Міністерство освіти і науки України

Державний вищий навчальний заклад

«Приазовський державний технічний університет»

Кафедра «Соціологія та соціальна робота»

О. В. Мальцева

Соціологія та політологія

Конспект лекцій

з дисципліни «Соціологія та політологія»

для студентів всіх форм навчання

Маріуполь

2017

ББК

Соціологія та політологія : конспект лекцій з дисципліни «Соціологія та політологія» для студентів напряму підготовки всіх форм навчання / О. В. Мальцева. – Маріуполь : ПДТУ, 2017. – 146 с.

У даному навчальному виданні представлено короткий виклад курсу лекцій з дисципліни «Соціологія та політологія», що розрахований на підготовку бакалаврів всіх форм навчання. У посібнику розкриті теоретичні та практичні аспекти соціологічного та політологічного знання. Також подані контрольні питання, список рекомендованої літератури, що стануть у нагоді студентам всіх форм навчання в процесі підготовки до семінарських занять, виконання завдань самостійної роботи, контрольних робіт тощо.

Укладач О. В. Мальцева, канд. філос. наук, доцент

Рецензент Г. М. Марінова.канд.філос. наук, доцент

Затверджено

на засіданні кафедри «Соціологія та соціальна робота»,

протокол № 4 від 01 жовтня 2017 р.

Затверджено

методичною комісією факультету соціально-гуманітарного факультету, протокол № 4 від 12 жовтня 2017 р.

© О. В. Мальцева, 2017

© ДВНЗ «ПДТУ», 2017

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………….

Змістовний модуль 1. СОЦІОЛОГІЯ……………………………………………

Лекція 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА……………………………………………..

1. Предмет, об'єкт, функції та методи соціології………………………..

2. Соціологія в системі гуманітарних наук…………………………….

3. Структура соціології……………………………………………………

4. Система основних категорій і законів в соціології. Основні парадигми соціології………………………………………………………………..

Лекція 2. СУСПІЛЬСТВО ЯК ЦІЛІСНА СИСТЕМА………………………..

2.1 Поняття суспільства……………………………………………………….

2.2 Основні підсистеми суспільства………………………………………….

2.3 Типології товариств. Громадянське суспільство, його ознаки і підстави………………………………………………………………………………..

2.4 Розвиток суспільства. Поняття еволюції, прогресу і модернізації……

Лекція 3.СОЦІАЛЬНА СТРУКТУРА І СТРАТИФІКАЦІЯ…………………...

3.1 Соціальна структура та її історичні типи……………………………….

3.2 Соціальна структура сучасного українського суспільства……………

3.3 Теорії соціальної стратифікації…………………………………………..

3.4 Соціальна мобільність і групова замкнутість………………………….

Лекція 4. СОЦІОЛОГІЯ ОСОБИСТОСТІ……………………………………….

4.1 Особистість як суб'єкт суспільних відносин. Структура особистості…

4.2 Типологія особистості…………………………………………………….

4.3 Соціальні статуси і ролі. Роль статусно-рольової структури суспільства…………………………………………………………………………….

4.4 Соціалізація особистості. Механізми і агенти соціалізації……………...

Лекція 5. СОЦІАЛЬНІ СПІЛЬНОТИ ТА СОЦІАЛЬНІ ІНСТИТУТИ……..

5.1 Види соціальних спільнот і їх характерні риси. Соціальна група як об'єкт соціологічного вивчення. Види соціальних груп………………………….

5.2 Соціальні квазігрупи. Соціальний феномен натовпу. Особливості поведінки людей в натовпі…………………………………………………………...

5.3 Соціологія етнічних спільностей. Організація як об'єкт вивчення соціології. Суть, структура і типологія соціальних організацій………………….

5.4 Поняття соціального інституту. Ознаки, роль і значення соціальних інститутів……………………………………………………………………………. ..

5.5 Соціальний контроль і девіантна поведінка……………………………

5.6 Економіка як соціальний інститут. Політичні суспільні інститути…….

5.7 Соціальні інститути суспільства: сім'я і брак, освіта і наука, релігія….

Змістовний модуль 2. ПОЛІТОЛОГІЯ………………………………………….

Лекція 6. ПОЛІТОЛОГІЯ ЯК НАУКА ТА НАВЧАЛЬНА ДИСЦИПЛІНИ…

1. Витоки та розвиток політологічних знань………………………………..

2. Політологія – наука про політику………………………………………….

3. Політика як соціальний феномен………………………………………….

Лекція 7. ВЛАДА ЯК СОЦІАЛЬНИЙ ФЕНОМЕН……………………………..

