- •Мета та завдання предмета оп. Основні законодавчі акти
- •Колективний договір. Охорона праці жінок та підлітків.
- •Державний нагляд і громадський контроль за станом оп. Інструктування
- •Поняття про виробничий травматизм і профзахворювання. Алкоголізм і безпека праці
- •Основні заходи запобігання травматизму та захворювання на виробництві
- •Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві
- •Загальні питання безпеки праці. Перелік робіт з підвищеною небезпекою
- •Поняття про виробничу санітарію. Шкідливі виробничі фактори
- •Шкідливі виробничі фактори та засоби захисту від них
- •Лікувально-профілактичне харчування. Фізіологія праці
- •Санітарно-побутове забезпечення працюючих
- •Послідовність, принципи і засоби надання першої допомоги.
- •Медична аптечка, її склад, призначення, правила користування
- •Перша допомога при пораненнях, вивихах, переломах, кровотечі.
- •Припинення кровотечі з ран, носа, вуха, легенів, стравоходу
- •Перша допомога при втраті свідомості, шоку, отруєнні
- •Перша допомога при ураженні електричним струмом, опіках.
- •Засоби надання допомоги. Транспортування потерпілого
- •Транспортування потерпілого
- •Зона небезпеки та їх огородження.
- •Світлова та звукова сигналізація. Запобіжні надписи, сигнальні фарбування. Знаки безпеки
- •Засоби захисту від небезпечних і шкідливих виробничих факторів
- •Захист від шуму, пилу, газу, вібрацій, несприятливих метереологічних умов.
- •Мікроклімат виробничих приміщень
- •Правила техніки безпеки при виконанні штукатурних і облицювальних робіт
- •Протипожежні заходи на будівництві
- •Пожежа. Характерні причини виникнення пожеж
- •Вогненебезпечні (пожежонебезпечні) властивості речовин
- •Організаційні та технічні протипожежні заходи
- •Горіння речовини і способи його припинення
- •Вогнегасильні речовини
- •Протипожежна автоматика та пожежна сигналізація
- •Пожежна техніка для захисту об'єктів
- •Вимоги техніки безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах
- •Вимоги техніки безпеки при обкатці та випробуванні машин та агрегатів
- •Вимоги техніки безпеки при митті, обезжиренні та фарбуванні.
- •Вимоги техніки безпеки при розбірно-збірних роботах
- •Вимоги техніки безпеки при ремонті та обслуговуванні автомобілів
- •Охорона праці та техніка безпеки при ремонті та обслуговуванні автомобілів
- •Вимоги техніки безпеки до приміщення ремонтного виробництва
- •Вимоги тб при перевезенні людей
- •Перевезення вантажу
- •Небезпечні та шкідливі фактори, які діють на користувача пк. Причини відхилень в здоров’ї користувача пк
- •Загальні вимоги щодо облаштування робочих місць, обладнаних вдт
- •Основні вимоги безпеки під час експлуатації пк
- •Вимоги до освітлення приміщень і робочих місць
- •Вимоги до мікроклімату
- •Вимоги до організації робочих місць користувачів пк
- •Вимоги до режиму праці та відпочинку користувачів пк
- •Тривалість регламентованих перерв для користувачів пк при 8-год. Денній робочій зміні
- •Електрика промислова, статична та атмосферна.
- •Особливості ураження електричним струмом.
- •Фактори, що впливають на ступінь ураження людини електрострумом
- •Безпечні методи звільнення потерпілого від дії електричного струму
- •Класифікація виробничих приміщень з електробезпеки
- •Допуск до роботи з електрикою
- •Колективні та індивідуальні засоби захисту в електроустановках
- •Захист споруд і будівель від блискавки
Транспортування потерпілого
Наслідки своєчасної й правильно наданої допомоги на місці події можуть бути зведені нанівець, якщо при підготовці до транспортування і доставці потерпілого до медичної установи не будуть дотримані відповідні правила. Головне не тільки в тому, як доставити потерпілого і яким транспортом, а наскільки швидко були вжиті заходи, які забезпечили максимальний спокій і зручне положення потерпілого.
Найкраще транспортувати потерпілого ношами. При цьому можна використовувати підручні засоби: дошки, одяг тощо.
