- •1 Вступ
- •Стан питання та задачі дослідження
- •1.1 Особливості формування структури і властивостей ливарних сплавів системи а1 – Mg
- •1.2 Вплив хімічного складу на структуру та властивості ливарних сплавів системи а1–Mg
- •1.3 Фазовий склад, структура та властивості ливарних сплавів системи Аl–Mg з високим вмістом магнію та фактори впливу, що їх формують
- •2 Методика досліджень
- •2.1 Матеріали та обладнання для експериментальних досліджень
- •2.2 Методика проведення плавок та термічної обробки.
- •2.1.1 Металографічний аналіз досліджуваних сплавів
- •3 Експериментальні дослідження
- •3.1 Фазовий склад та структура сплаву аМг11 після лиття в кокіль та після стандартної термічної обробки
- •3.2 Вплив температури та часу витримки розплаву на структуру та механічні властивості ливарних сплавів системи Al-Mg
- •4.1 Вплив мікролегування вуглецем і титаном на структуру, механічні і технологічні властивості сплаву аМг11
- •Висновки
3 Експериментальні дослідження
3.1 Фазовий склад та структура сплаву аМг11 після лиття в кокіль та після стандартної термічної обробки
Встановлено фазовий склад та структуру сплаву АМг11 після лиття в кокіль. Хімічний склад досліджуваного сплаву згідно даних хімічного аналізу наступний: Mg = 12,3 %, Si = 0,97 %, Ti = 0,12 %, Be = 0,06 %, Fe = 0,08 %, Zn = 0,03 %. Хімічний склад та механічні властивості сплаву АМг11 згідно вимогам ДСТУ 2839 – 94 наведено в табл. 3.1 – 3.3.
Зразки для досліджень отримували шляхом розплавлення промислових чушок сплаву АМг11. Дослідні плавки проводили в електричних печах опору типу СШОЛ, з використанням графітового тигля. В тиглі розплавляли куски чушки сплаву АМг11 при температурі 670 С 10 °С, витримували розплав на протязі 20 – 30 хв., з поверхні розплаву знімали шлак і заливали його в металеві форми.
За даними рентгенофазового, рентгеноспектрального та металографічного аналізів фазовий склад сплаву АМг11 після лиття в кокіль складається з – твердого розчину та фаз Al3Mg2, Mg2Si, Al3Ti, FeAl3. Хімічний склад фаз, що утворюються в досліджуваному сплаві при кристалізації, наведено в табл. 3.4.
Встановлено, що надлишкові фази кристалізаційного походження, в основному, входять до складу потрійної евтектики α + Al3Mg2 + Mg2Si яка має температуру плавлення 448 ºС.
Експериментальні дослідження показали, що під час нерівноважної кристалізації досліджуваного сплаву його структура складається з зерен алюмінієвого твердого розчину та інтерметалідних фаз Al3Mg2 та Mg2Si які розташовуються по границях дендритних комірок (рис. 3.1, а, б).
Таблиця 3.1 – Хімічний склад сплаву АМг11
Марка сплаву |
Вид продукціі |
Масова частка основних компонентів, % |
|||
Mg |
Si |
Ti |
Be |
||
АМг11 |
Чушка Виливок |
10,5–13,0 |
0,8–1,2 |
0,05–0,15 |
0,03–0,07 |
Таблиця 3.2 – Вміст домішок в сплаві АМг11
Марка сплаву |
Вид продукціі |
Масова частка домішок, не більше, % |
||
Fe |
Zn |
|||
К |
Д |
|||
АМг11 |
Чушка Виливок |
0,9 1,0 |
1,1 1,2 |
0,10 |
Таблиця 3.3 – Механічні властивості сплаву АМг11
-
Марка
сплаву
Cпосіб лиття
Вид термічної обробки
b, МПа
, %
Твердість
за Бринелем,
HB
АМГ11
З, В, К
–
180
1,0
90,0
З, В, К
Т4
230
1,5
90,0
Д
–
200
1,0
90,0
Таблиця 3.4 – Хімічний склад надлишкових фаз в сплаві АМг11
-
Формула фази
Fe
Si
Mg
(Al3Mg2)
35-38
Mg2Si
38
62
FeAl3
28-37
Примітка – інше алюміній
а
б
в
Рисунок 3.1 – Мікроструктура сплаву АМг11. а, б – лиття в кокіль; в – лиття в кокіль та термічна обробка за режимом Т4 (нагрів до 425 С, витримка 20 г., гартування у киплячу воду). а, б, в – X 200.
Встановлено, що зразки сплаву АМг11 після кристалізації в металевий кокіль та наступного гартування за стандартним режимом (нагрів до 425 С, витримка 20 г., гартування у киплячу воду) мають зміни в структурі порівняно зі сплавами які не піддавались термічній обробці. В структурі термообробленого сплаву АМг11 зменшується кількість часток фаз (Al3Mg2) та Mg2Si, також зменшується їх розмір (рис. 3.1, в). Пояснити даний факт можно тим, що під час нагріву і витримки під гартування значна частина даних фаз розчиняється у твердому розчині.
