- •Професійні захворювання та отруєння. Онкопатологія органів дихання. Туберкульоз легень
- •Етіологія.
- •Патогенез туберкульозу.
- •Патологічна анатомія.
- •Класифікація туберкульозу
- •Симптоми і діагностика туберкульозу.
- •Діагностика.
- •Тубіркулінодіагностика.
- •Рентгенологічний метод.
- •Клінічні форми туберкульозу легень.
- •Лікування хворих на туберкульоз.
- •Профілактика туберкульозу.
- •Соціальна профілактика
- •Санітарна профілактика
- •Специфічна профілактика
- •Хіміопрофілактика
- •Рак легені Епідеміологія.
- •Етіологія та фактори ризику.
- •Факторами ризику для раку легень є:
- •Скринінг.
- •Патоморфологія.
- •Класифікація. Клінічна класифікація раку легень.
- •За стадіями можна виділити: Недрібноклітинний рак легені розвивається до IV стадії.
- •Дрібноклітинний рак легені буває двох стадій.
- •Tnm класифікація раку легень (uicc, 2002).
- •Клінічні ознаки раку легень
- •Діагностика. Клінічне обстеження.
- •Інструментальні методи обстеження
- •Лікування Недрібноклітинний рак.
- •Паліативні методи
- •Ознаки нерезектабельності раку легень:
- •Ад’ювантна терапія.
- •Дрібноклітинна карцинома.
- •Диспансерне спостереження
- •Прогноз
- •Загальні відомості про пилові хвороби легень (пневмоконіоз).
- •Класифікація.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Силікатози
- •Пневмоконіози від органічного пилу
- •Клінічна картина.
- •За перебігом бісинозу виділяють три стадії.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Роль медичної сестри у профілактиці захворювання.
- •Профілактика.
- •Променева хвороба.
- •Патогенез.
- •В залежності від виду опромінення:
- •В залежності вид дози опромінення:
- •Клінічна картина.
- •Лікування променевої хвороби.
- •Профілактика і лікування інфекційних ускладнень.
- •Лікування виразково-некротичних уражень слизових шлунково-кишкового тракту.
- •Трансплантація кісткового мозку
- •Вібраційна хвороба
- •Епідеміологія та етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація. У класифікації вібраційної хвороби від загальної вібрації виділено 3 ступеня її вираженості:
- •Класифікація вібраційної хвороби від впливу загальної вібрації;
- •Клінічна картина. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації.
- •У перебігу вібраційної хвороби розрізняють 3 ступеня вираженості.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Медикаментозне лікування.
- •Лікування фізичними методами.
- •Експертиза працездатності.
- •Прогноз.
- •Профілактика.
- •Загальні відомості про професійні інтоксикації.
- •Основні загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях:
- •Інтоксикація ртуттю.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикація свинцем.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Інтоксикація пестицидами.
- •Інтоксикації хлорорганічними сполуками.
- •Лікування.
- •Препарати морфію протипоказані.
- •Інтоксикації фосфорорганічними сполуками.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикації ртутьорганічними сполуками.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикація миш’яковмісними сполуками.
- •Лікування.
- •Профілактика професійних отруєнь пестицидами.
- •Оцінка стану хворого.
- •Догляд за хворими.
- •Література:
Рак легені Епідеміологія.
Рак легень у структурі онкологічної захворюваності займає перше місце серед чоловічого населення України (22,3% від усіх злоякісних новоутворень, 1999 р.).
У жінок частка раку легень становить лише 4,8%.
Щороку в Україні діагностується близько 22 тис. нових випадків раку легень (захворюваність 43,7/100 000), а помирає близько 19 тис. хворих (смертність 35,9/100 000), причому до одного року з моменту встановлення діагнозу помирає майже 70% пацієнтів.
Відносний показник 5-річного виживання становить лише 9,1% (1999). Із віком захворюваність збільшується в сім разів, починаючи від 45 років і до 70 (відповідно, 60 і 435/100 000). Смертність у цьому віковому інтервалі зростає в 9 разів (з 40 до 375/100 000).
Наведені статистичні дані показують, що рак легень - це невирішена онкологічна проблема.
Етіологія та фактори ризику.
Все більш очевидно на сьогодні, що рак легень є багатоступеневим процесом у генетично схильних до його розвитку індивідуумів. Про це свідчать такі генетичні зміни, як:
втрата хромосомного матеріалу (делеція ділянки хромосоми 3р2і);
мутації в туморсупресорних генах (р53);
мутації чи зміни експресії протоонкогенів (RAS, NEU, JUN, MYC, c-ERB-B2).
У складному взаємопов’язаному процесі виникнення і розвитку злоякісної пухлини важлива роль належить гемопоетичним факторам росту:
інсуліноподібному (ІGF);
епідермальному (ЕGF);
трансформуючому (ТGF);
гормонам (кальцитоніну, АКТГ, нейрон-специфічній енолазі, окситоцину, b-ендорфіну та ін.).
Ініціаторами виникнення злоякісного росту в легеневій тканині можуть бути як чинники зовншнього середовища, так і внутршні зміни в організмі.
Факторами ризику для раку легень є:
Куріння:
вважається, що активне куріння сигарет є основною при чиною розвитку раку легень у 80-85% пацієнтів;
У курців ризик розвитку раку в 30 разів вищий, ніж у некурящих. “Типовий” пацієнт має понад 30 років “стажу” куріння. Однак лише в 10-15% активних курців виникає рак легень, інші ж помирають від хронічних обструктивних захворювань легень, серцевої та судинної патології;
пасивне паління ймовірно збільшує ризик раку легень удвічі;
тривале, понад 10 років утримання від паління, при умові, що в анамнезі є 20 років “стажу” курця, наполовину понижує ризик.
Необхідно пам’ятати про те, що від моменту трансформації нормальної клітини в злоякісну і клінічними проявами раку може пройти більш ніж 10 років.
Професійно-шкідливі фактори:
постійний контакт з азбестом, хромом, нікелем, арсенієм та ін., із нафтопродуктами;
робота в шахтах, каменоломнях, металургійних комбінатах.
Розвиток злоякісної мезотеліоми пов’язують із професійною хворобою - азбестозом, при якому ризик розвитку раку легень в осіб, що курять, зростає в 90 разів.
Радіаційний фактор (в т.ч. радон) збільшує ризик як у курящих, так і в некурящих.
Туберкульоз.
Хронічнізапальні процеси в легенях. Склеродерма.
Раклегень у родичів; злоякісна пухлина в анамнезі.
Вік: 95 % раку легень виявляється у пацієнтів, старших 40 років.
