Викладач: к.ф.н., старший викладач Інституту філології

Таврійського національного університету імені В.І. Вернадського

Семенець Ольга Сергіївна

semenetsOS@yandex.ua

ИНФОРМАЦІЙНИЙ ЛИСТ

ДЛЯ СТУДЕНТІВ 1 КУРСА

З «ІСТОРІЇ СВІТОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ

(Середньовіччя і Відродження)»

Форма контролю знань: іспит.

Розподіл балів:

1. Екзаменаційна робота – 40 б.

2. Поточний контроль (тести, доповіді, твори) – до 20 б.

3. Художня література – до 20 б.

4. Конспектування науково-критичних статей по курсу – 10 б.

5. Поезія напам’ять – 10 б.

1. Екзаменаційна робота – 40 б. Перелік питань для підготовки до іспиту дивіться у Додатку 1.

2. Читання художньої літератури – до 20 б. Список художніх текстів для обов’язкового прочитання дивіться у Додатку 2. Розбаловка: 1 прочитаний художній твір – 1 бал. Форма контролю – читацький щоденник, який студент веде у довільній формі (обов’язкові компоненти конспекту: автор, назва твору, головні герої, коротко зміст) і усна відповідь.

3. Вивчення поезій напам’ять – до 10 б. До іспиту необхідно вивчити напам’ять і здати викладачеві поезії. Розбаловка: 1 вірш – 5 балів. Перелік поезій для вивчення дивіться у Додатку 3.

4. Конспектування науково-критичних статей по курсу – до 10 б. До кінця семестру необхідно показати зошит-конспект науково-критичних статей у рукописному варіанті. Розбаловка: 1 стаття – 2 бали. Список статей для реферування і вимоги до оформлення Дивіться у Додатку 4.

Допуском к іспиту є :

• Відвідування і робота на заняттях.

• Прочитання художньої літератури.

• Поезія напам’ять.

• Пред’явлення конспекту науково-критичної літератури.

Додаток 1.

Список питань для підготовки до заліку

1. Історичне значення римської літератури та її місце в античному суспільстві. Співвідношення між римською і грецькою літературою

2. Періодизація римської літератури. Своєрідність римської літератури.

3. Римський театр, організація сценічних ігор, актори та їх соціальне становище, публіка.

4. Драматична манера Теренція і Плавта.

5. Цицерон – визначний представник римської філософії і красномовства.

6. Цезар: політична і літературна діяльність. «Записки про Галльську війну» — перша в римській літературі художня обробка автобіографічного матеріалу.

7. Катулл. Політична і любовна тематика поезій, тема дружби, «вчені» поеми. Мова і стиль творів.

8. Зміст і композиція «Енеїди» Вергілія. Історія і нове осмислення міфу про троянця Енея.

9. Горацій: життя і основні етапи творчості.

10. Овідій і його міфологічна поема «Метаморфози».

11. Відтворення історичної реальності як протест проти тиранії в трагедії «Медея» Сенеки.

12. Апулей та його «Метаморфози»: основний сюжет роману, мова і стиль, вставні новели і казка, ідейно-філософська концепція роману.

13. Феодальна формація та її вплив на розвиток середньовічної культури. Фактори формування середньовічної літератури. Періодизація літератури Середньовіччя.

14. Роль, основні етапи і еволюція найважливіших жанрів клерикальної літератури Середньовіччя. Творчість вагантів та голіардів.

15. Міфологічний епос, казка, героїчний епос – основні етапи розвитку епічної творчості народів доби раннього Середньовіччя.

16. Англосаксонська поема «Беовульф» як пам’ятка додержавного епосу.

17. Скандинавський епос і лірична поезія.

18. «Пісня про Роланда» як найвеличніший пам’ятник французького героїчного епосу. Герой як носій народного ідеалу. Тема «милої Франції» у поемі.

19. Основні цикли героїчного епосу Іспанії. «Пісня про мого Сіда»: історична основа та її інтерпретація. Демократизація поеми, антиаристократична спрямованість.

20. Німецький епос ХІІ-ХІІІ ст. Художня своєрідність «Пісні про Нібелунгів».

21. Основні мотиви і жанри любовної і політичної лірики трубадурів.

