6.3 Трубна профілеметрія

Трубний профілемір призначений для вимірювання внутрішнього діаметру і профілю обсадних колон. Прилад забезпечений 12 вимірювальними важелями. Профіль визначають парою важелів, розташованих в одній площині і які переміщають незалежно від інших пар. Переміщення кожної пари важелів пов’язано з окремим реостатом. Ці реостати живляться змінним струмом частотою 20 кГц. Для одночасної реєстрації 6 вимірюваних параметрів використовують часову імпульсну телевимірювальну систему.

Вимірювання, що виконані трубним профілеміром, дозволяють виявити ексцентриситет обсадної колони, обумовлений нерівномірним її стисненням, виділити інтервали на внутрішній поверхні колони, які порушені корозією.

Контрольні запитання

1. В чому фізична суть методу інклінометрії та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу?

2. В чому фізична суть методу кавернометрії та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу?

3. В чому фізична суть методу профілеметрії та задачі, що вирішуються за допомогою даного методу?

4. Які задачі вирішують за допомогою кавернометрії і профілеметрії свердловини?

7 Геохімічні дослідження у свердловинах

До геохімічних методів відносять газометрію свердловин (газовий каротаж) і люмінесцентно-бітумінологічний метод.

Газовий каротаж заснований на визначені фізико-хімічному аналізі наявності природного газу в промивній рідині.

Поровий простір нафтогазоносних порід заповнений в основному сумішшю граничних вуглеводнів, значна частина яких знаходиться в газоподібному стані. Газоподібні вуглеводні: метан (СН₄), етан (С₂Н₆), пропан (С₃Н₈), бутан (С₄Н₁₀). Пароподібні вуглеводні: пентал (С₅Н₁₂) і гексан (С₆Н₁₄). Певну інформацію про нафтогазонасиченість гірських порід також несуть деякі інші вуглеводи (неграничні, ізомірні з’єднання).

Природний газ може містити і невуглеводневі гази СО₂, азот і ін..

Вуглеводневі гази нафтових, газових і газоконденсатних родовищ мають різний якісний та кількісних склад. Так, для газів нафтових родовищ характерна присутність до 50-60% метану та до 40-50% важких вуглеводнів – етану, пропану, бутану та інших. У газових родовищах вміст важких вуглеводнів невеликий (не перевищує 2-3%), в той же час кількість метану складає 97-98%. Більш висока концентрація важких вуглеводнів притаманна конденсатним покладам.

У водах, які контактують з покладами нафти та газу, переважають вуглеводні гази, причому поблизу нафтових родовищ помітне збільшення кількості важких вуглеводнів.

Інколи склад газової суміші мало відрізняється від компонентного складу газу, який виділяється із нафтоносних і газоносних пластів, що контактують з водоносними.

Вуглеводневі гази в гірських породах можуть знаходитись у вільному та розчиненому станах, у виді конденсату у воді та нафті, а також у сорбованому стані.

Вільний та розчинений у воді вуглеводневі гази за складом не відрізняються, оскільки коефіцієнти розчинності різних вуглеводнів у воді близькі.

Сорбований газ за складом відрізняється від вільного та розчиненого газів. Він збагачений компонентами важких вуглеводневих газів.

Існує два різновиди газового каротажу: в процесі буріння і після буріння. В першому випадку газовміст розчину, що виходить, досліджують одночасно з бурінням. При дослідженні другим методом свердловина повинна заздалегідь простояти в перебігу певного часу, необхідного для збагачення газом нерухомого бурового розчину. Після цього відновлюють циркуляцію розчину без буріння і реєструють зміну газовмісту розчину, що виходить, залежно від часу, що пройшов після відновлення циркуляції. При постійності циркуляції і діаметру свердловини цей час відповідає глибині свердловини з якою виноситься буровий розчин. Газовий каротаж після буріння застосовують досить рідко і лише для підвищення чутливості досліджень і виявлення продуктивних пластів, які з тих або інших причин могли бути пропущені при газовому каротажі в процесі буріння.