1. Сутність політичної влади, її особливості, структура та соціальні функції……………………………………………………………………….

2. Теорії виникнення політичної влади……………………………………..

7.3 Поняття про легітимність, механізм та форми політичної влади…….

Лекція 8. ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА………………………….

1. Сутність, структура та основні функції політичної системи………..

8.2 Типологія, форми державного устрою та правління……………….

8.3 Структура і функції держави………………………………………….

Лекція 9. ПОЛІТИЧНІ ПАРТІЇ І ГРОМАДСЬКІ ОБ'ЄДНАННЯ……………

9.1 Політична партія: сутність, структура, генезис становлення…………

9.2 Типи політичних партій. Партійні системи держав……………………

9.3 Громадські об'єднання. їх класифікація та функції…………………….

Лекція 10. ОСОБИСТІСТЬ В ПОЛІТИЦІ……………………………………….

10.1 Політична соціалізація. Політична поведінка і участь………………

10.2 Політична еліта: сутність, структура і функції……………………….

10.3 Політичне лідерство. Типологія політичних лідерів……………….

Лекція 11. ДЕМОКРАТІЯ І ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО …………..

11.1 Демократія і її опоненти в політичній практиці……………………..

11.2 Сутність і структура громадянського суспільства………………….

11.3 Механізм взаємодії громадянського суспільства і держави………..

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА………………………………………………

ВСТУП

Соціологія та політологія є суспільними дисциплінами, що спрямовані на формування цілісного світогляду фахівця, усвідомлення ним соціальної структури суспільства, закономірностей його існування та розвитку, розуміння політики як сфери владних відносин та участі громадянського суспільства у вирішенні найважливіших проблем сьогодення.

Соціологія як наука про суспільство сформувалася в Україні як окрема галузь знань значно пізніше, ніж у західних країнах. Проте сьогодні, в умовах розвитку демократичної держави, громадянського суспільства, актуалізувався соціальний запит на ліквідацію соціологічної не писемності, на появу людей, що добре орієнтуються в питаннях соціальної будови суспільства, розуміючих закономірності його розвитку, активно задіяних у всі сфери соціальної політики.

Вивчення політології спрямоване на поглиблення політичної освіченості людей, розуміння ними політичних процесів та явищ, шляхів досягнення злагоди та громадянського миру в суспільстві, розвиток їх громадянських компетентностей в умовах демократизації суспільства.

Політологія надає студентам, що її вивчають, не тільки необхідну базову підготовку з теорії та методології аналізу політичного процесу, але й формує світоглядні та ціннісні критерії оцінки суспільних подій, уміння пов’язувати політологічне знання з політичною практикою.

Суспільство – складний об’єкт для наукового пізнання. Закони та закономірності суспільного розвитку можна усвідомити, лише засвоївши їх системний характер. Вивчення дисципліни «Соціологія та політологія» у вищий школі є невід’ємною складовою загально гуманітарної підготовки фахівців, спрямованої на ознайомлення їх з основами науки про суспільство.

Метою вивчення дисципліни «Соціологія та політологія» є ознайомлення з теоретичними основами сучасної соціології, а саме: суспільством як соціокультурною системою; соціальними спільностями як джерелом самовисунення соціальних змін; культурою як системою цінностей, значень, зразків дій індивідів; особистістю як активним суб'єктом; взаємозв'язками особистості і суспільства; ролевими теоріями особистості; соціальним статусом особистості; соціальними зв'язками, діями, взаємодіями між індивідами і групами, груповою динамікою; соціальною поведінкою; соціальним обміном і розподілом як механізмом соціальних зв'язків; соціальною структурою, соціальною стратифікацією; соціальними інститутами і соціальними організаціями; соціальними змінами; глобалізацією соціальних і культурних процесів в сучасному світі; соціально-культурними особливостями і проблемами розвитку українського суспільства; можливими альтернативами його розвитку в майбутньому; а також науковими уявленнями про політичне життя суспільства в його різноманітних виявах, способах організації влади, закономірностях діяльності політичної еліти, партій, лідерів, соціальних верств і народних мас; формування світоглядних і ціннісних настанов на підставі світової суспільно-політичної думки.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціологія та політологія» є:

- системне засвоєння теоретичного матеріалу з соціології та політології;

- оволодіння понятійним апаратом;

- ознайомлення з основними напрямами розвитку соціологічної науки;

- формування соціологічного бачення навколишньої дійсності;

- виявлення області взаємодії соціології і інших дисциплін.

