9.4. Теорія нерівномірних поштовхів р.-а.-Фріша

 Фріш (Frisch) Рагнар-Антон-Кіттіль (1895—1973)— норвезький економіст, лауреат Нобелівської премії (1969). Р.-А.-К. Фрiшу належать розробка елементiв теорiї циклу в розвитку економiки, а також працi в галузi економiко-математичних методiв дослiдження економiчного зростання i моделювання економiчних процесiв. Разом з Я. Тінбергеном створювив моделi, що вiдповiдають метi планування й аналiзу економiчної полiтики. Прихильник математичного напряму в економiчній теорії, Р.-А.-К. Фріш провів фундаментальнi дослiдження в галузi економетрiї, зробив істотний внесок у розроблення методологiї економiко-математичного аналiзу (вимiрювання функцiї корисностi та виробничої функцiї, побудову iндексiв тощо). Він впровадив в обіг термiни «мiкроекономiка» (на позначення сфери поведінки окремих економічних суб’єктів) i «макроекономiка» (на позначення сфери діяльності у межах єдиної національної економіки). Науковий доробок Р.-А.-К. Фрiша — понад 160 наукових праць: «Про проблему чистої економічної науки» (1926), «Заощадження і планування обороту» (1933), «Монополiя — полiполiя» (1933), «Аналіз статистичної конфлюентності за допомогою повних регресійних систем» (1943), «Принцип лiнiйного програмування» (1954), «Система використання національного оптимального економічного планування без деталізації» (1963), «Теорiя виробництва» (1965), «Максимуми і мінімуми» (1966) та ін..

Досліджуючи проблему, Р.-А.-К. Фріш використав новий на той час економетричний метод аналізу. Сутність цього типу дослідження циклу він виклав у часописі «Економетрика» (1933).За основу досліджень Р.-А.-К. Фрiш узяв модель маятника. Аналізуючи систему коливань, учений виходив з того, що вона може привести до одного з трьох типів поведінки системи:

– амплітуда коливань може увесь час збільшуватися, і система буде нестійкою; – система коливань може бути стійкою за все меншої амплітуди; – поведінка системи може бути середнім між першими двома типами поведінки, а отже, не відбувається ні збільшення, ні зменшення амплітуди.

Третій тип учений вважає неможливим, а перший — таким, що суперечить досвіду. Він дійшов висновку, що реальним є другий тип. Однак залишалося питання, яким чином зберігається циклічність, якщо цикл завжди затухає. Річ у тім, що маятник годинника зупинився б, якби не регулятор ходу, який щоразу дає йому поштовх, підтримуючи гойдання.

Підтвердженням такої відповіді була теорія Й. Шумпетера, згідно з якою інвестиції у нововведення дають поштовх економіці один раз за період циклу, хоча, на відміну від годинника, сила поштовху щоразу різна і залежить від «нез’ясовної» історичної еволюції техніки. І справді, Р.-А.-К. Фрiш довів, що для пояснення збереження коливань, поштовхи не обов’язково мають бути регулярними в часі і за силою, тобто можуть бути нерівномірними. На основі цих досліджень вченим було сформульовано теорію нерівномірних поштовхів.

Теорія нерівномірних поштовхів — сукупність взаємопов’язаних динамічних моделей економічного циклу, на основі якої стверджується, що якщо система піддається випадковим циклам, то хвилястий рух стає постійним (що відповідає реальним фактам). Вона ґрунтується на взаємозв’язках між економічними змінними — динамічними факторами (технікою, природними ресурсами, розширенням території і зростанням народонаселення — як детермінантами інвестування) та коливаннями у розмірах інвестицій, пучкоутворним характером інвестування, мультиплікатором інвестицій і функцією споживання та деякими іншими суттєвими її елементами.

Згiдно з теорiєю нерiвномiрних поштовхiв в аналізі економічного циклу слiд розрiзняти проблему поширення, яка полягає в поясненнi структурних особливостей системи, що приведена в дiю i породжує коливання, i проблему iмпульсу, що стосується факторів, здатних дати поштовх системі як у стані спокою (рівноваги), так і в русі.

