Тема 4.3. Держава і право України в період нової економічної політики (1921-1929 pp.) План

1. Судова система. Положення про судоустрій УСРР

1929 р.

2. Організація прокуратури.

3. Утворення адвокатури.

4. Кодифікація українського радянського законодавства. Законодавство Союзу РСР та його дія в УСРР.

Завдання для самостійного вивчення

1. Охарактеризуйте Положення про судоустрій УСРР від 11 вересня 1929 р.

2. Опишіть організацію та структуру прокуратури Украї­ни в 20-ті роки XX ст.

3. Визначте кодекси українського законодавства, що були прийняті у 20-х роках XX ст.

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Питання 1. Судова система. Положення про судо­устрій УСРР 1929 р.

У зв'язку з тим, що до Положення про судоустрій УСРР 1925 р. протягом 1926-1929 pp. внесено численні зміни й допов­нення, ВЦУВК і Раднарком УСРР 11 вересня 1929 р. затвердили нове Положення про судоустрій УСРР.

48

У республіці зберігалася колишня судова система - на­родний суд, окружний суд, Верховний Суд УСРР. Судовими установами Молдавської АСРР були народні суди і Головний Суд АМСРР. Зберігалися також спеціальні суди й арбітражні, судово-земельні, трудові сесії народного суду тощо. Мережа судів у округах визначалася за новим Положенням не нарком'- юстом УСРР, а окружним виконкомом. Народні судді районів обиралися окружними з'їздами Рад, а в містах і селищах - пле­нумами міських і селищних Рад. Народні засідателі мали вико­нувати свої обов'язки два дні на рік, а не шість, як було раніше.

Детально визначалася структура окружного суду, який складався з пленуму, цивільного відділу, кримінального відділу, надзвичайної сесії та особливої сесії у справах про неспроможність кооперативних організацій. Дисциплінарні комісії було скасовано. У Положенні визначався також склад Верховного Суду УСРР.

Окрім єдиної системи судових установ, як і раніше, в Україні діяли спеціальні дисциплінарні суди і військові трибунали.

Для боротьби зі службовими провинами, що не потребу­вали переслідування в кримінальному порядку, ВУЦВК і Рад­нарком УСРР у лютому 1926 р. прийняли Положення про дис­циплінарні суди, члени яких обиралися окрвиконкомами стро­ком на один рік. Дисциплінарні суди застосовували такі стяг­нення, як зауваження, попередження, сувору догану, переведен­ня на іншу посаду, відшкодування заподіяних збитків тощо. У 1927 р. дисциплінарні суди було скасовано.

Справи про військові та деякі інші злочини, вчинені військовослужбовцями, розглядали трибунали. Тут діяло загально­союзне законодавство.

Услід за РСФРР в Україні створено громадські суди. У 1928 р. ВУЦВК і Раднарком УСРР прийняли постанову про житлові примиренські конфліктні комісії, а в червні 1929 р. за­твердили Положения про громадські суди і примиренські камери, які мали розглядати деякі кримінальні і цивільні справи. Громадські суди утворювалися на заводах, фабриках, у громад­ських і державних установах. Обирали громадські суди загаль-

49

ними зборами робітників і службовців строком на один рік. Вони мали право вдаватися до таких стягнень, як попередження, громадський осуд, штраф до 10 крб.

При сільських і селищних Радах утворювали примирен­ські камери у складі голови, його заступника і двох членів- засідателів. Засідання примиренських камер відбувалося відкри­то. Як і громадські суди, камери накладали такі стягнення, як громадська догана, попередження, відшкодування збитків, при­мусові роботи на строк до 7 діб, штрафи до 10 крб. А головне - підвищилася каральна роль цього органу - він мав право на по- засудову репресію.

Питання 2. Організація прокуратури

За Постановою ВУЦВК від 23 жовтня 1925 р. "Про на­дання чинності Положенню про судоустрій УСРР" державна прокуратура, як і раніше, перебувала у складі нарком'юсту, але її керівник народний комісар юстиції дістав назву Генерального прокурора республіки. Під його загальним керівництвом пере­бував відділ прокуратури нарком'юсту УСРР, комітети та про­курори нарком'юсту УСРР. Було створено також спеціальну прокуратуру з трудових справ. Місцеві органи прокуратури УСРР складали прокурори округів, які безпосередньо підпоряд­ковувалися Генеральному прокурору УСРР.

Положення 1925 р. повніше і детальніше визначило права та обов'язки Прокурора УСРР, її кожного округу, значно роз­ширило ці права відповідно до завдань подальшого зміцнення законності.

У 1926 р. ЦВК і Раднарком СРСР схвалили Положення про військові трибунали і військову прокуратуру.

