6 Контрольні запитання:

6.1 Призначення затискних пристроїв.

6.2 Вимоги до затискних пристроїв.

6.3 Коли застосовуються паристої:

- гвинтові;

- ексцентрикові;

- важільні;

6.4 На які групи розподіляються затискуючи пристрої?

6.5 Коли не потрібні затискні пристрої?

7 Зміст звіту

1 Тема роботи

2 Мета роботи

3 Теоретичні відомості

4 Хід роботи

5 Висновок і пропозиції

6 Контрольні питання.

8 Інструкція

8.1 Практична робота проводиться в кабінеті « Технологічного оснащення», який спеціально обладнаний для проведення цієї роботи.

8.2 Кожному студенту видається завдання згідно заданого варіанту.

8.3 В ході роботи студенти знайомляться з затискними пристроями різного типу і розраховують зусилля затиску заданого пристрою.

8.4 Після закінчення виконання завдання №1, 2, 3, висновків, відповідей на контрольні питання студенти складають письмовий звіт і усний захист практичної роботи.

19

Практичне заняття №3

1 Тема : Механізовані приводи в верстатних пристосуваннях

2 Мета роботи:

2.1 Закріплення знань по темі: «Механізовані приводи в верстатних пристосуваннях».

2.2 Розрахувати пневмоциліндр (гідроциліндр) двохсторонньої дії та підібрати циліндр по ГОСТу.

3 Довідниковий матеріал:

- довідникова література, наочність.

4 Теоретичні відомості:

4.1 Механізовані приводи пристосувань

Механізація і автоматизація пристосувань проводиться для полегшення умов праці робочого, як при закріпленні так і установці заготовки при механічній обробці, зняття заготовок з верстата, тощо.

Для цього в пристосуваннях застосовуються пневматичні, гідравлічні, механічні, електричні, магнітні, комбіновані та інші приводи. Найбільше застосування отримали пневматичні приводи.

4.2 Пневмоприводи складаються з пневмодвигуна, пневматичної апаратури і пневмомережі, яка представляє собою труби, рукава канали і з’єднання.

В якості двигуна застосовують циліндр з поршнем, або пневматичну робочу камеру з мембраною. Тому діляться на поршневі і мембранні.

По конструкції розрізняють пневмоприводи: односторонньої і двосторонньої дії, плунжерні, поршневі, з двох стороннім або одностороннім штоком, з гальмуванням, сільфонні, телескопічні, двохступінчасті та ін.

Пневмоприводи по способу компоновки з пристосуванням можуть бути:

Вбудованими – циліндр розточують в корпусі, закріпляючими – монтуються в корпусі пристосуванні або приставними – окремий агрегат.

Пневмоприводами оснащуються:

1) стаціонарні пристосування, які встановлюють на столах верстатів фрезерних, свердлильних та інших;

20

2) обертаючі пристосування (патрони, оправки)

3) пристосування, які установлюються на ділильних столах при непереривній і позиційній обробці.

Переваги: відносна простота, невелика собівартість швидка дія, надійність, стабільність у роботі, нечутливість до змін температури навколишнього середовища, застосування відпрацьованого повітря для зсуву стружки.

Недоліки: великі габарити, тому що тиск повітря не більше 4…6 кг/см² невисокий к.к.д. і не забезпечення плавності ходу затискуючих елементів у роботі.

4.3 Гідравлічні приводи працюють при тиску масла до 160/м², що дозволяє зменшити габаритні розміри. Вони плавні, безшумні у роботі, мають малу інерцію спрацювання, високий к.к.д. (до 30%).

Гідравлічний привід складається з силового гідравлічного циліндра, насоса, бака, трубопроводів, апаратури управління і регулювання. Гідроциліндри бувають односторонньої і двосторонньої дії. Завдяки використовуванню вищого тиску рідини, в порівнянні з пневмоприводом, гідропривід при тих же зусиллях, що розвиваються, має менші габаритні розміри.

