2. 2. Цілі організації

На кожному етапі розвитку суспільства кожна фірма повинна мати свій перспективний план. Тільки тоді, коли існує чіткий проект, який визначає того хоче досягти фірма, коли існує розгорнута програма, яка фіксує те, як буде це досягатися, існує детальний план, який встановлює часові рамки дій, план встановлює етапи на шляху до реалізації кінцевої мети. Мета, ціль – образ потрібного майбутнього, в якому поєднанні бажання, потреби, уявлення про можливе.

Але бажання мають враховувати можливості, тобто цілі мають буди конкретні та реалістичні. Можливості включають два основних аспекти:

1. Психологічний (ресурси кожної особистості у ситуації діяльності: індивідуально-особистісні особливості людини, її знання).

2. Діяльнісний (засоби діяльності).

Мета має бути наповнена уявленнями про реальні можливості її реалізації. Цілі ставлять люди, але фірма має бути суб’єктом, тобто досягненню цілей мають бути підпорядковані дії співробітників.

У світовій практиці описані два варіанти процесів постановки цілей:

2.2.1. Піраміда планування:

1. Мета – обґрунтування існування фірми – визначається до початку діяльності.

2. Принципи дії - визначають культуру організації і дуже рідко зазнають коригування.

3. Завдання підприємства – визначають довгострокове спрямування діяльності фірми (10-12 років).

4. Задані параметри ефективності – виражають кількісні результати. Яких планує досягти фірма в установлений період часу.

5. Стратегія - способи досягнення параметрів ефективності залежить від досвіду, умов, вимог споживача (середня ланка керівництва).

6. Тактика – засіб, який забезпечує реалізацію окресленої стратегії. Конкретні завдання (1-3 роки). Тобто це шлях які забезпечують наближення до заданих параметрів ефективності. Розробляється рядовими співробітниками і затверджуються керівництвом.

Цикл планування, процес постановки цілей і завдань повинен охоплювати всі рівні – від фірми загалом до конкретних співробітників. При правильній організації він починається згори, з керівництва вищої ланки, яке визначає мету, принципи дії, завдання й доповнюється знизу відділами та керівниками середньої та нижчої ланок, які визначають стратегію та тактику.

2.2.2. Гетерархія цілей

Цей підхід ґрунтується на уявленні, що фірма реально включена одночасно в кілька процесів: власне виробництво, відносини між споживачем, власними співробітниками.

Виокремлюють сім головних сфер діяльності, які мають першорядне значення для життя будь-якої фірми:

1. прибуток

2. клієнти

3. сфери діяльності

4. зростання

5. співробітники

6. стиль керівництва

7. суспільна відповідальність.

З кожним з цих напрямів будується своя піраміда цілей. Кінцевий підсумок співвіднесеність і узгодженість всіх семи пунктів у цілісну концепцію фірми.

Загальні цілі мають бути не тільки реальними, але й розумітися кожним співробітником.

2.3. Умови функціонування підприємства

Реальним суб'єктом ринкових відносин підприємство незалежно від масштабів діяльності, форм організації, структури власності та сфери діяльності може бути за таких умов:

1. Підприємство є економічно самостійним товаровиробником. Це дає йому змогу на свій розсуд використовувати майно, що йому належить, визначати програму дій, обирати постачальників та споживачів, формувати ціни і розпоряджатися доходами, що залишаються після сплати податків.

2. Стимулом його діяльності є прибуток у процесі кругообігу капіталу.

3. Несе економічну відповідальність за результати господарської діяльності як поточними доходами, так і капіталом.

Створення подібного середовища означає, що країна живе за законами ринкової економіки. Безперечно, що таких умов у період перехідної економіки підприємства України ще не мають. Вони лише створюються. Цей процес складний і охоплює значний період, поки відбудуться трансформаційні процеси у формах власності, структурі та організації виробництва.