Тема 5-6. Генеалогічна складова політичної історії Русі/Росії іх–xvі ст., династично-політична еволюція роду Рюриковичів.
Генеалогічна складова політичної історії Русі/Росії ІХ–XVІ ст. пов’язана з політичними діячами з роду Рюриковичів. Саме від легендарного Рюрика історична традиція веде початок великокнязівської династії Давньоруської держави Київська Русь, його нащадки князювали у землях під час феодальної роздробленості, а також сформували великокнязівський володимирський та московський Дома, навколо яких почалося об`єднання спочатку Північно-східній Русі, а потім і інших територій колишній Давньоруськії держави.
Існує декілька версій походження Рюрика. Відповідно однієї з них він був представником знатної датської родини Скіольдунгов (Скьёлдунгов), у датських джерелах його ім'я згадується як "Рёрик". Народився близько 800 р., до 860 р. робив набіги в Німеччину, Францію Англію й Швецію. Його називають Рериком Фрисландским, але ґрунтується це ствердження лише на одному тільки збігу імен.
За іншою версією Рюрик був сином бодричського князя Годослава (помер у 808 р.) і Умили, дочки Новгородського старійшини Гостомисла. На думку В.Й. Ключевського, що спирався на дані Іпатіївського літопису, Рюрик споконвіку жив у Ладозі, звідки й був покликаний словенами до Новгороду. У такому випадку, родовідний ланцюжок по материнській лінії може бути представлений у такий спосіб: Родбард (Ратибор) - Буривоя - Гостомысл - Умила - Рюрик.
По генеалогії Фрідріха Хемница, який жив у XVII ст. на сучасній території північно-східної Німеччини, Рюрик і його брати вважалися синами Готлейба, ободритского князя, полоненого й убитого в 808 р. датським королем Готфридом. (братами Рюрика названі Сивар і Труар). Джерела періоду централізації ведуть походження Рюрика від Пруса, брата імператора Августа, що знайшло відображення у літопису, сказаннях, родословцях, а також у версіях дослідників.
Великокнязівська київська гілка Рюриковичів традиційно починається з князя Ігора та його сина Святослава, генеалогічне розгалуження князівського роду почалося пізніше і суттєво вплинуло на формування соціально-політичних передумов феодальної роздробленості Київської Русі.
Усі Рюриковичі були нащадками двох синів Ярослава Мудрого: третього сина Святослава (Святославичі з гілками) і четвертого сина – Всеволода (Всеволодовичі, що більше відомі по лінії його старшого сина як Мономаховичі або Мономашичі). Походженням від одного предка пояснюється тривала політична боротьба в 30-40-і роки XII ст. за великокнязівський стіл після смерті Мстислава Великого саме між Святославичами та Мономашичами. Старший із синів Святослава Ярославовича –Ярослав став родоначальником рязанських князів. У складі російського боярства XVI-XVII ст. з них залишилися лише нащадки удільних князів Рязанської землі – князі Пронські.
Нижче приводиться схема походження основних родів Рюриковичів:
І – відокремлення Святославичів та Всеволодовичів;
ІІ – розгалуження Святославичів по лінії Олега черниговського;
ІІІ – розгалуження Всеволодовичів по лінії Володимира Мономаха.
І
Ярослав Рязанський
Святослав
Ярослав
Мудрий
Олег Чернігівський
Всеволод Володимир Мономах
ІІ
Семен
Глухівський
О
лег
Всеволод Святослав
Всеволод Михайло Юрій
Святославич Таруський
Мстислав
Карачаївський
III
Борис
Мстислав
Ростислав
Ростовський
Великий Смоленський
Василько
Ростовський Гліб
В
олодимир
Костянтин Білозерський
М ономах Всеволод Василь
Ярославський
Юрій
Юрій
Всеволод
Ярослав
Довгорукий
Велике
Тверський
Гніздо
Ярослав
Андрій
Суздальський
Олександр Дмитро
Невський
Андрій
Городецький
Іван Данило
Стародубський Московський
Роди чернігівських князів ведуть своє походження від трьох синів Михайла Всеволодовича (праправнук Олега Святославича) – Семена, Юрія, Мстислава. Глухівський князь Семен Михайлович став родоначальником князів Воротинських, Одоєвських. Таруський князь Юрій Михайлович – Мезецьких, Барятинських, Оболенських. Карачаївський Мстислав Михайлович – Мосальских, Звенигородських. З князів Оболенських виділилося пізніше чимало князівських родів, у числі яких найбільш відомі Щербатови, Репніни, Срібні, Долгорукови.
Більше родів пішло від Всеволода Ярославовича та його сина – Володимира Мономаха. Нащадками старшого сина Мономаха – Мстислава Великого, останнього великого князя Київської Русі, були смоленські князі, із яких найбільш відомі В'яземські й Кропоткіни. Інша гілка Мономашичів походить від Юрія Довгорукого і його сина – Всеволода Велике Гніздо. Старший його син – Костянтин Всеволодович заповідав своїм синам: Васільку – Ростов і Білоозеро, Всеволодові – Ярославль. Від старшого сина Василька Костянтиновича – Бориса походять ростовські князі (із них найбільш відомі роди Щепіних, Катирєвих, Буйносових). Від другого сина Василька Костянтиновича – Гліба пішли роди бєлозерських князів, серед яких – князі Ухтомські, Вадбольські, Білосельські.