- розкриття історії політичних вчень, відстеження становлення політичних систем; дослідження розвитку політичних відносини і процесів;

- формування політичної культури студентів, що виявляється у вмінні критично ставитися до політичної ідеології, аргументовано аналізувати світову політику та міжнародні відносини;

- усвідомлення причин політичних конфліктів, виникнення кризових станів суспільства та шляхів їх розв’язання,

- виховання активної громадянської позиції щодо участі студентів у суспільно-політичному житті України.

Згідно з вимогами освітньо-професійної програми студенти повинні:

знати:

• понятійний апарат з соціології;

- основи соціологічного аналізу, брати участь у виборчих компаніях, у вивченні і формуванні громадської думки, активно працювати в суспільних організаціях і рухах, формувати соціологічну культуру. - об’єкт, предмет і метод політичної науки взагалі і української зокрема, чітко оперувати і володіти її понятійно-категоріальним апаратом;

- основні світові політичні школи, концепції і напрямки, українські політичні вчення;

- сутність політичного життя, політичних відносин і процесів, суб’єкт і об’єкт політики;

- права людини і громадянина, суть і значення політичних систем і режимів у житті держави та суспільства;

- процеси міжнародного політичного життя, геополітичну обстановку, місце, роль і статус України в сучасному політичному світі;

- визначати теоретичні, духовні, прикладні та інструментальні компоненти політичного знання, їх роль і функції в підготовці політичних рішень, в забезпеченні особистого внеску до суспільно-політичного життя;

- самостійно аналізувати різноманітні явища соціологічного та політичного життя в Україні та світі;

- володіти навичками політичної культури, вміти застосовувати політичні знання в своїй професійній та громадській діяльності.

вміти:

- конспектувати лекції, аналізувати і оцінювати їх, готувати свої виступи, записувати і виконувати їх, аналізувати і оцінювати виступи на семінарі інших студентів і викладачів;

- навчитися працювати з соціальною та політологічною науково-публіцистичною літературою і бібліографією, періодикою; оволодіти всіма видами читання, у тому числі критичного, швидкого, різноманітними формами записів (плани, конспекти, виписування і т.д.), написання докладів, рефератів і фіксованих виступів;

- брати участь в тестуванні, проведенні ігор різних видів і типів, в тренінгах;

- науково і творчо мислити і брати участь в дослідженнях.

Виклад лекцій подається відповідно до навчальної програми дисципліни «Соціологія та політологія» для студентів технічних напрямків підготовки, що затверджена на кафедрі «Соціологія та соціальна робота». Зміст даного курсу складається з 11 тем, які об’єднані у два змістовних модулі:

• Змістовний модуль 1. СОЦІОЛОГІЯ;

• Змістовний модуль 2. ПОЛІТОЛОГІЯ.

Відповідно до навчальної програми в даному виданні подано зміст одинадцяти лекцій з дисципліни «Соціологія та політологія», контрольні питання до них, а також список літератури, який допоможе студентам розширити уявлення про соціологію та політологію як наукові та навчальні дисципліни, буде корисний при підготовці до семінарських занять, виконання завдань самостійної роботи, контрольних робіт і т. д.

Змістовний модуль 1.

СОЦІОЛОГІЯ

Лекція 1. СОЦІОЛОГІЯ ЯК НАУКА

План

1. Предмет, об'єкт, функції та методи соціології.

2. Соціологія в системі гуманітарних наук.

3. Структура соціології.

4. Система основних категорій і законів в соціології. Основні парадигми соціології.

1. Предмет, об'єкт, функції та методи соціології

Термін «соціологія» походить від двох слів: латинського «соціетес» –«суспільство» і грецького «логос» – «слово», «поняття», «вчення». Таким чином, соціологію можна визначити як науку про суспільство.

Таке ж визначення цього терміна дає відомий американський вчений Дж. Смелзер. Однак це визначення досить абстрактно, так як суспільство в різних аспектах вивчають і багато інших наук.

Для того, щоб зрозуміти особливості соціології, необхідно визначити предмет і об'єкт цієї науки, а також її функції і методи дослідження.

Об'єктом будь-якої науки є частина зовнішньої реальності, обраної для вивчення, що володіє певною завершеністю і цілісністю.

Як вже було зазначено, об'єктом соціології є суспільство, однак при цьому наука досліджує не окремі його елементи, а все суспільство як цілісну систему.

Об'єктом соціології є сукупність властивостей, зв'язків і відносин, які носять назву соціальних.

