- •1 Вступ
- •Стан питання та задачі дослідження
- •1.1 Особливості формування структури і властивостей ливарних сплавів системи а1 – Mg
- •1.2 Вплив хімічного складу на структуру та властивості ливарних сплавів системи а1–Mg
- •1.3 Фазовий склад, структура та властивості ливарних сплавів системи Аl–Mg з високим вмістом магнію та фактори впливу, що їх формують
- •2 Методика досліджень
- •2.1 Матеріали та обладнання для експериментальних досліджень
- •2.2 Методика проведення плавок та термічної обробки.
- •2.1.1 Металографічний аналіз досліджуваних сплавів
- •3 Експериментальні дослідження
- •3.1 Фазовий склад та структура сплаву аМг11 після лиття в кокіль та після стандартної термічної обробки
- •3.2 Вплив температури та часу витримки розплаву на структуру та механічні властивості ливарних сплавів системи Al-Mg
- •4.1 Вплив мікролегування вуглецем і титаном на структуру, механічні і технологічні властивості сплаву аМг11
- •Висновки
4.1 Вплив мікролегування вуглецем і титаном на структуру, механічні і технологічні властивості сплаву аМг11
Як було встановлено вище, зниження температури нагріву (і заливки) сплаву АМг11 в рідкому стані з 700-720 С (стандартний режим, що використовується в промисловості) до 660 – 670 С впливає на підвищення рівня механічних властивостей, особливо пластичності. Але, як відомо з літературних джерел, зниження температури нагріву і заливки рідкого металу повинне впливати на зниження рівня ливарних властивостей ( зниження рідкотекучості і підвищення схильності сплаву до утворення гарячих тріщин). Тому разом зі зниженням температури нагріву сплаву АМг11 в рідкому стані (з метою підвищення рівня механічних властивостей) потрібно разробити заходи які б дозволяли зберегти рівень ливарних властивостей сплаву.
Одним з можливих варіантів підвищення рівня механічних і технологічних властивостей ливарних сплавів системи Al-Mg є модифікування їх добавками вуглецю і титану.
В даній роботі для введення часток вуглецю і титану в досліджуваний сплав застосовувалася лігатура АlС0,9Ті0,8. При цьому застосовували оптимальну температуру витримки розплаву даного сплаву, яка знаходиться в межах 660 – 670 С (замість стандартного нагріву сплаву до 700-720 С) та оптимальний час витримки розплаву в цьому температурному інтервалі який становить 20 – 30 хв.
За результатами рентгеноструктурного аналізу лігатури АlС0,9Ті0,8 7 в литому стані встановлено наявність фаз: Аl, Аl3Ті, ТіС.
Попередні дослідження показали, що оптимальний вміст даної лігатури в сплаві АМг11 не перевищує 1 % за масою. Враховуючи це, в даній роботі досліджено вплив модифікування лігатурою АlС0,9Ті0,8 вмістом до 1,0 % на структуру, механічні та технологічні властивості сплаву АМг11.
Дослідні плавки проводили в електричних печах опору типу СШОЛ, з використанням графітого тигля. В тиглі розплавляли частини промислових чушок сплаву АМг11 при температурі 660 – 670 С.
Після їх розчинення вводили лігатуру АlС0,9Ті0,8 та витримували розплав протягом 15 хв.
Після цього з поверхні розплаву видаляли шлаки та розливали його в металеву виливницю. На отриманих стандартних зразках діаметром 10 мм вимірювали механічні властивості (міцність на розрив, границю текучості, відносне подовження). Механічні властивості досліджуваного сплаву наведено на рис. 4.1.
З експериментальних даних наведених на рис. 4.1 можна зробити висновок, що введення в досліджуваний сплав комплексу вуглецю і титану, за допомогою лігатури АlС0,9Ті0,8, суттєво підвищує рівень механічних властивостей сплаву АМг11.
При апроксимації експериментальних даних наведених на рис. 4.1 поліномом другої степені та застосуванні методу класичної оптимізації встановлено, що оптимальний вміст даної лігатури в сплаві АМг11 дорівнює 0,5 % від маси сплаву.
При вмісті лігатури АlС0,9Ті0,8 0,5 % від маси сплаву значення тимчасового опору розриву сплаву АМг11 зростають з 180 до 250 МПа (на 70 МПа або на 39 %), а значення відносного видовження зростають з 1,0 до 5,0 % (на 4 од. або в 5 раз).
На рис. 4.2 наведено залежність розміру зерна алюмінієвого твердого розчину досліджуваних сплавів від вмісту лігатури АlС0,9Ті0,8.
З даних наведених на рис. 4.2 видно, що при введенні лігатури АlС0,9Ті0,8 в досліджуваний сплав зменшується середній розмір зерна алюмінієвого твердого розчину. Максимальний ефект подрібнення зерна спостерігається при вмісті 0,5 % лігатури (розмір зерна зменшується з 305 до 101 мкм (або в 3 рази).
Рисунок 4.1 – Вплив лігатури АlС0,9Ті0,8 на механічні властивості сплаву АМг11 після лиття в кокіль. а – тимчасовий опір розриву; б – відносне видовження.
Рисунок 4.2 – Вплив лігатури АlС0,9Ті0,8 на розмір зерна сплаву АМг11.
Зменшення розміру зерна сплаву АМг11 при введенні модифікуючої лігатури АlС0,9Ті0,8 можно пояснити наявністю в даній лігатурі великої кількості часток карбідів титану (ізоморфних зародків кристалізації) які виступають в якості додаткових центрів кристалізації.
Модифікування лігатурою АlС0,9Ті0,8 досліджуваного сплаву усуває утворення жорсткого дендритного каркасу в начальній фазі кристалізації, що дає змогу підживлювати виливку з прибуткової частини. Як наслідок підвищуються технологічні властивості сплаву. Встановлено, що модифікування сплаву АМг11 лігатурою АlС0,9Ті0,8 у кількості 0,5 % призводе до підвищення рідкотекучості (пруткова проба) з 310,0 мм. до 390,0 мм (або на 15 %) при збереженні показника гарячеламкості (ширина кільця) на рівні 10,0 мм.
