Практична робота № 4 Визначення пропускної спроможності перетинання та ширини проїжджої частини вулиць, які перетинаються

Завдання: Визначити ширину проїжджої частини магістралей, що перетинаються та пропускну спроможність перетинання. Категорія магістралей, що перетинаються: перша магістраль - загальноміського значення, регульованого руху (МРД), друга - районного значення (РМ). Перспективна розрахункова інтенсивність руху (у обидва боки) у години "пік": N₁ — 5600 приведених авт./год, N₂ = 2400 приведених авт./год.

Магістраль загальноміського значення не має перетинань в одному рівні. Для районної магістралі перетинання в різних рівнях проектується лише при перетинанні з даною магістраллю загальноміського значення. Геометричні значення штучного спорудження перетинання в різних рівнях (шляхопроводу або тунелю) визначаються, головним чином, шириною проїжджої частини магістралей, які перетинаються.

Тому, приступаючи до проектування перетинання в різних рівнях, необхідно в першу чергу встановити ширину проїжджої частини магістралей, які перетинаються і необхідну для перепуску перспективної розрахункової інтенсивності руху.

При розрахунку пропускної спроможності магістралей, які перетинаються, для кожної вулиці робиться окремий розрахунок. При цьому можуть зустрітися два випадки:

Перший випадок:

магістраль на проектованій ділянці не має перетинань в одному рівні;

Другий випадок:

перетинання в різних рівнях проектуються лише на перехресті даних магістралей.

Завдання 4.1 Визначення пропускної спроможності смуги руху однієї вулиці перетинання

Пересічення зі слідуючими вулицями залишаються в одному рівні. Для першого випадку пропускна спроможність однієї смуги руху може бути визначена по формулі Е.А. Страментова або по формулі Д.П. Веліканова:

де:

а - відстань між автомобілями, що зупинилися, м, (5 м);

I - довжина розрахункового автомобіля, м, (6,0 м);

t_p - час реакції водія, (1,0-2,0 сек.);

V – розрахункова швидкість руху, м/сек:

К_э - коефіцієнт експлуатації умов гальмування, (1,4 - 1,7);

φ- коефіцієнт зчеплення колес з дорогою (0,1 - 0,7);

ƒ- коефіцієнт опору кочення (0,01 - 0,05);

i - поздовжній похил.

При попередніх розрахунках значення K_э слід приймати в межах 1,4-1,6.

Визначаючи пропускну спроможність, слід виходити, в першу чергу, з умов безпеки руху, а тому рекомендується в розрахунках вводити коефіцієнт зчеплення не міньш φ = 0,45 і коефіцієнт опору коченню ƒ = 0,02.

Завдання 4.2 Визначення ширини проїжджої частини вулиці перетинання

Для визначення ширини проїжджої частини необхідно визначити потрібне для перепуску транспорту кількість смуг руху. Орієнтовна кількість смуг руху визначається шляхом розподілення перспективної розрахункової інтенсивності руху на перепускну спроможність однієї смуги руху:

де:

п - кількість смуг руху;

N_p - перспективна розрахункова інтенсивність руху, приведених авт./год;

N - отримана за розрахунком пропускна спроможність однієї смуги руху, авт./год.