§ 43. Умови самозбудження.

Для самозбудження лампового генератора необхідно, щоб ке­руюча напруга між сіткою і катодом була більша від певного рівня, бо інакше пульсації анодного струму будуть недостатні для підтри­мування в контурі незатухаючих коливань. Чим ближче котушка зв’язку до котушки контура, тим більша величина взаємоіндукції і тим більшою буде напруга на котушці зв’язку. Зближуючи котуш­ки, можна помітити, що лише при відстані між ними, меншій за пев­ну, виникає самозбудження.

Другою умовою самозбудження є правильне ввімкнення кінців котушки зв’язку в схему.

Для підтримування коливань треба давати «поштовхи» в такт. Це значить, що анодний струм при проходженні через котушку контура повинен збігатися з коливальним струмом за напрямком, тобто бути в фазі. Для цього треба приєднувати кінці котушок L і L _зв, як це показано на рис. 123.

Переконатися в тому, що в контурі виникли незатухаючі ко­ливання, можна з допомогою простого пристрою, що склада-ється з невеликої котушки, до якої приєднано малопотужну лампочку розжарювання (наприклад, від кишенькового ліхтарика). Якщо наблизити цей пристрій до контура, в якому існують електричні коливання, лампочка почне світитися. Можна також перевірити наявність коливань, наближаючи до контура неонову лампу, газ якої світиться під впливом високочастотного поля.

§ 44. Генератор з паралельним живленням.

Розглянута вище схема генератора називається схемою з послідовним живленням, тому що анодна батарея, лампа та коливальний контур сполучені послідовно. При такій схемі коливальний контур перебуває під повною напругою анодної батареї.

Якщо ця напруга велика, торкатися конденсатора або котушки небезпечно. Крім того, їх треба добре ізолювати від металевого корпусу генератора.

Цих хиб не має схема генератора з паралельним живленням.

При паралельному живленні (рис. 124) анодна батарея, лампа та коливальний контур сполучені паралельно. Постійна та змінна складові анодного струму розгалужені: дросель Др, а змінна складова — через розділювальний конденсатор С_р і підтримує коливання в контурі.

Реактивний опір розділювального конденсатора повинен бути невеликим — порядку кількох процентів від опору контура при резонансі:

В той же час, щоб уникнути небажаного шунтуючого впливу дроселя, який, як це видно із схеми, ввімкнено паралельно контуру, треба, щоб індуктивність дроселя була разів у 20 більша за індуктивність котушки контура:

L_др ≈ 20L.

Процес виникнення незатухаючих коливань у цій схемі такий самий, як і в попередній.

§ 45. Схеми генераторів із самозбудженням.

В розглянутих вище схемах змінна напруга на сітці лампи одержується шляхом індуктивного зв’язку між коливальним контуром і котушкою L_зв. Проте для самозбудження генератора можна використати й інші засоби зв’язку між анодним і сітковим колами, а саме — автотрансформаторний або ємнісний.

Від генератора з індуктивним зв’язком схема з автотрансформаторним зв’язком відрізняється тим, що напруга на сітку лампи подається не від спеціальної котушки зв’язку, а з частини витків котушки коливального конту- ра (рис. 125). Через це відпадає потреба в котушці зв’язку, що спрощує будову генератора. Цю схему ще називають «триточковою», тому що коливальний контур з’єднується з лампою в трьох точках. Приєднання електродів лампи до контура здійснюється у зазначеному порядку для одержання самозбудження.

Поширеною є схема з катодним зв’язком, яка по суті є схемою з автотрансформаторним зв’язком, але більш придатна для практичного використання, тому що дозволяє заземлювати котушку і ротор змінного конденсатора.

Щоб змінна складова анодного струму пішла через котушку контура, треба ввімкнути дросель Др в коло нитки розжарення лампи, як це показано на схемі (рис. 126).