§ 80. Перешкоди радіоприйманню.

Крім корисної енергії електромагнітної хвилі, що приходить від передавальної станції, на радіоприймач впливають і інші елек­тромагнітні поля, які створюють небажані перешкоди для прий­мання і обумовлюють необхідність великої напруженості поля ра­діостанції.

В залежності від причин виникнення перешкоди радіоприймання поділяють на індустріальні і атмосферні. Індустріальні пере­шкоди створюються різними електричними приладами в резуль­таті різких змін струму, іскріння контактів, поганої ізоляції і т. п.

Електричні прилади найбільше перешкоджають прийманню довгих і середніх хвиль. Прийманню коротких і ультракоротких хвиль найбільші перешкоди створюють системи запалювання дви­гунів внутрішнього згоряння в автомашинах і літаках.

В багатьох випадках індустріальні перешкоди приходять до приймача по живильній електричній сітці.

Найбільш доцільним засобом боротьби з індустріальними пере­шкодами є знищення або зменшення їх у місці виникнення. Для Цього при іскрінні контактів паралельно їм вмикають конденсатор і. опір, які зменшують іскріння. В літаках і автомашинах дроти запалювальної системи вміщують в екрани.

Поширенню перешкод електричною сіткою можна запобігти шляхом вмикання спеціальних фільтрів, що складаються з конден­саторів і дроселів.

Для зменшення індустріальних перешкод доцільно застосовувати рамочну антену в металевому екрані. Головним джерелом атмосферних перешкод є грозові розряди—блискавки, що виникають між хмарами та між хмарою і землею. Взагалі всяка зміна стану атмосферної електрики веде до виникнення трісків або шарудіння у приймачі.

Атмосферні перешкоди вперше спостерігались винахідником радіо О. С. Поповим з допомогою його першого радіоприймача — «грозовідмітчика».

Рівень атмосферних перешкод залежить від часу доби, пори року та довжини радіохвилі, яку приймають.

Рис. 216. Залежність рівня атмосферних перешкод від довжини хвилі.

На рис. 216 зображено графік залежності рівня атмосферних перешкод від довжини хвилі. В середньому рівень перешкод зменшується із зменшенням довжини хвилі. У порівнянні з іншими діапазонами в діапазоні ультракоротких хвиль атмосферні перешкоди дуже незначні.

При радіозв’язку рекомендується використовувати направлені антени, завдяки чому знижується рівень атмосферних перешкод Крім того, для зменшення впливу атмосферних перешкод на радіоприймання використовують спеціальні системи радіозв’язку: частотну модуляцію, радіопередачу з однією боковою смугою та ін.

Для захисту людей і радіоприймача від великих напруг, що можуть виникнути в антені під час грози, слід при наближенні грози і взагалі при кожному вимиканні радіоприймача заземлювати зовнішню антену з допомогою грозового перемикача (рис. 217).

§ 81. Призначення антен.

Для здійснення радіозв’язку треба мати при передавачі пристрій, здатний перетворювати енергію електричних коливань лампового генератора в енергію електромагнітних хвиль. Такий пристрій, який в найпростішому випадку е лінійним провідником, О. С. Попов назвав антеною. Слово «антена» означає в перекладі «вусики», або «щупальці».

Радіохвилі виникають навколо всякого провідника із змінним струмом, але практично для передавальних антен беруть таку форму провідників, яка створює в просторі особливо велику напруженість електромагнітного поля.

В приймальному пункті треба розв’язати протилежне завдання— перетворити енергію електромагнітних хвиль в енергію змінного струму. Для цього досить розмістити на шляху хвилі провідник достатньої довжини.

Вільні електрони, що є в провідниках, під дією електромагнітної хвилі прийдуть в коливальний рух, тобто виникне змінний струм, який далі підсилюється і перетворюється в радіоприймачі.

Умовні позначення антени на схемах зображено на рис. 218.