- •Тема 1. Вступ в дисципліну «Реабілітаційні технології людей з обмеженими можливостями»”
- •Історія Адаптивного фізичного виховання і спорту
- •Структура рухової активності
- •Фізична реабілітація засобами афв
- •Засоби і методи спортивних технологій в афв
- •Законодавчі основи афв
- •Тема № 2 Теоретичні питання навчання рухових дій при стійких порушеннях здоров’я
- •Протипоказання і рекомендації для занять в афв
- •Форми адаптивного фізичного виховання.
- •Тема № 3
- •Тема № 4 Адаптивне фізичне виховання людей з дефектами зору
- •Допуск до занять афв при сліпоті і слабо баченні.
- •Методи навчання спортивній техніці
- •Тема № 5
- •Афв при розумовій відсталості (рв)
- •Тема № 6
- •Адаптивне фізичне виховання осіб з ураженням спинного мозку.
- •Афв після ампутацій
- •Дозування вправ по розвитку гнучкості в різних суглобах
- •Афв при дитячому церебральному паралічі
- •Контрольні питання до дисципліни „Адаптивне фізичне виховання”(афв)
- •Список літератури
Тема 1. Вступ в дисципліну «Реабілітаційні технології людей з обмеженими можливостями»”
Реабілітаційні технології людей з обмеженими можливостями - новий напрямок в системі виховання і науки, який вивчає аспекти фізичного виховання людей, які мають в результаті захворювань або травм різні стійкі порушення життєво важливих функцій організму і обмеження фізичних можливостей. В нашій країні цю категорію людей називають інвалідами, хоча в усьому світі відмовились від такої назви.
Мета– формування і розвиток рухової активності, фізичних і психологічних здібностей, які забезпечують адаптацію особистості до свого стану здоров”я, навколишнього середовища, суспільства і до різних видів діяльності.
Перед початком 21 століття за оцінками ВОЗ, 10% населення Землі є недієздатними людьми, з них 100 м л н – діти-інваліди. За статистикою в кожній 4-й родині в світі є інвалід, і якщо ця ситуація не зміниться на краще, то на рік це число становитиме 8 м л н
Головними чинниками інвалідності з дитинства є:
погане харчування – в 1990 році в світі голодувало 180 м л н дітей у віці до 5 років;
інфекційні захворювання.
Однією із головних причин інвалідності є травми, які з”являються внаслідок порушень правил вуличного руху, аварій на шляхах, низького рівня техніки безпеки на виробництві, використання зношеного обладнання і старих технологій, недостатньої підготовки персоналу. ООН розглядає інвалідність як частину замкненого кола бідності, яка призводить до недоїдання і незадовільного стану здоров”я.
В Україні нараховується 2,5 м л н інвалідів, з них 1,2 – інваліди 1 і 2 групи, які не можуть самостійно забезпечувати себе матеріально. З них 120 тисяч – інваліди дитинства.
Як наукова і учбова дисципліна являє собою систему знань про роль і місце фізичного виховання інвалідів в житті суспільства і про загальні закономірності управління цими процесами.
Мета дисципліни:
сформувати у студентів, майбутніх керівників спортивного руху необхідні знання, вміння і навички по фізичному вихованню осіб, які мають стійкі порушення здоров”я при різних нозологіях;
забезпечити студентів тренерськими і викладацькими вміннями для різних видів спорту і оздоровчих фізкультурних занять, в яких люди з обмеженими фізичними можливостями можуть приймати участь;
Основні завдання:
створення у студентів уявлення про АФВ і процес інтеграції людей з обмеженими фізичними можливостями в соціум;
ознайомлення студентів суспільними і спортивними організаціями по захисту прав людей з обмеженими можливостями, з нормативно-правовими і нормативно-програмними документами;
ознайомлення студентів з потребами людей з обмеженими фізичними можливостями;
ознайомлення студентів з метою, завданнями, принципам и, методами і засобами фізичного виховання при різних патологіях;
навчити вибору адекватних засобів фізичного виховання і контролю досягнутих результатів;
ознайомлення студентів з системами спортивних класифікацій, основними принципами і правилами , за якими проходять змагання для осіб з обмеженими фізичними можливостями;
Зміст предмету включає теоретичний і практичний напрямки:
теорія – дає уявлення про закономірності і суттєві зв”язки АФВ, розглядає причини його виникнення, роль і місце в суспільному житті, взаємовідносини із загальним фізичним вихованням, спортом, адаптивним спортом, фізичною і соціальною реабілітацією. Предмет АФВ вивчає принципи, методи, засоби і форми організації занять фізичним вихованням людей з обмеженими фізичними можливостями, особливості методик при різних нозологіях і для різних вікових груп;
практика – предмет базується на даних анатомії, фізіології, загальної патології, медико-біологічних основах фізичної культури, терії та методики фізичного виховання, теорії методики рекреації та оздоровчої фізичної культури і використовує їх для вирішення своїх практичних завдань.
В результаті вивчення курсу „Адаптивне фізичне виховання ” студенти повинні оволодіти основами науково-дослідницької роботи і практичними уміннями та навичками:
оцінювати фізичні можливості спортсменів при дефектах слуху, зору, опорно-рухового апарату, при розумовій відсталості, володіти методиками тестування при різних патологіях;
складати програми по фізичному вихованню при різних нозологіях в залежності від віку учасників занять;
складати програми фізкультурно-оздоровчих занять для людей з різними нозологіями відповідно до їх віку і стану здоров”я;
складати програми спортивних тренувань для спортсменів з обмеженими фізичними можливостями при різних нозологіях;
складати програми фізкультурно-спортивних змагань;
організувати і провести фізкультурно-оздоровче заняття, спортивне тренування, спортивне змагання або фізкультурно-спортивне свято для людей з обмеженими фізичними можливостями;
вести кваліфіковане суддівство;