22. Французькі трувери: основні мотиви, жанри лірики, спільне та відмінне із поезією трубадурів.

23. Поезія міннезингерів у Німеччині: етапи розвитку, своєрідність.

24. Виникнення рицарського роману, його жанрова своєрідність та еволюція. Основні цикли лицарських романів та їх тематика.

25. Критика рицарської ідеології в міських оповіданнях на рицарські теми («Окассен і Ніколет»), риси пародійності.

26. Виникнення міської літератури та її реалістичний характер. Генетичний зв’зок міської літератури з народною творчістю.

27. Основні жанри і стиль міської літератури. Фабльо, шванки, їх зв’язок із народною творчістю. Поезія Війона – відтворення кризи середньовічного і зародження нового гуманістичного світосприйняття. Ідейно-художня проблематика віршів.

28. Шляхи розвитку середньовічної драми. Основні етапи розвитку релігійного театру. Пізня духовна драма. Містерії та міраклі.

29. Життя і творчість Данте. «Нове життя» – лірична автобіографія Данте.

30. «Божественна комедія» Данте як філософсько-художній синтез середньовічної культури і пролог до літератури Нового часу. Композиція поеми.

31. Хронологічні межі та місце епохи Відродження в європейському історичному процесі.

32. Ренесансний гуманізм як нова течія в культурі Західної Європи, його соціальне коріння. Специфіка ренесансного антропоцентризму, ідея «універсальної людини», завдання ренесансної педагогіки.

33. Періодизація італійського Відродження. Загальна характеристика кожного етапу. Представники.

34. Петрарка як перший європейський гуманіст, родоначальник італійського гуманізму. Його літературна і наукова діяльність.

35. Життя і творчість Дж. Боккаччо. Вплив Петрарки. «Декамерон»: класифікація, розташування новел у збірці, їх «діалогічна» взаємодія, функція обробляючої розповіді у збірці.

36. «Закоханий Роланд» Боярдо: походження сюжету і його літературна обробка, композиція поеми, пародійно-ігровий принцип.

37. «Несамовитий Роланд» Аріосто: сюжет і композиція поеми, роль фантастики, образ автора й авторська позиція в поемі.

38. Маньєризм і його основні риси. Творчість Тассо. «Звільнений Єрусалим» і розвиток жанру ренесансно-рицарської поеми.

39. Періодизація німецької літератури епохи Відродження. Риторична культура і неолатинська література німецьких гуманістів.

40. . Північне Відродження і діяльність Еразма Роттердамського. Еразм як творець «християнського гуманізму».

41. Філософсько-публіцистичні та епістолярні твори Роттердамського. Гуманістична педагогіка. «Похвала Глупоті» як філософська сатира.

42. Періодизація історико-літературного процесу у Франції в епоху Відродження. Вплив італійського Ренесансу на французьку культуру.

43. Розвиток поезії в I-й половині XVI ст. у Франції.

44. Історико-літературне значення «Гептамерона» Маргарити Наварської.

45. Життя і творчість Ф.Рабле. Жанрові джерела і літературна генеза роману «Гаргантюа і Пантагрюель», сюжет і композиція роману.

46. Творчість поетів Плеяди. Теоретична програма в «Захисті й уславленні французької мови» Дю Белле.

47. Пізній Ренесанс і «Досліди» Монтеня: композиція, роль інтроспекції і психологізма, етична програма Монтеня.

48. «Дон Кіхот» Сервантеса: пародійний задум роману і його реалізація, сюжет і композиція. Образи Дон Кіхота і Санчо Панси.

49. Оксфордський гурток гуманістів. Життя і діяльність Мора. Мор і його «Утопія»: ідейні і жанрові джерела, сюжетно-композиційна будова.

50. Марло як творець англійської ренесансної трагедії («Трагічна історія доктора Фауста»).

51. Творчість Шекспіра. «Шекспірівське питання» в сучасному літературознавстві.

52. Міфопоетична картина світу у «Сонетах» Шекспіра.

53. Історичні хроніки Шекспіра.

54. Вирішення трагічного конфлікту в «Ромео і Джульєтті».

55. Тематика і проблематика трагедій Шекспіра..

56. Місце Шекспіра у світовій драматургії, доля його спадщини в культурі Нового часу.

ДОДАТОК 2