Аннa Ахмáтова (1889—1966)

“Довкола жовтий вечір ліг”, “ “Реквієм”

Дал Ты мне молодость трудную.

Столько печали в пути.

Как же мне душу скудную

Богатой Тебе принести?

Долгую песню, льстивая,

О славе поет судьба

Господи! я нерадивая,

Твоя скупая раба.

Ни розою, ни былинкою

Не буду в садах Отца.

Я дрожу над каждой соринкою,

Над каждым словом глупца.

1.Як життя і творчість А. Ахматової пов’язані з Україною? Що мав на увазі російський поет-акмеїст М. Гумільов, пишучи: «З урочища Змієва, із града, із Києва, не жінку я взяв, а чаклунку»?

2.Ознаки акмеїзму у ранніх поезіях А.Ахматової. Глибокий психологізм

Лірика кохання, переважно нерозділеного й глибоко драматичного, — ось основний зміст ранньої поезії А. Ахматової. Хоча в ранніх віршах поетеси ще відчутний вплив символізму, однак уже тоді її живі й трепетні жіночі образи протистояли умовним образам у поезії символістів.

Спробуйте скласти історії за поеіями Ахматової. Майстер художньої деталі.

3.Якою була творча історія поеми «Реквієм»? Чому друзі Ахматової заучували фрагменти з поеми напам’ять?

«Реквієм»

Анна Ахматова писала поему з 1935 по 1961 р. Вона боялася тримати дома записаний текст, тому знищила рукопис. У 1940- 1950-х роках про поему знали тільки найближчі до поетеси люди, які заучували вірші напам’ять, і жоден із них не зрадив її. До роботи над поемою А. Ахматова повернулася в 1960-і роки. Відтоді твір поширювався «самвидавом». Поема мала гучний розголос як у СРСР, так і поза його межами. Один зі списків «Реквієма» потрапив за кордон, де й був уперше опублікований повністю (мюнхенське видання 1963 p.).Повний текст поеми було надруковано лише в 1987 р. Це один із перших відомих поетичних творів, який був присвячений жертвам великого терору більшовицької влади 1930-х років

А в 1921 р. розстріляли її першого чоловіка — поета М. Гумільова. В 1935 сина Ахматової, Лева Гумільова, виключили з Ленінградського університету і вперше заарештували,потім буа заарештований її чоловік, М. Пунін. Ахматова виїхала до Москви, аби через знайомих звернутися з листом до Сталіна. За допомогою відомого російського поета Б. Пастернака їй пощастило це зробити. Сина й чоловіка відпустили. Проте в жовтні 1938 р. Лева заарештували вдруге. Цього разу нічого не допомогло: він був засуджений до 10 років таборів, які згодом замінили п’ятирічним ув’язненням.

У передмові А. Ахматова переповідає історію створення поеми:«У страхітливі роки “єжовщини” я простояла сімнадцять місяців у в’язничних чергах у Ленінграді. Одного разу хтось “упізнав” мене. Тоді жінка з голубими губами, яка стояла за мною, і яка, звісно, ніколи в житті не чула мого імені, — А це ви можете описати? І я сказала:— Можу.Тоді щось схоже на усмішку промайнуло тим, що колись було Гі обличчям».

Ре́квієм (лат. ) — траурна заупокійна меса в римо-католицькій церкві, а також музичний жанр, написаний у формі і на тексти заупокійної меси Поема звучить як поминальна молитва — утілення народної трагедії, це крик болю й відчаю «стомільйонного народу», якому довелося жити в страшні часи сталінських репресій.