На думку Р.-А.-К. Фрiша, основнi економiчнi закони, об’єднанi у цьому випадку в мультиплiкацiйно-акселерацiйний механiзм, мають тенденцiю спричиняти згасаючi коливання доходу, які, однак, не можуть привести дохід до стану рiвноваги, оскiльки економiчна система схильна до поштовхiв ззовнi. Іншими словами, якщо стан рiвноваги порушується пiд дією зовнiшнього iмпульсу (наприклад, винаходи, вiйни, державнi втручання), то мультиплiкацiйно-акселерацiйний механiзм починає діяти. За вільного функціонування механiзму без втручань ззовнi, вiн спричинив би коливання доходу, амплiтуда яких поступово зменшувалася б аж до затухання. Однак при цьому знову виникають зовнiшнi iмпульси, якi піднімають хвилю коливань i, таким чином, перешкоджають досягненню рiвноваги.

Теорія нерiвномiрних поштовхів має важливе значення, оскільки вона пояснює факт, що не існує двох однакових циклів і що в сфері економіки часові ряди не знають чіткої періодичності. Тобто вона пояснює тенденцію до регулярності і тенденцію до іррегулярності; обидва ці елементи включені в різні моделі.

У своїй праці «Проблеми поширення i проблеми iмпульсу в динамiчнiй економiцi» Р.-А.-К. Фрiш розглянув щонайменше два фундаментальні принципи: аналіз ролі «зовнішніх» поштовхів у підтриманні коливань системи, яка за відсутності цих поштовхів стійка, а також чисту теорію тих факторів, які визначають розміри виробництва (і розміри платежів) у фірми зі змінними розмірами замовлень чи початкового виробництва.

Ця проблема відома як аналогія з ковбасною машиною, запропонована Д.-Г. Робертсоном (хоча його цікавила радше величина оборотного капіталу, ніж динамічний смисл відставань, що розглядається). Оскільки необхідний час на виготовлення товару, то виникає своєрідний часовий проміжок між початком виробництва і часом фактичної сплати грошей (ідеться про оплату «факторів виробництва»).

Функція, виведена Р.-А.-К. Фрішем за цією аналогією, є основною динамічною характеристикою усього капіталістичного виробництва і є чи не найважливішим елементом в багатьох економетричних моделях циклу. Цей факт разом з певною формою принципу акселерації утворює суттєвий динамічний елемент у моделі Р.-А.-К. Фріша, що побудована на основі його теорії. Акселератор вводить швидкість зміни, а ковбасна машина — проміжок відставання, внаслідок чого ця система також має змішану різнодиференціальну форму.

Р.-А.-К. Фріш водночас сформулював положення про те, що акселератор реверсує (змінює напрям) внаслідок того, що при наближенні до межі повної зайнятості знижується темп приросту продукції. Дослідники взаємодії мультиплікатора i акселератора перебували під враженням уявної могутності понадмультиплікатора. Припускали навіть, що система має вибуховий характер. Однак, як довів Р.-А.-К. Фріш, зростання продукції призупиняється, коли економіка наштовхується на межу повного використання ресурсів, оскільки у цей час акселератор змінює напрям своєї дії.

Дослідження Р.-А.-К. Фріша підтвердили, що доки економіка динамічна, доки зростання і прогрес потребують великих витрат на інвестиції, доти діятимуть могутні сили, що породжують циклічні коливання. Тому не можна розглядати цикл як патологічний стан. Він властивий природі сучасної динамічної економіки. Коливання у витрачанні капіталу приватними особами — це особливість цієї економіки, яка не піддається регулюванню. «Вмонтовані» інституційні механізми можуть лише звузити межі коливань, але тільки певною мірою. Звідси випливає потреба у позитивній антициклічній програмі. Тому впродовж багатьох років її розробленню та реалізації приділяють особливу увагу уряди майже всіх країн.

Завдання та питання для самоконтролю

1. Які методи економічного дослідження використовують Р.Фогель та

Д. Норт?

2. Що є предметом дослідження кліометрії?

3. Дайте визначення формальним і неформальним інституціям.

4. В чому сутність методу «затрати-випуск» В Леонтьєва?

5. Розкрийте зміст економічного дослідження Л.Кканторовича.

6. Охарактеризуйте модель маятника Р.А.К.Фріша.