План

Вступ

1.Обгрунтування необхідності згущення опорної існуючої мережі.

2. Вибір способу. 3.Визначення висотних знаків та типів центрів. 4. Вибір інструментів та спосіб вимірювання.

5. Визначення планових координат пунктів опорної мережі. 6.Створення висотної основи на кар'єрі.  Висновки Список використаної літератури

Вступ

Сучасний кар'єр є потужним, високопродуктивним гірничим підприємством з видобутку корисних копалин. Особливості маркшейдерських робіт на кар'єрах пов'язані зі специфічними умовами проведення гірничих робіт. До цих умов відносяться: велика площа поширення гірських виробок, швидка зміна положення вибоїв, наявність різноманітних допоміжних робіт, що вимагають участі маркшейдерської служби. Основними видами маркшейдерських робіт на кар'єрах є:

• розвиток опорної мережі;

• зйомка гірничих розробок, гірничотехнічних та інших об'єктів;

• складання графічної документації, що відображує стан і динаміку розвитку гірничих робіт;

• облік руху запасів. видобутку та втрат корисних копалин, визначення забезпеченості підприємства запасами на майбутній період;

• облік вийнятих об’ємів корисних копалин і розкриву, облік руху підірваної маси;

Маркшейдерська опорна мережа на кар'єрі складається з пунктів державної геодезичної мережі і мереж місцевого значення.

Забезпечення безпечного ведення гірничих робіт від зсувів і обвалів, спостереження за їх станом. Пункти опорної мережі розташовують по бортах кар'єра так, що з робочих горизонтів видно, принаймні, два три пункти. При розробці з внутрішніми відвалами пункти опорної мережі розташовуються на усталених місцях відвалів. У гірській місцевості використовується вершини, що оточують кар'єр, які видно з різних його точок.

1.Обгрунтування необхідності згущення опорної їснуючої сітки

Як правило, опорна мережа на кар'єрах будується як мережа місцевого значення на основі пунктів державної геодезичної мережі. Конструкція опорних мереж залежно від форми покладів корисних копалин, рельєфу місцевості, характеру гірничих робіт може бути у вигляді трикутників, центральної системи, чотирикутників і т.д.

Типова маркшейдерська опорна мережа складається з пунктів, розташованих по бортах кар'єра, так що з робочих горизонтів видно, принаймні, два три пункти. При розробці з внутрішніми відвалами пункти опорної мережі розташовуються на ущільнених місцях відвалів. У гірській місцевості використовується вершини, що оточують кар'єр, які видно з різних його точок. Подальше згущення до необхідності щільності виконуються маркшейдерською службою. Число та розташування пунктів визначає маркшейдер кар’єру, виходячи з забезпечення непорушності пункту і тривалості його збереження.

При відсутності в районі кар'єра пунктів головної геодезичної основи мережу опорних пунктів будують у вигляді самостійних мереж 1 і 2-го розрядів. При цьому в мережі трикутників вимірюють не менше двох базисних сторін, віддалених один від одного не більше ніж на 10 трикутників.

2. Вибір способу

Державна геодезична мережа є головною геодезичної основою зйомок усіх масштабів. Вони поділяються на: а) мережі тріангуляції, полігонометрії і трілатераціі I, II, III і IV класів і б) нівелірних мережі I, II, III і IV класів, що розрізняються за точністю вимірювань і за послідовністю виконання, щоб мережа молодшого класу будувалася на основі мережі старшого класу.    Триангуляція I класу будується у вигляді рядів, розташованих переважно вздовж меридіанів та паралелей і утворюють полігони периметром близько 800-1000 км. Ланки, що становлять полігони повинні мати довжину не більше 200 км, причому ланки тріангуляції I класу при необхідності можуть бути замінені полігонометрії того ж класу.   Триангуляція II класу будується у вигляді мереж трикутників, суцільно покривають площі полігонів тріангуляції I класу. В окремих випадках мережі тріангуляції можуть бути замінені мережами ходів полігонометрії II класу. Всередині мереж тріангуляції, приблизно в середині полігону, вимірюють не менше однієї базисної сторони (ab), на кінцях якої також визначають широта, довгота і азимут.  На основі пунктів I і II класів у міру потреби будується тріангуляція III класу у вигляді готельних систем, що складаються з декількох пунктів. Триангуляція IV класу будується також у вигляді систем або окремих пунктів на основі пунктів старшого класу.   У районах, де мережі I і II класів не побудовані, для забезпечення зйомок у масштабах 1:5000 і 1:2000 на невеликих ділянках дозволяється будувати самостійні мережі тріангуляції III і IV класів, в яких повинне бути обмірюване не менше двох базисних сторін. На кар‘єрі ми маємо право використовувати тріангуляцію 4 класу, 1 і 2 розрядів яка будується з метою згущення геодезичних мереж до щільності, що забезпечує розвиток знімальної основи великомасштабних знімань у відкритій і гірській місцевостях, або у випадках, коли з будь-яких причин застосування методу полігонометрії неможливе або недоцільне.

   Вихідними пунктами для розвитку тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів служать пункти геодезичної мережі вищих класів або розрядів відповідно.

   У залежності від розташування і густоти вихідних пунктів на об'єкті знімання мережу тріангуляції 4 класу, 1 та 2 розрядів будують у вигляді сіток, ланцюгів трикутників і вставок окремих пунктів у трикутники, що утворені пунктами мереж вищих класів або розрядів. Пункти державної геодезичної мережі закріплюють на місцевості підземними спорудами, покликаними забезпечити їх незмінне положення і довготривалу схоронність. Для вимірювання кутів і ліній над центрами пунктів споруджують дерев'яні або металеві зовнішні знаки, конструкція яких залежить від фізико-географічних умов - рельєфу, залісненій району, а також від відстані між пунктами.    Мережі створювані методом тріангуляції, утворюють типові фігури: центральну систему, ланцюг трикутників і геодезичний чотирикутник. Кожна така фігура спирається на пункти геодезичної опори вищого класу

Але зважаючи на нашу місцевість та вимого згідно з технічною інструкцією ми для нашого плану вибираємо, метод триангуляції 2 розряду , за рахунок утворення геодезичного чотирикутника.

Маркшейдерська зйомка на кар’єрах повинна виконуватись на основі опорної геодезичної мережі, координати пунктів якої визначені в загальнодержавній системі координат.