27 Февраля Для первоклашек и их родителей
Тема. Таємниці природи. «Вітер -вітерець». Засвоєння слів на позначення дії та місця дії. Урок – подорож.
М
ета.
Вчити репродуктивному та продуктивному
мовленню з теми
« Таємниці природи. Вітер-вітерець».
Таємниці природи
- Забезпечити позитивну мотивацію для засвоєння нової теми; створити ситуацію подорожі; викликати пізнавальний інтерес.
- Виховувати бережливе ставлення до природних
Хід
уроку
1.Організаційний момент.
-Я всміхаюсь сонечку,
- Здрастуй, золоте!
Я всміхаюсь квіточці,
Хай вона росте!
Я всміхаюсь дощику,
Лийся, мов з відра!
Друзям я всміхаюся,
Зичу їм добра!
2. Мотивація навчальної діяльності. Робота в «парі».
П
одивіться
на екран, до нас завітав Незнайко. Він
хоче подорожувати ось на цій повітряній
кулі і запрошує нас у цю подорож. Згода?
Але він був не зовсім старанним учнем
і не знає за яких умов ця куля може
злетіти. Поговоріть зі своїм сусідом,
за яких природних умов може злетіти
куля?
3.Повідомлення теми і мети уроку.
Відгадування загадки.
Він літав за голубами,
А тоді гайнув за нами,
Хусточку зірвав з Олени,
Розкуйовдив чуба в мене. (Вітер)
Вітерець.
(Казка.)
Н
а
світлій лісовій галявині народився
молодий вітерець. Він пролетів понад
деревцями, погойдав зелені паростки
лісових трав , підлетів до неба і знов
плюхнувся у траву:
-Як же сумно, ні з ким побігати на перегін-заплакав вітер.
Плач вітерця почув горобчик.
-А давай літати разом-зацвірінькав горобець і злетів між хмари першим.
Вітерець швиденько догнав його і вони удвох полетіли високо-високо, аж за самий небокрай. Але вже невдовзі горобчика покликала мати горобчиха додому і вітерець знову засумував. Він лежав у високій траві і тихенько дув на ніжну квіточку, стараючись привернути до себе її увагу. Але квіточка тільки гнулася від подиху вітерця. Незабаром до квіточки прилетів кольоровий метелик і всівся поруч з вітерцем. Вітерець враз зрадів і запропонував метелику поганяти з ним по лузі. Вітерець був хоч молодий , та силу мав велику. Метелик швидко притомився і знов полетів до квіточки яка так ніжно пахла.
-Ну як мені бути, з ким гратися, з ким бігати?- примостившись на дереві знову сумував вітерець.
Дерево було височеньке, і з нього було добре видно все навколо. Раптом вітерець помітив, що на річці стоїть самотній човник з невеличким вітрилом, і ніяк не міг рушити з місця.
Вітерець швиденько підлетів до човника і подув у вітрило. Човник поплив. Вітерець подув сильніше-човник поплив з більшою силою, розрізаючи хвильки.
-Ура!!!! Тепер і у мене є товариш, і я маю з ким гратися -весело кричав вітерець і біг за човником.
Човник вистрибував на воді і разом з молодим вітерцем вони побігли назустріч сонцю...
Н.Хаммоуда