Модуль 3. Література першої половини хх ст.

Лекція 1. Вступ. Історико-соціальна характеристика доби. Найвідоміші представники модерністських та авангардистських течій в поезії першої половини ХХ ст.

План

1.Історико-літературний портрет початку XX століття.

2.Авангардизм, його течії та напрямки.

3.Найвідоміші представники авангардистських і модерністських течій в поезії першої половини ХХ ст.: Райнер Марія Рільке, Гійом Аполлінер, Томас Стернз Еліот, Федеріко Гарсіа Лорка.

Кобзарю

Знаєш, нелегка епоха

оцей двадцятий невгомонний вік.

Завихрень - безліч.

Тиші - анітрохи.

А струсам різним утрачаєш лік.

Ліна Костенко

1.Історико-літературний портрет початку XX століття.

Кожна епоха, кожне століття має в історії світової культури власне обличчя й вагомі здобутки. Дослідники літератури ХІХст. самим лише переліком імен велетів світового письменства — Стендаль, Бальзак, Достоєвський, Толстой — змушують аудиторію шанобливо визнати незаперечний факт: ця доба є однією з найбільш плідних у світовій літературі...

• Давайте пригадаємо, що було причиною такого бурхливого розвитку літератури у ХІХ столітті? ( буржуазні революції, зміна монархічного ладу на буржуазний)

• Який художній напрям був панівним у літературі ХІХст.(реалізм).

• Які види літературних творів ми з вами читали? (соцільно-психологічні).

Кобзарю

Знаєш, нелегка епоха

оцей двадцятий невгомонний вік.

Завихрень - безліч.

Тиші - анітрохи.

А струсам різним утрачаєш лік.

Ліна Костенко

Коли ж ідеться про літературу та культуру XX ст., усі визнають, що складнішої, суперечливо-драматичнішої та трагічно-оптимістичнішої епохи світова культура раніше не знала.Чому?

Історико-соціальні умови розвитку літератури ХХ століття:

• Бурхливий розвиток науково- технічного прогресу (винайдення телефону, радіо, кінематографу, автомобіля, широке використання електроенергії та ін.), глобалізація світу (зближення народів та і культур).

• Розчарування наслідками буржуазних революцій.

• Острах передчуття «порогу», як певних змін, ще не знаних катаклізмів і катастроф. На межі ХІХ-ХХ ст. стара Європа зі страхом очікувала на прихід «нових гунів», азіатів, які принесуть смерть класичній цивілізації, фобії «кінця XIX ст.», пов’язані з передчуттям настання «царства хама», приходу до влади напівосвічених, цинічно-войовничих «нових господарів життя»

• Трагічні історичні події ( Перша світова війна 1914-1918 pp., у якій брали участь 33 країни з 59 суверенних держав світу, а 1,5 млрд населення планети потрапило до мілітаристської «м’ясорубки», яка забрала й скалічила життя понад ЗО млн;

соціальні революції —у Російській імперії, до якої тоді входила більша частина України, на початку XX ст. відбулися криваві й руйнівні революції (1905, 1917); громадянська війна, коли брат ішов на брата, батько вбивав сина, а син; тоталітарні режими (гітлерівська Німеччина, сталінський СРСР, Італія Муссоліні, Іспанія Франко), які діяли під гаслом «Є дві точки зору: наша і неправильна!»; як наслідок, Друга світова війна 1939-1945р.р..

• Сувора дійсність, невпевненість у майбутньому породжували песимістичні настрої; людина втрачала свою значимість, індивіду­альність, відчувала себе пригніченим і знеособленим «гвинтиком» адської суспільної машини.

• Поява нової нової філоської думки, представниками якої стали н А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, 3. Фрейд та ін.

• Артур Шопенгауер, зокрема, уважав, що глибинною сутністю всього живого є егоїстична «світова воля», попереджав про відсутність будь-якої можливості порятунку, окрім утрати волі до життя. Його концепція вплинула на розвиток декадентського мистецтва, яке, у свою чергу, стало підґрунтям одного з напрямів модернізму — символізму.

• Згідно з «філософією життя» Фрідріха Ніцше, людина сама є творцем і має можливість повірити у власну цінність». Мислитель застерігав від безглуздих пошуків Божої допомоги, бо «померли добрі боги», людина залишилася наодинці зі своєю могутністю та своїми слабкостями. Філософські висновки Ф. Ніцше багато в чому позначилися на творчості експресіоністів та футуристів.

• Лікар-психіатр Зиґмунда Фрейда звернув увагу на існування підсвідомих механізмів у психіці людини (так званих «комплексів»). Філософ розглядав психіку людини як поєднання трьох елементів: природне «я» — носій плотських бажань — підсвідомість; раціоналістичне «я» — свідомість; моральне «я» — позасвідомість. Між усіма елементами особистості відбувається боротьба, жертвою якої є людина. Ця філософська й водночас психологічна концепція позначилася на розвитку сюрреалізму.

Таким чином, політична, ідеологічна й економічна кризи сприяли виникненню нових філософських теорій, глибокому перевороту в естетичній свідомості та художній творчості, появі нової системи літературних напрямів, стилів і жанрів