Можна переносити потерпілого на руках. Передусім потерпілого слід покласти на ноші, які застеляють ковдрою, одягом тощо, ставлять ноші з того боку потерпілого, де є ушкодження. Якщо тих, хто надає допомогу, двоє, вони повинні стати з іншого боку нош. Один підводить руки під голову і грудину, другий – під крижі й коліна потерпілого. Одночасно без поштовхів його обережно підіймають, підтримуючи ушкоджену частину тіла, і опускають на ноші. Слід накрити потерпілого тим, що є під руками, - одягом, ковдрою. Якщо є підозра на перелом хребта, потерпілого кладуть обличчям догори на тверді ноші (щит, двері). За відсутністю такого можна використати ковдру, пальто. В такому випадку потерпілого кладуть на живіт.
Якщо є підозра на перелом кісток тазу, потерпілого кладуть на спину із зігнутими ногами у колінах і у тазостегнових суглобах для того, щоб його стегна були розведені, під коліна обов'язково треба підкласти валик з одягу, рушника.
По рівній поверхні потерпілого несуть ногами вперед, при підйомі на гору або по східцях – головою вперед. Ноші весь час повинні бути у горизонтальному положенні. Щоб ноші не розгойдувалися, необхідно йти не в ногу, злегка зігнувши коліна.
При перевезенні потерпілого слід покласти його до машини на тих самих ношах, підстеливши під них щось м'яке.
Зона небезпеки та їх огородження.
Небезпечна зона – це простір, у якому можлива дія на працюючих небезпечного і (або) шкідливого виробничого фактора.
Для того, щоб запобігти з'явленню людини в небезпечній зоні, а також локалізувати цю зону і зменшити її розміри до можливого мінімуму, використовують різні засоби захисту.
Засоби захисту можуть бути об'єктивні (огородження, блокування, запобіжні пристрої та клапани, ізоляція та герметизація, заземлення тощо) і суб’єктивні (запобіжні знаки і написи, сигнальні пристрої, контрольно-вимірювальні прилади, умовне забарвлення об’єктів тощо).
Суб’єктивні засоби не можуть гарантувати надійний захист від дії шкідливих факторів, оскільки стан людини внаслідок втоми, поганого самопочуття, шуму, вібрації тощо може погіршуватися, що пов'язано з небезпекою виникнення нещасного випадку.
Огороджуючі пристрої (об'єктивні засоби) застосовують для ізоляції людини, її частин тіла, одягу від механізмів, що рухаються та обертаються, від небезпечних струмопровідних частин обладнання, яке перебуває під напругою, а також зон високих температур, шкідливих випромінювань і місць, де можливий виліт при їх обробці або внаслідок вибуху.
Огороджуючі пристрої поділяються на стаціонарні, відкидні чи розсувні, знімні та переносні (тимчасові).
1. Стаціонарні огородження ізолюють небезпечні зони, механізми різних машин і окремі ділянки робочих місць. Всі приводні, передавальні та робочі механізми, якщо це можливо за технологією, розміщуються у корпусі машин.
За конструктивним оформленням стаціонарне огородження виконується як невід'ємна частина машини.
2. Відкидні чи розсувні огородження (кожухи, футляри, кришки, дверцята тощо) використовуються для укриття систем приводу, робочих та інших механізмів, які вимагають частої наладки, чистки, змащування та оглядів між плановими ремонтами машин і верстатів. Вони приєднуються до нерухомих частин машин (корпусів) за допомогою петель, завіс і можуть відкриватися без допомоги інструмента.
3. Знімні огородження використовують для укриття приводних, передавальних механізмів, які не потребують наладки, чистки та огляду під час всього міжремонтного періоду роботи обладнання. Знімні огородження закріплюються на машині або верстаті болтами, гвинтами тощо; щоб їх зняти, потрібен інструмент.
4. Переносні (тимчасові) огородження використовують при ремонтах та налагодженні для захисту людини від випадкових доторкань до механізмів, що обертаються, струмопровідних частин тощо. Їх застосовують зварювальники, газорізальники для захисту від дії електродуги та ультрафіолетових променів.
Працювати на обладнанні, з якого знято огородження або воно несправне, забороняється.