Міністерство науки і освіти України

Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова

Історичний факультет

МІЛЕВИЧ С.В.

Генеалогія.

Програма курсу. Конспект лекцій.

Навчальний посібник

для студентів ІІІ курсу історичного факультету

Одеса - 2014

Друкується за рішенням Вченої Ради

історичного факультету Одеського

національного університету ім. І. І. Мечникова

Мілевич С. В. Генеалогія. Програма курсу. Конспект лекцій. Навчальний посібник для студентів ІІІ курсу історичного факультету. - Одеса, 2014.

Рецензент:

Завідувач кафедри нової та новітньої історії ОНУ їм. І.І.Мечникова,

доктор історичних наук, професор Дьомін О.Б.

Опис навчальної дисципліни

Пропонований курс присвячений вивченню теоретичних проблем генеалогії як спеціальної історичної дисципліни, що може розширити і поглибити фахову підготовку студентів історичного факультету. Мета курсу полягає у тому, щоб ознайомити студентів із загальними проблемами генеалогії, основними методами родовідного дослідження, показати зв'язок генеалогії з іншими спеціальними й загально-історичними дисциплінами, охарактеризувати прийняті системи соціального етикету, що тісно пов'язані з походженням окремих родів чи осіб.

Він розрахований на студентів III курсу історичного факультету, які вже мають певну базу історичного матеріалу і навики роботи з історичними джерелами та входить до переліку загальних дисциплін, що викладаються студентам 3 курсу історичного факультету ОНУ денної форми навчання. В 6 семестрі курс СІД передбачає вивчення генеалогії та нумізматики, складається з курсу лекцій, практичних занять, ІНДЗ та самостійної роботи студентів по вивченню матеріалу курсу.

Особливістю є те, що водночас вивчаються генеалогія та нумізматика, передбачається один залік, тому студенти можуть набрати з кожної частки (генеалогії та нумізматики) максимум по 50 балів.

Найменування показників	Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика дисципліни
		денна форма навчання	заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2	Галузь знань Гуманітарна 0203	Нормативна на з/в не викладається
	Напрям підготовки Історія 6.020302
Модулів – 2	Спеціальність (професійне спрямування): Історік, викладач історії	Рік підготовки:
Змістових модулів – 3		3-й
ІНДЗ: Складання та аналіз генеалогічних таблиць або розпису		Семестр
Загальна кількість годин – 72		6-й
		Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 2 самостійної роботи студента – 2	Освітньо-кваліфікаційний рівень: Бакалавр 6020302	24 год.
		Практичні, семінарські
		12 год.
		Самостійна робота
		24 год.
		ІНДЗ: 12 год. (за рахунок годин самост. роботи)
		Вид контролю: модуль (50 балів, частка загального заліку з нумізматикою)

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить для денної форми навчання – 50/50%

Програма навчальної дисципліни Спеціальні історичні дисципліни (сід). Генеалогія.

Змістовий модуль 1. Теоретичні питання генеалогії.

Тема 1. Генеалогія, її місце в системі СІД. Визначення мети й завдань курсу. Загальна характеристика та обґрунтування його тематики. Визначення поняття генеалогії як спеціальної історичної дисципліни, розуміння її цілей і задач у дореволюційній, радянській і сучасній історичній літературі. Поява генеалогії та її роль на різних етапах суспільного розвитку. Характеристика генеалогії як допоміжної (спеціальної) історичної дисципліни, її місце в структурі дореволюційної, радянської і сучасної наукової думки. Міждисциплінарні зв'язки зі спеціальними історичними дисциплінами. Характеристика базової та допоміжної літератури з курсу.

Тема 2. Генеалогічні джерела і завдання їхньої наукової критики. Поняття джерела в генеалогії, загальне й специфічне в порівнянні з історичним джерелом. Основні види генеалогічних джерел і проблеми їхньої класифікації (усні, письмові, речовинні; офіційні, неофіційні; прямі і непрямі тощо). Джерельний зв'язок геральдики та генеалогії. Стисла характеристика основних письмових генеалогічних джерел офіційного походження та установ, що займалися родовідними справами. Легенда як різновид генеалогічного джерела, родовідні фальсифікації, роль у соціально-політичному розвитку та становому етикеті. Проблеми та методи наукової критики генеалогічного джерела.

Тема 3. Основні етапи становлення та розвитку генеалогії як СІД. Зародження генеалогічних знань у Європі та Росії. Генеалогічні пошуки дослідників XVIII–XIX ст. (Щербатова М.М., Спиридова М.Г., Довгорукого П.В., Лобанова-Ростовського О.В.), формування довідкового напряму в генеалогії. “Російське генеалогічне товариство”, “Історико-родовідне товариство”, діяльність Савелова Л.М., Лихачова М.П., Модзалевського В. Історико-генеалогічні пошуки радянських часів (дослідження С.Б. Веселовського, В.В. Буганова, О.О. Зимина, Бичкової М.Е., Шепелева Л.Є.). Загальна характеристика сучасних підходів в генеалогії. Відродження та діяльність “Історико-родовідного товариства”. Українське геральдичне товариство, його діяльність. Сучасні генеалогічні видання в Росії та Україні.

Тема 4. Методика генеалогічного дослідження. Основні засоби генеалогічного зображення. Визначення генеалогічних закономірностей, середний родовідний рахунок, закон редукції предків. Основні види родоводів і їхня типологія. Висхідний і спадний, чоловічий і змішаний, прямий та побічний родоводи, характеристика. Специфіка родовідного пошуку та складання родоводів.Типологія та загальна характеристика засобів генеалогічного зображення. Визначення й характеристика графічних засобів (родовідного дерева, схем, таблиць). Специфіка вертикального та горизонтального розташування схем (таблиць). Родовідний розпис і його особливості. Нумерація у генеалогічному дослідженні. Наукове й практичне значення різних засобів зображення родоводів.

