Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Модуль 3.Лекція 2 Срібна доба російськеої поезії (Автосохраненный).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
123.06 Кб
Скачать

Олексáндр Олександрович Блок (1880—1921)

Незнайома”, “Весно, весно, без меж і без краю...”, “Скіфи”

1. Творча історія поезії «Незнайомка». Чи можна образ Незнайомої з однойменного вірша О. Блока назвати символом? Чому?

«НЕЗНАЙОМА»

Олександр Блок написав вірш 24 квітня 1906 р. в приміському селищі Озерки. Увійшовши до циклу «Місто» (1904- 1908), вінтав етапним у формуванні самобутньої блоковської поетики, своєрідною візитівкою поета.

На межі ХІХ-ХХ ст. в Петербурзі неймовірною популярністю користувалися Озерківські дачі, про які писали в усіх тогочасних путівниках по місту. Розкішні дерев’яні особняки на схилах порослих соснами пагорбів, три великі озера... Чисте повітря й дачні посиденьки приваблювали багатьох відомих людей тієї епохи: письменника М. Лєскова, етнографа С. Максимова, співака Ф. Шаляпіна. В Озерках К. Петров-Водкін написав «Купання червоного коня», а О. Блок у привокзальному ресторані зустрів свою «Незнайому».З травня по вересень у саду грав військовий оркестр, а тричі на тиждень — симфонічний, улаштовувалися танцювальні вечори, а в театрі виступали столичні актори. Саме тут відбувся театральний дебют В. Комісаржевської, яка згодом створила авторський театр. Під враженням від знайомства й спілкування з акторкою цього театру Наталією Волоховою поет створив цикл «Сніжна маска». їй же присвятив і збірку «Фаїна», до якої ввійшов вірш «Весно, весно, без меж і без краю...»

Після осмислення О. Блоком подій Революції 1905 р. в його свідомості відбувся переворот. Навколишній світ перетворився на «страшний світ», і в душі оселилися туга, зневіра та відчай. Вірш «Незнайома» ніби зітканий із суперечностей і контрастів, структурований за принципом антитези. Ліричний герой майже з огидою змальовує світ, у якому згодом з’явиться Незнайома. Новий спосіб відтворення дійсності О. Блок називав «містичним реалізмом», виокремлюючи в ньому тяжіння до зображення буденного життя й уявлення про злу, «диявольську» природу земного буття. Робота з текстом

Настрій героя: Слова, які описують місце, незнайомку:

Натяки:

Символи: незнакомка, сокровище, ключ, чудовище, істина в вине.

2.Які настрої переважають у вірші «Весно, весно, без меж і без краю...» О. Блока? Як поет досягає саме такого пафосу?

«Весно, весно, без меж і без краю...»

Вірш написаний 24 жовтня 1907 p., уходить до циклу «Закляття вогнем і мороком» зі збірки «Фаїна» (1906-1908), присвячений акторці театру Комісаржевської Н. Волоховій, почуття до якої сам поет визначив як «непереборну стихію». Хоча життя ліричного героя сповнене трагічних суперечностей, він сприймає його оптимістично:

Для ліричного героя зустріч із життям — алегорія непримиренної боротьби, та він готовий до неї, як давні воїни, які били мечами по щитах, аби продемонструвати свою відвагу ворогам або привітати своїх ватажків і героїв.

Сугестія:

Символи: весна,щит.

Слова, які описують життя:

3.Яка творча історія вірша «Скіфи»? Що таке панмонголізм? Панславізм? Як ці поняття вплинули на авторську концепцію в «Скіфах»?

«Скіфи»?

Вірш (дослідники називають його також «малою поемою») був 29-30 січня 1918 p., одразу після завершення поеми «Дванадцять». Тож ці два тексти становлять своєрідний революційний диптих. Це складний час для Росії, з більшовицькою владою не поспішали укладати миру вороги Антанти, пильно спостерігаючи за розвитком подій у цій величезній напівцивілізованій євразійській державі. До цунамі Першої світової війни додалися революційні шторми, які змітали своєму шляху рештки старого світу. Саме тоді більшовики активно обговорювали тезу про «світову революцію». у вірші «Скіфи» Блок продовжує письменницьку традицію (М. Гоголь,Ф. Достоєвський, Л. Толстой) осмислення долі Росії та її ролі в цивілізованому світі.

Термін «панмонголізм» наприкінці XIX ст. запропонував філософ Соловйов. У панмонголізмі він убачав страшну стихійну силу, демонічну східну загрозу, що може знищити європейську цивілізацію, яка вже вичерпала потенціал свого розвитку.

У XIX ст. вважалося, що Росія здатна об’єднати під своїм проводом слов’ян усього світу. Ці ідеї отримали назву «панславізм»

Символи:скіфи, сфінкс Сугестія:загроза, поепредження, страх