1). Стратегія концентрованого пошуку зовнішніх ринків (стратегія «мурахи»)

Суть даної стратегії – послідовна пошукова робота від одного сегменту ринку до іншого: знаходження і освоєння одного ринку, потім наступного ринку, і так до досягнення оптимального набору закордонних ринків збуту. Переваги цієї стратегії заключаються у відносній дешевизні, меншій кількості помилок при прийнятті рішень за рахунок послідовного пошуку. Недоліки – сповільненість одержання результатів.

2). Стратегія дисперсного пошуку зовнішніх ринків (стратегія «бабки»). Суть цієї стратегії полягає у продажі товарів на максимально можливій кількості закордонних ринків і поступовому виході із нерезультативних ринків, знижуючи число закордонних ринків до оптимальної кількості. Переваги: виграш у часі, невелика кількість профільного персоналу. Недоліки: значні витрати, втрата престижу підприємства на ринках, в яких його діяльність була завершена.

ІІ Стратегії зовнішньоекономічної діяльності підприємства з проникнення на зовнішні ринки:

1). Завоювання чи розширення закордонних ринків:

• Стратегія розширення меж ринку («старий товар – новий ринок»);

• Стратегія активної експансії («новий товар – новий ринок»);

• Стратегія лазерного променя;

• Стратегія наступу (атакування):

• Стратегія «нагромадження бойового спорядження»;

• Стратегія «завоювання плацдарму»;

• Стратегія «фронтального штурму» або атаки;

• Стратегія «оточення»;

• Стратегія «граблі».

2). Збереження закордонних ринків:

• Стратегія оборони;

• Стратегія глибокого впровадження на ринок («старий товар – старий ринок»);

• Стратегія розробки нового товару («новий товар – старий ринок»);

• Стратегія «бій в ар’єргарді»;

• Стратегія «партизанської війни».

3). Стратегії лідерства:

• Стратегія лідера;

• Стратегія челенджера;

• Стратегія нішера.

4). Вимушені стратегії:

• Стратегія послідовника;

• Стратегія виживання;

• Стратегія відступу.

1). Група стратегій завоювання чи розширення закордонних ринків:

1. Стратегія розширення меж ринку («старий товар – новий ринок»). Суть даної стратегії полягає у реалізації наявних товарів на нових ринках збуту. Дана стратегія пов’язана із активізацією підприємницької діяльності, що включає в себе освоєнням нових сегментів ринку: нових ринків збуту, груп споживачів, тощо.

2. Стратегія активної експансії (стратегія «новий товар – новий ринок»). Найбільш розповсюдження стратегія проникнення і завоювання ринків збуту продукції. Стратегія передбачає значні зусилля і витрати з боку підприємства – як керівництва, так і персоналу. Це складна і динамічна лінія поведінки підприємства, що пов’язана із активізацією підприємницької діяльності з пошуку нових ринків в раніше неохоплених закордонних країнах, а також пошук нових сегментів ринку на старих ринках збуту, що пред’являють попит на нові товари.

3. Стратегія лазерного променя. Суть даної стратегії проходження від простих ринків до більш складних за рахунок накопичення досвіду. Рекомендується відповідно до такої стратегії спочатку використовувати всі можливості на внутрішньому ринку, потім перейти на нейтральні закордонні ринки, і після цього виходити на ринки з високою конкуренцією.

4. Стратегія наступу (атакування). Суть даної стратегії полягає в розширенні і завоюванні ринкової частки зарубіжного ринку. Підприємство вдається до такої стратегії у випадку розширення виробництва, випуску нового товару на ринок, послаблення позицій фірм-конкурентів:

1.4.1) Стратегія «нагромадження бойового спорядження». Підприємство готує атаку на зовнішні ринки (готує відповідні кадри, вивчає середовище закордонного ринку, специфіку запитів споживачів), відпрацьовуючи наступальну технологію на внутрішньому ринку.

1.4.2) Стратегія «завоювання плацдарму». Підприємство реалізовує підготовку проникнення на закордонні ринки шляхом відпрацювання методів проникнення на ринках зі схожими умовами роботи, але з меншим ступенем конкуренції. Методи: збору первинної інформації, реалізації збутових мереж, створення спільних підприємств.

1.4.3) Стратегія «фронтального штурму» або атаки. Подолання бар’єрів важкодоступних ринків з активною конкуренцією і використання твердих методів боротьби.

1.4.4) Стратегія «оточення». Проникнення на нові ринки, одночасно на великій кількості ринків, при умові високого рівня інтернаціоналізації підприємства.

1.4.5) Стратегія «граблі». Активні наступальні й агресивні ринкові дії на ринках основних конкурентів, відбиваючи у них всі основні сегменти. Характерна для провідних міжнародних компаній-лідерів.