- •Мета та завдання предмета оп. Основні законодавчі акти
- •Колективний договір. Охорона праці жінок та підлітків.
- •Державний нагляд і громадський контроль за станом оп. Інструктування
- •Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання. Алкоголізм і безпека праці
- •Основні заходи запобігання травматизму та захворювання на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Загальні питання безпеки праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою
- •Поняття про виробничу санітарію. Шкідливі виробничі фактори
- •Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •Лікувально-профілактичне харчування. Фізіологія праці
- •Санітарно-побутове забезпечення працюючих
- •Послідовність, принципи і засоби надання першої допомоги.
- •Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •Перша допомога при пораненнях, вивихах, переломах, кровотечі.
- •Припинення кровотечі з ран, носа, вуха, легенів, стравоходу
- •Перша допомога при втраті свідомості, шоку, отруєнні
- •Перша допомога при ураженні електричним струмом, опіках.
- •Засоби надання допомоги. Транспортування потерпілого
- •Транспортування потерпілого
- •Зона небезпеки та їх огородження.
- •Світлова та звукова сигналізація. Запобіжні надписи, сигнальні фарбування. Знаки безпеки
- •Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Захист від шуму, пилу, газу, вібрацій, несприятливих метереологічних умов.
- •Мікроклімат виробничих приміщень
- •Правила техніки безпеки при виконанні штукатурних і облицювальних робіт
- •Протипожежні заходи на будівництві
- •Пожежа. Характерні причини виникнення пожеж
- •Вогненебезпечні (пожежонебезпечні) властивості речовин
- •Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •Горіння речовини і способи його припинення
- •Вогнегасильні речовини
- •Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •Вимоги техніки безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах
- •Вимоги техніки безпеки при обкатці та випробуванні машин та агрегатів
- •Вимоги техніки безпеки при митті, обезжиренні та фарбуванні.
- •Вимоги техніки безпеки при розбірно-збірних роботах
- •Вимоги техніки безпеки при ремонті та обслуговуванні автомобілів
- •Охорона праці та техніка безпеки при ремонті та обслуговуванні автомобілів
- •Вимоги техніки безпеки до приміщення ремонтного виробництва
- •Вимоги тб при перевезенні людей
- •Перевезення вантажу
- •Небезпечні та шкідливі фактори, які діють на користувача пк. Причини відхилень в здоров’ї користувача пк
- •Загальні вимоги щодо облаштування робочих місць, обладнаних вдт
- •Основні вимоги безпеки під час експлуатації пк
- •Вимоги до освітлення приміщень і робочих місць
- •Вимоги до мікроклімату
- •Вимоги до організації робочих місць користувачів пк
- •Вимоги до режиму праці та відпочинку користувачів пк
- •Тривалість регламентованих перерв для користувачів пк при 8-год. Денній робочій зміні
- •Електрика промислова, статична та атмосферна.
- •Особливості ураження електричним струмом.
- •Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •Допуск до роботи з електрикою
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках
- •Захист споруд і будівель від блискавки
Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
Якщо трапився нещасний випадок від дії електричною струму, то потерпілого звільняють від дії струму і надають йому першу допомогу.
Під час ураження електричним струмом потрібно використовувати такі безпечні методи:
• вимикати напругу рубильником або вимикачем;
• забезпечити безпеку захисним вимиканням аварійної ділянки або мережі.
Якщо вимикання не може бути виконано досить швидко, треба терміново звільнити потерпілого від дії струмопровідних частин, до яких він доторкається. При цьому не можна доторкатися до струмопровідної частини і до потерпілого, бо це небезпечно для життя рятівника. Для звільнення потерпілого від струмопровідних частин або проводу до 1000 В користуються сухою палицею, дошкою або іншим сухим діелектричним предметом.
У разі необхідності проводи перерізають пофазно інструментом з ізольованими рукоятками або перерубують сокирою з дерев'яним сухим держаком.
Відтягувати потерпілого від струмопровідних частин можна і за одяг, якщо він сухий, уникаючи при цьому доторкання до оточуючих металевих предметів та відкритих частин тіла потерпілого.
Особа, яка надає допомогу, повинна ізолювати себе від струмопровідних частин, дотримуючись при цьому правил безпеки. Можна, наприклад, надіти діелектричні рукавиці або обмотати руки шарфом, накинути на потерпілого прогумовану тканину, стати на гумовий килимок чи суху дошку.
Під час звільнення потерпілого від струмопровідних частин, що перебувають під напругою понад 1000 В, треба надіти діелектричні рукавиці, взути гумові боти і діяти штангою або ізолюючими обценьками, розрахованими на відповідну напругу.
Пересуватися на такій ділянці необхідно з особливою обережністю, використовуючи засоби захисту для ізоляції від землі (діелектричні чоботи, килими тощо) або речі, що слабо проводять електричний струм (сухі дошки, деревину тощо). Без засобів захисту пересуватися на ділянці розтікання струму, необхідно вкрай обережно, переставляючи ступні ніг одна за одною, намагатися не відривати їх від землі.
Після звільнення від струмопровідних частин потерпілого потрібно винести з небезпечної зони і надати долікарську допомогу. Коли потерпілий перебуває у стані непритомності, але є дихання і пульс, слід дати йому понюхати розчин аміаку, обличчя облити холодною водою, забезпечити спокій до приходу лікаря.
Якщо потерпілий дихає погано або не дихає взагалі, у нього відсутній пульс, ділянки шкіряного покрову мають синюваті відтінки, а зіниці розширені, необхідно негайно розпочати відновлення життєвих функцій організму проведенням штучного дихання та непрямого масажу серця. Оживлення ефективне лише в тих випадках, коли з моменту зупинки серця пройшло не більше 4-х хвилин, тому першу допомогу слід надавати безпосередньо на місці нещасного випадку.
Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
Для розробки заходів щодо запобігання електротравматизму, пов'язаних з розміщенням електроустаткування підприємства, необхідно знати характеристику приміщень. Відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ), за ступенем небезпеки ураження людини електричним струмом приміщення поділяються на наступні три категорії.
Приміщення без підвищеної небезпеки — це приміщення, де відсутні умови, що створюють підвищену чи особливу небезпеку.
Приміщення з підвищеною небезпекою — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом: підвищена вологість (75%) або струмопровідний пил; струмопровідна підлога- металева, залізобетонна; висока t 0 повітря (+350С).
Особливо небезпечні приміщення — це приміщення, що характеризуються наявністю хоча б однієї з таких умов ураження електричним струмом: відносна вологість 100% (стеля, стіни, підлога покриті вологою), хімічно активне середовище, одночасно дві і більше умов підвищеної небезпеки.
До електротехнічного персоналу належить особи, які зайняті на обслуговуванні, ремонті та експлуатації електроустановок. Електротехнічний персонал умовно поділяють на такі групи:
• адміністративно-технічний персонал (начальники служб, цехів, майстри);
• оперативний персонал (черговий персонал, який безпосередньо обслуговує електроустановки);
• ремонтний персонал (працівники, що займаються експлуатаційно-ремонтним обслуговуванням та необхідною наладкою електрообладнання);
• оперативно-ремонтний персонал (ремонтний персонал, спеціально навчений і підготовлений для оперативного обслуговування електроустановок, де відсутній черговий персонал).