- •2. Загальні положення до виконання курсової роботи
- •3. Транспортно-планувальні фактори розвитку вулично-дорожньої, транспортної і пішохідної мережі міст
- •Класифікація вулиць і доріг міст
- •4. Основні показники і напрямки модернізації транспортної системи міста
- •Орієнтовний розподіл обсягів пасажироперевезень між видами міського пасажирського транспорту, %
- •Витрати на транспортну доступність районів прикладання праці та загальноміського центру
- •5. Масовий пасажирський транспорт
- •5.1 Трамвай, автобус, тролейбус
- •5.2 Легкий рейковий транспорт
- •5.3 Основні параметри рейкового транспорту
- •Основні техніко-економічні параметри приміських залізниць і звичайного (традиційного) та регіонального експресного метрополітенів
- •Порівняльні показники витрат часу на міському громадському транспорті
- •5.4 Метрополітен
- •Класифікація метрополітенів щодо основних транспортно-містобудівних характеристик
- •5.5 Регіональний експрес-метрополітен
- •5.6 Залізничний транспорт
- •5.7 Інтермодальні транспортні системи (ітс)
- •6. Транспортно - пересадочні вузли
- •7. Системи зберігання автотранспорту
- •1. Зонування всій території міста:
- •2. Локальне зонування, в тому числі:
- •7.1. Зонування всієї території міста
- •7.2 Зонування на рівні адміністративних районів
- •Коефіцієнт категорій житла «і»
- •Змінний коефіцієнт організації зберігання g
- •7.3 Зонування по окремим районам і міжрайонним утворенням
- •7.3 1. Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •7.3.2. Тимчасове зберігання автотранспорту на нежилих територіях
- •Розрахункова кількість машино-місць для паркування
- •Види автостоянок і паркінгів
- •7.4. Зонування на рівні районів, мікрорайонів, кварталів та окремих житлових утворень
- •7.4.1.Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови до 12 поверхів
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови 12-22 поверхів
- •7.4.2. Тимчасове зберігання на нежилих територіях
- •8. Безбар'єрне середовище для маломобільних груп населення
- •Список використаних джерел
- •Зміст курсової роботи
- •Варіанти завдань курсової роботи для міст
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст кругової форми територій
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст з лінійною сіткою
- •Параметри структуроформуючих магістралей с лінійною структурою Таблиця № 1
- •Параметри структуроформуючеї сітки магістралей с радіальною структурою Таблиця № 2
Коефіцієнт категорій житла «і»
Таблиця 8
Категорія житла |
Кількість машин |
Коефіцієнт |
Елітне |
2,5-3 машини на квартиру |
2,75 |
Комерційне |
2-2,5 машини на квартиру |
2,25 |
Муніципальне |
1-1,5 машини на квартиру |
1,25 |
У районах сформованої багатоповерхової забудови, де вільні території в більшості випадків зайняті зеленими насадженнями, що виключають будівництво як наземних так підземних гаражів, територіальні ресурси для будівництва останніх можуть бути знайдені за рахунок незручних земель, що не підлягають освоєнню під міське будівництво, які оточують даний район або вливаються в нього.
У житлових районах розбудованої багатоповерхової забудови проблему зберігання індивідуальних автомобілів на розрахунковий термін рекомендується вирішувати шляхом організації тимчасових або автостоянок які під охороною у комунальних районах або на незабудованих ділянках. Вони також розміщуються на ділянках, призначених в перспективі під будівництво житлових будинків, торгового центру, кінотеатру, або іншого об'єкта, а також багатоповерхового підземного гаража.
Змінний коефіцієнт організації зберігання g
Таблиця 9
Коефіцієнт |
Спосіб зберігання автотранспорту |
|||||
Відкритий |
Гаражі |
|||||
багатоповерхові наземні |
багатоповерхові наземно-підземні |
підземні 3-поверхові |
багатоповерхові підземні |
механізовані |
||
g |
1 |
1,6 |
2 |
1,8 |
2,4 |
7,8 |
Використання під стоянки та гаражі так званих «незручних» для житлово-цивільного будівництва територій виправдано за умови їх економічної привабливості для автовласників. Серед них досить великі території, наприклад круті схили, заболочені ділянки, зони санітарних розривів від промислових підприємств і вздовж смуг відводу залізничних ліній та магістральних автомобільних доріг.
7.3 Зонування по окремим районам і міжрайонним утворенням
7.3 1. Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
На принципову схему розміщення автостоянок та гаражів у житлових утвореннях, наприклад в кварталі, житловій групі і мікрорайоні, має великий вплив місце розташування на плані відповідних територій. Саме воно, зокрема, розділяє розміри відстані між парканів і розміщенням автостоянок та гаражів, так званих відстаней санітарних розривів, рис 7.
Найбільш невдалим слід визнати розташування їх у глибині забудови. У цьому випадку буде потрібно пристрій санітарних розривів з усіх чотирьох сторін автостоянки або гаража. В внаслідок загальна площа цих розривів може в 6-8 разів перевищувати площу плями забудови відповідної споруди без урахування довжини додаткових під'їздів.
Найбільш
сприятливим
можна визнати розміщення крупної
автостоянки або гаража що безпосередньо
біля в'їзду в житлове утворення з
відповідними відстанями тільки з трьох
сторін; однак і в цьому випадку величина
санітарних розривів може в 3-5 разів
перевищувати площу зони плану забудови
відповідної автостоянки або гаража.
Найбільш економним за величиною потенційно можливих санітарних розривів є розміщення автостоянки або гаража в кутку житлового утворення, там, де місцевий проїзд прилягає до магістральної вулиці районного або загальноміського значення. Однак в просторовому композиційному відношенні такі рішення, незважаючи на досить невеликі санітарні розриви, що перевищують площу забудови відповідних автостоянок і гаражів не більше ніж в 2-3 рази, також представляються неприпустимими.
Оптимальним
рішенням за загальними витратами міських
земель
є розміщення нових автомобільних стоянок
та гаражів переважно на міжмагістральних
територіях, між відповідними місцевими
проїздами, рис. 8.
Відстань від місць постійного зберігання легкових автомобілів до місць постійного проживання автовласників необхідно визначати в межах від 100 до 800 м. Відстань від місць тимчасового зберігання легкових автомобілів до місць житлових будинків потрібно визначити в межах до 150 м.