Питання 3. Утворення адвокатури

Через декілька місяців після затвердження прокуратури створено радянську адвокатуру.

"Положення про адвокатуру" від 2 жовтня 1929 р. перед­бачало створення при губернських радах комітет захисників із цивільних і кримінальних справ.

На членів колегії захисників покладалось завдання судо­вого захисту та участі в організації і діяльності юридичних кон­сультацій.

Питання 4. Кодифікація українського радянського за­конодавства. Законодавство Союзу РСР та його дія в УСРР

Перехід до нової економічної політики зумовив зміни, що відбулися в галузях права України. Прийнято важливі законодав­чі акти, що регулювали майнові, договірні, трудові, земельні відносини, діяльність кооперації, торгівлі тощо. Вносилися змі­ни й до кримінального законодавства.

Нове законодавство УСРР початку нової економічної по­літики мало чим відрізнялося від аналогічного законодавства РСФСР. Зміст законодавства РСФСР сприймався законодав­ством України найчастіше повністю, без особливих змін.

Після утворення СРСР на території України почали діяти загальносоюзні законодавчі акти. Органи влади й управління Союзу РСР повинні були приймати правові акти в межах, передбачених ст. 1 Конституції СРСР 1924 р.

На практиці союзні органи, здійснюючи правотворчу діяльність, почали поступово виходити за межі прав, наданих їм союзною Конституцією. При цьому вони звужували компетен­цію республіканських органів. Прикладів приймання в 20-ті ро­ки союзними органами законодавчих актів у різних галузях пра­ва, що суперечили Конституції СРСР, є багато.

Варто зауважити, що органи влади УСРР не мирилися з подібною ситуацією і, використавши надане їм ст.ст. 42, 59 Конституції СРСР 1924 р. право, опротестовували неконститу­ційні акти Раднаркому СРСР та призупиняли дію актів союзних наркоматів. Нерідко Президія ЦВК СРСР задовольняла клопо­тання органів влади УСРР і підтверджувала їхнє рішення у конфліктних справах.

Але централістські тенденції в законодавчій галузі, що культивувалися союзним центром, все більше давалися взнаки. Командно-адміністративна система в такий спосіб зводила нанівець законодавство УСРР, підпорядковуючи його союзній правовій системі.

У 1922-1927 pp. у радянській Росії, а згодом і в Україні проведено повну кодифікацію всіх галузей права. Такої широ­кої кодифікації, та ще й проведеної в такий короткий термін, людство не знало.

Створено низку кодексів та інших комплексних законо­давчих актів України:

• Цивільний кодекс (1922 p.);

• Земельний кодекс (1922 p.);

• Кодекс законів про працю (1922 p.);

• Кодекс законів про народну освіту (1922 p.);

• Кримінально-процесуальний кодекс (1922 p.);

• Закон про ліси (1923 p.);

• • Цивільно-процесуальний кодекс (1924 p.);

• Тимчасові будівельні правила (1924 p.);

• Ветеринарний кодекс (1925 p.);

• Виправно-трудовий кодекс (1925 p.);

• Кодекс законів про сім'ю, опіку, шлюб та акти громад­ського стану (1926 p.);

• Адміністративний кодекс (1927 p.).

Кодифікація права в Україні здійснювалася двома шляхами:

1. рецепцією законодавства РСФСР;

2. розробкою власних законодавчих актів.

Перший шлях був переважаючим, законодавство УСРР у більшості випадків було точною копією законодавства РСФРР. Радянсько-історико-правова наука пояснювала це однотипністю соціалістичних держав, відсутністю юридичних кадрів в Україні, єдністю загальних цілей двох братніх народів тощо. Але головна причина такої "рецепції" корінилася в прагненні більшовицької партії до уніфікації як державної, так і правової системи, що значно полегшувало б зусилля центральної влади щодо впрова­дження в життя ідей соціалістичного будівництва.

Наступним етапом кодифікаційної роботи в цьому на­прямі стало створення основ союзного законодавства. В жовтні 1924 р. прийнято Основи судоустрою і судочинства Союзу РСР і союзних республік, Основні начала кримінального законодав­ства Союзу РСР і союзних республік, у грудні 1928 р. - Загальні начала землекористування і землеустрою СРСР.

Загальносоюзні кодифікаційні акти ще більше відобразили процеси централізації влади, управління і правового регулюван­ня, які відбувалися в країні.

Запитання для повторення та закріплення матеріалу

1. Хто і як обирав народних суддів у 20-ті роки XX ст. в Україні?

2. Що являла собою створена радянська адвокатура в 20-ті роки XX ст.?

3. Чим була викликана кодифікація українського законо­давства в 20-ті роки XX ст.?