спроможності (1,2-1,3);
q – коефіцієнт наповнення легкового автомобіля (1,5-2,5).
Відстань між структуроформуючими магістралями за умовами мінімального автомобілепотоку, км:
Пmin – автомобілепоток.
Відстань а2 за умовами транспортної доступності за часом:
,
де
Vp, Vс, - таблиця № 2, додаток Д;
- таблиця
№ 1, додаток Д;
-
за
завданням;
в – відстань між рокардами (за індивідуальним завданням) км;
В кінці приймаємо а1 <а0 <а2, результати порівнюємо з рекомендаціями в таблиці №1 додатку Д.
ДОДАТОК Д