Змістовий модуль 2.

Генеалогічні аспекти соціально-політичної історії Росії та України.

Тема 5-6. Генеалогічна складова політичної історії Русі/Росії ІХ–XVІ ст., династично-політична еволюція роду Рюриковичів. Генеалогічні легенди про походження Рюрика та великокнязівської династії Київської Русі. Рюриковичі й основні князівські роди, що утворилися від них під час політичної еволюції Давньоруської держави (Святославичи, Мономашичи). Генеалогічна складова соціально-політичних передумов феодальної роздробленості Київської Русі.

Подальше розгалуження Рюриковичів, родове походження володимирської та московської великокнязівських гілок. Генеалогічна характеристика боротьби Москви та Твері за політичну першість. Генеалогічний склад та ієрархія старомосковської знаті. Служиві князі: типологія, генеалогічний склад, соціальний статус. “Руські” Гедиміновичі: загальна характеристика, генеалогічні відгалуження, місце в соціально-політичній ієрархії. Генеалогічні перетинання московського князівського дому з Гедиміновичами, Палеологами, Чингізидами у XІV – І третині XVІ ст. Проблеми престолоспадкоємства після смерті Івана ІV, кінець династії Рюриковичів.

Тема 7. Генеалогічні проблеми формування дворянства. «Виїзжі» дворянські роди Росії та України. Дворяни Київської Русі та періоду феодальної роздробленості. Дворяни й поміщики: генеалогічний склад, соціально-політичний статус. Дворянське законодавство. Історико-генеалогічне поняття «виїзду» роду, його відображення в історичних джерелах. Особливості формування генеалогічних легенд, класифікація родів за містом «виїзду». Характеристика типових легенд про «виїзд». Генеалогічні перетинання видатних дворянських родів Росії та України. Дворянство Малоросії: загальні і специфічні риси формування й розвитку. Іноземні роди, їхні права і привілеї у Російській імперії.

Тема 8. Походження роду та династично-політичні кризи монархічного Дому Романових з позицій генеалогії. Початок родоводу, легенди про виїзд з «прус». Кобиліни – Кошкіни – Захар'їни – Юр'єви –Романови: споріднення і родословні зв'язки. Генеалогічні передумови ствердження Романових на російському престолі, династичний зв'язок з Рюриковичами. Політичне самозванство «смутного часу» з позицій генеалогії. Проблеми престолоспадкоємства, генеалогічне препинення династії Романових у чоловічому коліні. Роль династичних шлюбів, міжнародні родинні зв’язки дому Романових. Кінець династії Романових: легенди й дійсність. Російський імператорський Дом за кордоном. Сучасні претенденти і потенційні престолоспадкоємці Росії й України.

Змістовий модуль 3.

Система соціального етикету як відображення родословної ієрархії.

Тема 9. Соціальні відносини і загальноприйняті ознаки соціальної відмінності. Поняття, походження титулів, роль у соціально-політичній історії. Базові класифікації титулів. Предикатні, загальні та приватні титули. Родові титули та їхня ієрархія в Західній Європі, Росії, Україні. Поняття, походження, класифікація гербів, роль у соціально-політичній історії. Герб як загальноприйнята складова соціальної відмінності та відображення родової ієрархії.

Тема 10. Формування родових титулів Росії, Україні. Загальноприйняті ознаки соціальної відмінності допетровського часу. Місництво як система службової відповідності родів і проблеми генеалогії. Чини-звання Російської централізованої держави як форма прояву соціального етикету. Класифікація, ієрархія та стисла характеристика основних служивих чинів. Еволюція офіційного титулу правителів Росії й України.

Тема 11. Розвиток традицій титулування в Російській імперії. Введення нових титулів російського дворянства за часів Петра I. «Табель про ранги»: відповідність загальних і приватних титулів; цивільних і військових чинів Російської імперії. Дворянське законодавство з точки зору соціального етикету. Становлення системи титулів за пожалуванням (за достоїнством). Жалувані князі, графи, барони Російської імперії. Розвиток титулування у після петровський період.

Тема 12. Нагородна система як ознаки соціальної відмінності. Роль нагородної системи у соціально-політичній історії станових держав. Поняття ордена як ознаки соціальної відмінності. Формування ієрархії орденів в Російської імперії. Характеристика орденів Російської імперії як прояви соціального етикету.

Скасування станів та знаків соціальної відмінності в Російської імперії. Сучасні підходи до традицій соціального етикету.

Підручники, навчальні посібники:

1. Введение в специальные исторические дисциплины. Учебное пособие/ Гусарова Т.Б., Дмитриева О.В. и др. – М., 1990.

2. Вспомогательные исторические дисциплины: историография и теория. – К., 1988.

3. Генеалогические исследования. Сборник научных трудов. – М., 1994.

4. Генеалогия: источники, проблемы, методы исследования.– М., 1989.

5. Кобрин В.Б. и др. Вспомогательные исторические дисциплины. – М., 1989.

6. Леонтьева Г.А., Шорин П.А., Кобрин В.Б. Ключи к тайнам Клио. – М., 1994.

7. Савелов Л. М. Лекции по русской генеалогии. Ч. 1, 2. – М., 1908.

8. Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. – К., 2002.

9. Українська генеалогія: теорія, методологія, історія та практика. Матеріали І генеалогічних читань пам”яти Вадима Модзалевського. – К., 1996.

Рекомендований перелік джерел та літератури з курсу см у додатку