«Гітара»

Цей вірш входить до циклу «Поеми циганської сигірії» збірки «Канте хондо». Поетпрацював над нею протягом 1921-1926 pp., а надрукував лише в 1931 р.

Для Ф. Гарсіа Лорки фольклор був одним із першоджерел духовного існування людини. Особливо шанобливо поет ставився до андалуської пісні «канте хондо» («глибокий спів»). Крім особливої форми і тематики, ці пісні мали й своєрідну співочу техніку, яка потребувала неабиякої майстерності виконавців; звук повинен зароджуватися глибоко в грудях і проходити через самісіньке серце. Тож співаки «канте хондо» дорого платили за своє мистецтво — чимало з них рано помирало. Незмінний супутник виконавців канте хондо — гітара. Для Ф. Гарсіа Лорки цей спів був взірцем первісних, найдавніших пісень.

Одна з найулюбленіших тем «канте хондо» — плачі. Ф. Гарсіа Лорка назвав їх «поезією сліз», бо в них голосять і вірші, і мелодія. Саме таким плачем і є поезія «Гітара».

Федеріко Гарсіа Лорка дуже цікавився східною поезією, Вірш входить до збірки «Тамаритянський диван», над якою Гарсіа Лорка працював у 1936 рВ арабській поезії диваном називають збірку віршів одного автора. у збірці поет відроджує давні жанри — касиди й газелі.

В арабській поезії касида — це урочистий жанр, східний варіант європейської оди на честь монархів чи видатних полководців. За формою — великий вірш (понад сто рядків).

Розмірковуючи про сутність поетичної творчості, поет зауважив: «Справжня донька уяви — метафора, породжена миттєвим спалахом інтуїції, осяяна довгою тривогою передчуття». «Касида про сон під зорями» і є зібранням химерних метафор.

Вірщ чимось нагадує сюрреалістичні картини іншого видатного іспанця, представника «покоління двадцять сьомого року», друга Ф. Гарсіа Лорки — Сальвадора Далі