Недоліки: необхідність у наявності індивідуальної або групової насосної станції, зміна в’язкості масла у процесі роботи і залежність від t-ри навколишнього середовища.

4.4 Розрахунок пневмоприводу, гідроприводу односторонньої дії :

( рисунок 1). Визначають осьову силу на штоці приводу

Q = π/4·D²ρη – q (1)

Рисунок 1 – Привод односторонньої дії

де D - діаметр циліндра, м;

р - тиск стиснутого повітря або масла, МПа;

η= 0,8...0,9 - коефіцієнт корисної дії циліндра;

q - сила опору зворотної пружини в кінці робочого хода поршня, Н (кГс),

приймаємо від 5% при великих до 20% при малих діаметрах пневмоциліндра від сили Q на штоку пневмоциліндра в момент затиску деталі в пристосуванні.

21

3.5 Розрахунок пневмоприводу, гідроприводу двохсторонньої дії (рисунок 2).

Штовхаюча сила

Qшт. = π/4·D²ρη; (2)

Тягнуча сила

Qтяг. = π/4·(D² - d²) ρη (3)

d - діаметр штока, м ;

або, якщо прийняти, що d = (0,2...0,4)D,

Qтяг. = (0,754…0,66)·D²ρη (4)

Рисунок 2 – Привод двохсторонньої дії

4.6 Діафрагмові приводи

Діафрагмовий пневматичний привід є камерою, розділеною еластичною діафрагмою на дві ізольовані порожнини. При вступі стислого повітря в робочу порожнину камери діафрагма вигинається (деформується) і переміщає притиснутий до неї опорний диск з штоком.

Діафрагмові приводи, так само як і поршневі, можуть бути односторонньої і двосторонньої дії, стаціонарні і що обертаються.

В порівнянні з поршневими приводами діафрагмові мають наступні переваги:

1 у камер односторонньої дії відсутнє ущільнення і виключається витік повітря, а у камер двосторонньої дії вимагається тільки ущільнення штока;

2 виготовлення камер значно простіше і дешевше;

3 камери компактні і мають невелику вагу;

4 не вимагається мастила;

5 гумовотканинні діафрагми пневмокамер довговічні і ремонт їх нескладний (до повного зносу вони витримують в середньому 600 000 включень, тоді як манжети поршневого приводу - приблизно 10 000 включень).

Основним недоліком діафрагмових приводів є відносно невеликий хід штока (до 35 - 40 мм), що обмежує їх застосування.

Крім того, на відміну від поршневих приводів, де зусилля на штоку залишається постійним на всій довжині ходу, зусилля у діафрагмового приводу у міру збільшення довжини ходу - зменшується, оскільки частина корисної потужності приводу витрачається на деформацію діафрагми (розтягування). Із збільшенням ходу зростає опір розтягуванню, а отже, знижується зусилля на штоку.

22

Незважаючи на відмічені недоліки, в усіх випадках, коли не вимагається великих переміщень і сил на штоку, слідує віддавати перевагу пневмокамерам.

Матеріалом для виготовлення опуклих діафрагм служить прогумована тканина завтовшки 6 - 7 мм.

Рисунок 3 – Схема діафрагмового приводу двохсторонньої дії

4.7 Розрахунок діафрагмового приводу

Сила штока мембранної камери двосторонньої дії (рисунок 2) визначається таким образом:

- для камери з гумовотканинною мембраною тарілчастої форми при

d - 0,7D, при ході, рівному 0,3D і плоскої форми при ході, рівному 0,07D:

(5)

- для камери з гумовою мембраною при ході, рівному 0,22D

(6)

де D - діаметр мембрани в середині пневмокамери, см;

d – діаметр опорного диска діафрагми, см

η= 0,75...0,85 - к.к.д. камери.

На практиці, при роботі з приводами, виникає необхідність визначення діаметра циліндра або камери по потрібній силі штока. Для цього можна використовувати формули (1...6), вирішуючи їх відносно D_ц, D, d, або скористатися таблицею 1.

23