5.6 Залізничний транспорт

Рішенню завдань модернізації, підвищення якості обслуговування пасажирів може сприяти більше використання існуючої на території міст залізнично-транспортної інфраструктури для цілей внутрішньоміських і примісько-міських повідомлень. Важливими передумовами для цього може бути наступне: зростання (за розміром території та чисельності населення) великих міст та їх приміських зон, витягнутих уздовж залізничних ліній на 110-120 км, значна протяжність відстаней від центру міста до його кордонів (20-30 км і більше), наявність залізнично-транспортної інфраструктури на територіях міста та передмістя.

При використанні залізниць для пасажирських перевезень на території міст та їх приміських зон варто передбачати наступне:

- Виділення спеціалізованих залізничних колій, призначених тільки для внутрішньоміського і приміського руху поїздів, що надає змогу скоротити інтервали їх руху, тобто час очікування пасажирами чергового поїзда;

- Залізничні лінії не повинні бути значно віддалені від житлової забудови;

- До залізничних пунктів зупинок слід наближати мережі міського громадського транспорту і створювати зручні умови пересадки з одного на інший вид транспорту;

- При тупиковому розташуванні станцій (вокзалів) слід використовувати підземний простір для організації декількох вокзальних рівнів з метою продовження тупикових ліній в інші райони міста, розосередження пасажиропотоків і поліпшення умов обслуговування для пасажирів що прибувають.

Встановлено, що залежно від конфігурації міста-центру та взаємопов'язаних населених місць, їх планувальної структури дальність повсякденних масових поїздок населення з трудовими цілями на залізничному транспорті досягає 15-30 км. Активна зона пасажирських повідомлень, переважно з культурно-побутовими та трудовими цілями, у ряді міст значно відрізняється за окремими напрямами і досягає в середньому від 30 до 50 км.

У серединних та периферійних зонах великих міст доцільна модернізація діючих там залізничних ліній для організації пасажирського руху з можливістю пересадки на інші види транспорту (метро, автобус, тролейбус та ін.), а саме:

- необхідно передбачити відокремлення спеціалізованих залізничних колій тільки для внутрішньоміського і приміського руху;

- поліпшення трасування залізнично-транспортної мережі в планувальній структурі міста;

- удосконалення організаційно-управлінської форми транспортного процесу;

- зниження тарифів на поїздки, наближення їх до рівня тарифів міського громадського транспорту.

Вдосконалення примісько - міського залізничного транспорту при проектуванні і наступних стадіях практичної експлуатації повинні вирішуватися з використанням системного аналізу, що дозволяє розглядати цей вид транспорту в цілому як містобудівний об'єкт, взаємопов'язаний з усією структурою міста і приміської зони.

5.7 Інтермодальні транспортні системи (ітс)

Інтермодальні (міжвидові) або мультимодальні (багатовидові) систем – це системи, в яких спільно використовуються кілька видів транспорту як єдиний комплекс. Вони рекомендуються здебільшого для виконання вантажних перевезень з організацією транспортних коридорів з улаштуванням спеціальних перевалочних вузлів і терміналів на ділянках взаємодії різних видів транспорту (залізничний - автомобільний, повітряний - автомобільний) рис. 4.

Рис. 4. Поперечний профіль ІТС з лінією легкого метро на станціях

Переваги інтермодальних систем в пасажирському сполученні:

• мінімізація часу поїздки,

• безперебійне, регулярне сполучення,

• сучасний попутний транспорт привабливої конкурентоспроможної системи з середнім традиційним примісько - залізничним та автобусним транспортом.

Пасажирська интермодальная система, об'єднуючи різні види транспорту, встановлює єдині спеціальні типи рухомого складу, інфраструктури пересадочних вузлів і терміналів.

Застосування інтермодальних систем доцільно для зв'язку ядра мегаполісу з містами-супутниками, з великими транспортними вузлами (аеропорти та ін.).

Застосування інтермодальних транспортних систем для пасажирських перевезень рекомендується при організації як примісько-міських повідомлень, так і регіональних, міжрегіональних і дальніх повідомлень. Їх перевагою є висока швидкість (до 250-300 км / ч в дальніх повідомленнях), а також регулярність руху і високий сервіс. Для широкого використання інтермодальних транспортних систем необхідна модернізація інфраструктури взаємодіючих видів транспорту, включаючи шляхи, рухомий склад, влаштування посадки-висадки та пересадки, системи зв'язку, безпеки, контролю та ін.