- •2. Загальні положення до виконання курсової роботи
- •3. Транспортно-планувальні фактори розвитку вулично-дорожньої, транспортної і пішохідної мережі міст
- •Класифікація вулиць і доріг міст
- •4. Основні показники і напрямки модернізації транспортної системи міста
- •Орієнтовний розподіл обсягів пасажироперевезень між видами міського пасажирського транспорту, %
- •Витрати на транспортну доступність районів прикладання праці та загальноміського центру
- •5. Масовий пасажирський транспорт
- •5.1 Трамвай, автобус, тролейбус
- •5.2 Легкий рейковий транспорт
- •5.3 Основні параметри рейкового транспорту
- •Основні техніко-економічні параметри приміських залізниць і звичайного (традиційного) та регіонального експресного метрополітенів
- •Порівняльні показники витрат часу на міському громадському транспорті
- •5.4 Метрополітен
- •Класифікація метрополітенів щодо основних транспортно-містобудівних характеристик
- •5.5 Регіональний експрес-метрополітен
- •5.6 Залізничний транспорт
- •5.7 Інтермодальні транспортні системи (ітс)
- •6. Транспортно - пересадочні вузли
- •7. Системи зберігання автотранспорту
- •1. Зонування всій території міста:
- •2. Локальне зонування, в тому числі:
- •7.1. Зонування всієї території міста
- •7.2 Зонування на рівні адміністративних районів
- •Коефіцієнт категорій житла «і»
- •Змінний коефіцієнт організації зберігання g
- •7.3 Зонування по окремим районам і міжрайонним утворенням
- •7.3 1. Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •7.3.2. Тимчасове зберігання автотранспорту на нежилих територіях
- •Розрахункова кількість машино-місць для паркування
- •Види автостоянок і паркінгів
- •7.4. Зонування на рівні районів, мікрорайонів, кварталів та окремих житлових утворень
- •7.4.1.Постійне та тимчасове зберігання в житлових утвореннях
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови до 12 поверхів
- •Оптимальні варіанти організації збереження легкового автотранспорту відносно поверхні землі стосовно до забудови 12-22 поверхів
- •7.4.2. Тимчасове зберігання на нежилих територіях
- •8. Безбар'єрне середовище для маломобільних груп населення
- •Список використаних джерел
- •Зміст курсової роботи
- •Варіанти завдань курсової роботи для міст
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст кругової форми територій
- •Розрахунок параметрів сітки структуроформуючих магістралей для міст з лінійною сіткою
- •Параметри структуроформуючих магістралей с лінійною структурою Таблиця № 1
- •Параметри структуроформуючеї сітки магістралей с радіальною структурою Таблиця № 2
7. Системи зберігання автотранспорту
Основною задачею формування системи є введення зон зберігання автотранспорту, в першу чергу при розробці генерального плану міста і далі при подальшому більш детальному зонуванні.
1. Зонування всій території міста:
- Функціональне зонування;
- Ландшафтне зонування;
- Будівельне зонування.
2. Локальне зонування, в тому числі:
- На рівні адміністративних районів;
- По окремим районам та міжрайонним утворенням;
- На рівні житлових районів, мікрорайонів, кварталів та окремих житлових утворень.
7.1. Зонування всієї території міста
На цьому етапі необхідно передбачати місця зберігання автотранспорту. Не менше 100% постійного зберігання всього перспективного парку легкових автомобілів плюс 15-25% машино-місць повинно бути «гостьовими».
Для планомірного формування системи автомобільних стоянок та гаражів у вже сформованій капітальній забудові потрібні території, відповідні сумарній площі проїзних частин усіх наявних магістральних вулиць і доріг.
Загальними принципами розміщення гаражів та стоянок для постійного зберігання індивідуальних автомобілів є: найбільш можливе наближення до місць проживання їх власників і економія міських земель. У великих і найбільших містах розміщення гаражів в безпосередній близькості до житла можливо тільки в окремих випадках.
У генеральному плані міста мають бути передбачені території для «перехоплюючих» стоянок (далі - ПС), як у кінцевих станцій швидкісного масового транспорту, так і по периметру центральної частини міста. Відстань від ПС до місць посадки на громадський транспорт не повинно перевищувати 150 м.
ПС необхідно передбачати:
- У кінцевих станцій швидкісного пасажирського транспорту - 10-13% кількості щодня в'їжджають в місто легкових автомобілів;
- На кордоні серединної та центральної частини міста - 2-4% кількості щодня в'їжджають в центральну частину міста легкових автомобілів.
У кожен транспортний вузол міста необхідно включити парковку розрахункової для неї місткості.
При проектуванні системи гаражів - стоянок необхідно враховувати розробки для осіб з обмеженими фізичними можливостями, 4-6% машино-місць, найбільш наближених до входів в будівлі, слід обладнати для інвалідів.
7.2 Зонування на рівні адміністративних районів
На цій стадії у великих містах необхідно наступне поділ зон зберігання автотранспорту:
- Центральна частина міста з історичним ядром, насичена торговельними та офісними приміщеннями, - зона тимчасового денного зберігання;
- Зовнішня зона міста - житлова забудова змішана з торгівельними фінансовими установами, основне транспортне навантаження припадає на магістралі, що зв'язують периферійні райони з центром, - зона в рівній мірі як постійного, так і тимчасового зберігання транспорту;
- Приміська зона - зона переважно постійного, нічного або цілодобового зберігання.
На межі двох зон міста поблизу зупинки швидкісного пасажирського транспорту необхідно передбачити перехоплюючи парковки поблизу зупинок швидкісного пасажирського транспорту.
Баланс даної території А перевіряється за формулою:
де: Т - загальна площа території в межах пішохідної доступності;
k - кількість квартир;
i - коефіцієнт категорій житла (знаходиться в таблиці 8);
g - змінний коефіцієнт організації зберігання (знаходиться по таблиці 9);
В - площа благоустрою територій;
Оf - фактична площа озеленення;
D - загальна площа доріг та інших територій, що беруть участь в організації руху;
Z - забудована площа, включаючи обгороджені ділянки установ.
