4.4 Методика проведення вимірювань при акустичному каротажі

Свердловинний прилад опускають на задану глибину та, підключивши пульти до каротажного осцилографа, проводять регулювання вимірювальних каналів і встановлення масштабу запису кривих часу та амплітуд. Для цього виводять на нуль шкали бліки гальванометрів каналів T₁, T₂ і DT при подачі на пульт калібрувальних сигналів, які відповідають нульовим значенням вказаних параметрів.

Переводять схему калібрування в позицію стандарт сигналу та регулюванням рівня вихідної напруги добиваються необхідного для вибраного масштабу запису відхилення бліку гальванометра кожного сигналу. Схема калібрування забезпечує отримання наступних стандарт-сигналів: 50, 100, 250 мкс/м для DT; T₁ 200, 600, 900 мкс і T₂ 250, 700, 1150 мкс Для запису DT використовують два гальванометра з відношенням чутливості 1:2, а для запису T₁ і T₂ – по одному гальванометру. Масштаб запису DT для карбонатного розрізу беруть рівним 10 мкс/м/см, а для піщано-глинистого розрізу – 20 мкс/м/см. Відхилення бліка основного гальванометра l при встановлені масштабу становить:

, (4.18)

де U_сс – значення стандарт-сигналу в мкс; S – база зонда, яка рівна 0,5 м; n – масштаб запису в мкс/м/см.

Після встановлення масштабу нульову лінію запису для розширення шкали реєстрації зміщують вліво на 100 мкс за допомогою компенсатора поляризації. Масштаб запису T₁ і T₂ вибирають в діапазоні 20-50 мкс/см у залежності від типу розрізу. Нульові лінії запису кривих зміщують вліво на 400 мкс. Нульові значення та стандарт-сигнали часових параметрів записують на діаграмі.

Після переводу пульта в режим вимірювання, регулюють чутливість амплітудного дискримінатора так, щоб схема вимірювання T₁ і T₂ не реагувала на шуми і в той же час відмічала моменти вступу поздовжньої хвилі приблизно на половині першої амплітуди. Дане регулювання проводять спостерігаючи на екрані осцилографа хвильові картинки з мітками моментів спрацьовування схеми вимірювання часу.

Для налагодження каналів вимірювання амплітуд на реєстратор подають калібровані сигнали, які відповідають їх нульовому та одному із стандартних значень. Масштаб запису A₁ і A₂ вибирають у межах 0,5-2 В/см. Для запису коефіцієнта затухання a використовують масштаб 2 або 4 (дБ/м)/см. Калібровані сигнали реєструють на діаграмі.

Вимірювання проводять при підйомі свердловинного приладу зі швидкістю не більше 1200 м/год. У процесі вимірювання за допомогою осцилографа контролюють розміщення міток спрацьовування схеми відліку часів на хвильових картинках і при необхідності його коректують регулюванням чутливості дискримінатора амплітуд.

У кінці діаграми для контролю стабільності апаратури реєструють калібровані сигнали часів і амплітудних параметрів.

Результати акустичного каротажу в комплексі з іншими геофізичними методами дозволяють розв’язувати наступні задачі пошуково-розвідувальної та промислової геології:

• літологічне розчленування та кореляція розрізів свердловин;

• стратиграфічна прив’язка відкладів;

• виділення пластів-колекторів;

• визначення характеру насичення пластів;

• визначення коефіцієнта пористості;

• визначення розміщення газорідинного та водонафтового контактів;

• контроль за якістю цементування обсадної колони.