Поняття «соціальне» можна розглядати в двох значеннях: в широкому сенсі воно аналогічно поняттю «суспільне»; у вузькому сенсі соціальне представляє лише аспект суспільних відносин. Соціальні відносини складаються між членами суспільства, коли вони займають певне місце в його структурі і наділені соціальним статусом.

Об'єкт соціології – це соціальні зв'язки, соціальна взаємодія, соціальні відносини та спосіб їх організації.

Предмет будь-якої науки – це результат теоретичного дослідження обраної частини зовнішньої реальності.

Предмет соціології не може бути визначений так само однозначно, як об'єкт. Це обумовлено тим, що на протязі історичного розвитку соціології погляди на предмет цієї науки зазнавали значних змін.

Можна виділити ряд підходів до визначення предмета соціології:

- Суспільство як особлива сутність, відмінна від індивідів і держави і підпорядкована власним природним законам (О. Конт);

- Соціальні факти, під якими слід розуміти колективні у всіх проявах (Е. Дюркгейм);

- Соціальну поведінку як ставлення людини, тобто внутрішньо або зовні проявляється позиція, орієнтована на вчинок чи припинення нього (М. Вебер);

- Наукове вивчення суспільства як соціальної системи і складових його структурних елементів (базису і надбудови) (марксизм).

У сучасній вітчизняній науковій літературі зберігається марксистське розуміння предмета соціології. Необхідно відзначити, що це таїть в собі певну небезпеку, так як уявлення суспільства у вигляді базису і надбудови веде до ігнорування особистості і загальнолюдських цінностей, заперечення світу культури.

Тому більш раціонально розглядати предмет соціології більш детально.

Предмет соціології – суспільство як сукупність соціальних спільнот, верств, груп, індивідів, що взаємодіють між собою. Причому головним механізмом цієї взаємодії є цілепокладання.

Отже, з огляду на всі зазначені особливості, можна дати визначення соціології.

Соціологія – це наука про загальні і специфічних соціальних закономірностях організації, функціонування і розвитку суспільства, шляхи, форми і методи їх реалізації, в діях і взаємодіях членів суспільства.

Як будь-яка наука, соціологія виконує певні функції в суспільстві, серед яких можна виділити наступні:

- Когнітивна (пізнавальна) – соціологічні дослідження сприяють накопиченню теоретичного матеріалу про різні сфери соціального життя;

- Критична – дані соціологічних досліджень дозволяють перевірити і оцінити соціальні ідеї і практичні дії;

- Прикладна – соціологічні дослідження завжди спрямовані на вирішення практичних завдань і завжди можуть використовуватися для оптимізації суспільства;

- Регулятивна – теоретичний матеріал соціології може використовуватися державою для забезпечення соціального порядку і здійснення контролю;

- Прогностична – на основі даних соціологічних досліджень можна складати прогнози розвитку суспільства і запобігати негативним наслідкам соціальних дій;

- Ідеологічна – соціологічні розробки можуть бути використані різними громадськими силами для формування своєї позиції;

- Гуманітарна – соціологія може сприяти вдосконаленню суспільних відносин.

Ще одним відмітним ознакою соціології як науки є набір методів дослідження.

Метод в соціології – це спосіб побудови і обґрунтування соціологічного знання, сукупність прийомів, процедур і операцій емпіричного і теоретичного пізнання соціальної реальності.

Можна виділити три рівні методів вивчення соціальних явищ і процесів.

Перший рівень охоплює загальнонаукові методи, використовувані в усіх гуманітарних галузях знань:

- Діалектичний;

- Системний;

- Структурно-функціональний.

Другий рівень відображає методи суміжних соціології гуманітарних наук:

- Нормативний;

- Порівняльний;

- Історичний та ін.

Методи першого і другого рівнів ґрунтуються на універсальних принципах пізнання. До них відносяться принципи історизму, об'єктивізму та системності.

Принцип історизму передбачає дослідження соціальних явищ в контексті історичного розвитку, їх зіставлення з різними подіями історії.

Принцип об'єктивізму означає вивчення соціальних явищ у всіх їх суперечливості; неприпустимо вивчення тільки позитивних або тільки негативних фактів.

Принцип системності передбачає необхідність дослідження соціальних явищ в нерозривній єдності, виявлення причинно-наслідкових зв'язків.

До третього рівня можна віднести методи, що характеризують прикладну соціологію:

- Опитування;

- Спостереження;

- Аналіз документів і ін.

Власне соціологічні методи третього рівня ґрунтуються на застосуванні складного математичного апарату (теорії ймовірності, математичної статистики).