- •6.051501 «Видавничо-поліграфічна справа»,
- •Вказівки з техніки безпеки при виконанні всіх лабораторних робіт
- •Лабораторна робота № 3 електрохімічне осадження міді з простих кислих електролітів
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи
- •Варіанти завдань
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 4 електролітичне осадження нікелю
- •Загальні положення
- •Хід роботи
- •Варіанти завдань
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 5 електролітичне хромування
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 6 анодне оксидування алюмінію
- •Теоретичні відомості
- •Хід роботи
- •Варіанти завдань
- •Контрольні питання
- •Методи контролю металевих покриттів
- •Визначення міцності зчеплення покриття з основою
- •2. Визначення поруватості покриття
- •3. Визначення гідрофільних та олеофільних властивостей покриття
- •Рекомендована література
- •Додаток а
- •Додаток б
Додаток а
Розрахунок часу електролізу для заданої товщини покриття:
,
[год],
де δ – товщина покриття, см;
i – густина струму, А/см2;
k – електрохімічний еквівалент речовини, г/А∙год;
ρ – щільність речовини, г/см3;
Вс – теоретичний (з літературних джерел) вихід за струмом, у долях.
Електрохімічний еквівалент розраховується за формулою
,
[г/А∙год],
де ν – стехіометричний коефіцієнт речовини у електродній реакції;
M – молекулярна (атомна) маса речовини, г/моль;
n – число електронів, що приймають участь у реакції;
F – число Фарадея, 26.8 А∙год/г-екв.
Швидкість осадження покриття (вагова):
,
[г/год].
Одержаний від викладача (лаборанта) зразок катодної пластини вимірюють за шириною (b) та глибиною занурення у розчин електроліту (h) та розраховують робочу поверхню електроду з урахуванням одна чи обидві сторони поверхні працюють (S=b∙l або S=2∙b∙l). Силу струму ( I ) розраховують за заданою густиною струму (i) згідно з рівнянням: I = i · S, [A].
Швидкість осадження покриття (лінійна):
,
[мкм/год].
Розрахунок виходу за струмом
,
де QCu – кількість електрики, що пройшла через систему, і виміряна за допомогою мідного кулонметра:
,
[А∙год],
де mCu – маса міді, що виділилася на катоді мідного кулонметра, г;
kCu – електрохімічний еквівалент міді, г/А∙год.
Додаток б
Рис. Електрична схема електрохімічної установки для нанесення міді, нікелю та хрому:
1 – джерело живлення (випрямляч); 2 – реостат; 3 – амперметр; 4 – кулонметр, якщо потрібно визначити вихід за струмом покриття; 5 – електролізер для нанесення покриття
