Додаток а

Розрахунок часу електролізу для заданої товщини покриття:

, [год],

де δ – товщина покриття, см;

i – густина струму, А/см²;

k – електрохімічний еквівалент речовини, г/А∙год;

ρ – щільність речовини, г/см³;

Вс – теоретичний (з літературних джерел) вихід за струмом, у долях.

Електрохімічний еквівалент розраховується за формулою

, [г/А∙год],

де ν – стехіометричний коефіцієнт речовини у електродній реакції;

M – молекулярна (атомна) маса речовини, г/моль;

n – число електронів, що приймають участь у реакції;

F – число Фарадея, 26.8 А∙год/г-екв.

Швидкість осадження покриття (вагова):

, [г/год].

Одержаний від викладача (лаборанта) зразок катодної пластини вимірюють за шириною (b) та глибиною занурення у розчин електроліту (h) та розраховують робочу поверхню електроду з урахуванням одна чи обидві сторони поверхні працюють (S=b∙l або S=2∙b∙l). Силу струму ( I ) розраховують за заданою густиною струму (i) згідно з рівнянням: I = i · S, [A].

Швидкість осадження покриття (лінійна):

, [мкм/год].

Розрахунок виходу за струмом

,

де Q_Cu – кількість електрики, що пройшла через систему, і виміряна за допомогою мідного кулонметра:

, [А∙год],

де m_Cu – маса міді, що виділилася на катоді мідного кулонметра, г;

k_Cu – електрохімічний еквівалент міді, г/А∙год.

Додаток б

Рис. Електрична схема електрохімічної установки для нанесення міді, нікелю та хрому:

1 – джерело живлення (випрямляч); 2 – реостат; 3 – амперметр; 4 – кулонметр, якщо потрібно визначити вихід за струмом покриття; 5 – електролізер для нанесення покриття

32