- •Лекція № 10 Фізико-хімія колоїдних систем
- •Загальні відомості про колоїдні системи
- •2. Одержання колоїдних систем
- •Методи диспергування
- •Хімічна конденсація
- •3. Будова колоїдних розчинів
- •4. Методи очищення колоїдних розчинів
- •5. Властивості золів
- •5.1. Молекулярно кінетичні властивості колоїдних розчинів
- •5.2. Оптичні властивості колоїдних розчинів
- •Поглинання світла та колір золів
- •Оптичні методи дослідження колоїдних розчинів
- •5.3. Електрокінетичні явища
- •5.3.2. Шляхи утворення та будова пеш
- •Шляхи утворення пеш
- •Будова подвійного електричного шару
Лекція № 10 Фізико-хімія колоїдних систем
Загальні відомості про колоїдні системи
Класифікації дисперсних систем
Класифікація за дисперсністю (за ступеню подрібненості)
Таблиця 1. Класифікація дисперсних систем за агрегатним станом фаз
Дисп. фаза |
Дисп. середов. |
Назва системи |
Приклади |
Тверде тіло |
Тверде тіло |
тверді золі |
мінерали, сплави |
Рідина |
ліозолі,суспензії |
розчин глини у воді, будівельні розчини |
|
Газ |
аерозолі |
дим, пил |
Рідина |
Тверде тіло |
тверді емульсії |
грунт |
Рідина |
емульсії |
молоко |
|
Газ |
назви немає |
тумани |
|
Газ |
Тверде тіло |
пористі тела |
пемза, поролон |
Рідина |
піни |
піни |
|
Газ |
системи відсутні |
|
В таблиці 2 наведена класифікація за розміром частинок дисперсної фази.
Таблиця 2. Класифікація дисперсних систем в залежності від розміру частинок дисперсної фази
-
Назва системи
Розміри частин, м
Приклади
Грубодисперсна мікро-
гетерогенна
10 –4 ÷ 10–7
Піни, грунти, емульсії
Колоїдно-дисперсна
ультрамікрогетерогенна
10–7 ÷ 10–9
Соки рослин, золі, молоко, косметичні креми, сливки
Молекулярні та іонні
розчини
< 10–9
Істинні розчини
1 м = 10 дм = 102 см = 103 мм = 106 мкм = 109 нм = 1010 Å
Колоїдна хімія — це наука про поверхневі явища і фізико-хімічні властивості колоїдних систем.
Класифікація за міжфазною взаємодією (М. Фрейндліх) для систем з рідким дисперсійним середовищем. Згідно з нею ДС розділяються на два види:
1) лиофобні, в яких дисперсна фаза не здатна взаємодіяти з дисперсійним середовищем, а отже, і розчинятися в ній. До них відносяться колоїдні розчини, мікрогетерогенні системи;
2) ліофільні, в яких дисперсна фаза взаємодіє з дисперсійним середовищем і за певних умов здатна в ньому розчинятися. До них відносяться розчини колоїдних ПАР і розчини ВМС.
Відповідно до класифікації за міжчастинною взаємодією дисперсні розділяють на:
1) вільнодисперсні (безструктурні);
2) зв’язанодисперсні (структуровані).
У вільно-дисперсних системах частки дисперсної фази не звۥязані одна з одною й можуть незалежно пересуватися в дисперсійному середовищі.
У зв’язанодисперсних системах частки дисперсної фази зв’язані за рахунок міжмолекулярних сил, й утворюють в дисперсійному середовищі своєрідні просторові сітки чи каркаси (структури). Частки, що утворюють структуру, не здатні до взаємного переміщення і можуть робити тільки коливальні рухи.
2. Одержання колоїдних систем
Для добування ліофобних колоїдних систем використовуються два типи методів – методи конденсації і методи диспергування.
Необхідною умовою утворення цих систем є нерозчинність дисперсної фази у розчиннику, надлишок одного з компонентів реакції і наявність стабілізатору. Останніми можуть бути як реагенти, з яких одержуються колоїдні розчини, так і сторонні речовини.
