Підготовка приладу
1. Заповнити чистий, сухий циліндр приладу буровим розчином до мітки.
2. Встановити заповнений циліндр на столик 1 підняти його телескопічні секції, зафіксувавши їх.
3. Перемикач швидкостей встановити на значенні 600 об/хв.
Порядок виконання роботи
1. Ввімкнути вимикач приладу на 1 хв, тобто ретельно перемішати буровий розчин при п = 600 об/хв.
2. Вимкнути прилад.
3. Встановити перемикач швидкості на 0,2 об/хв.
4. Ввімкнути секундомір і розчин залишити в стані спокою спочатку на 1 хв.
5. Включити прилад.
6. Взяти за шкалою покази кута повороту вимірювального елемента в момент його максимального значення, що відповідає початку руйнування структури.
7. Якщо покази приладу знаходяться в межах більше 45 ділень (°), то необхідно встановити пружину №2 і повторити вимірювання.
8. Виконати дії. аналогічні пунктам з 4-6. заміряючи СНЗ за 10 хв.
9. Відключити прилад від електромережі, промити циліндр, стакан і витерти їх насухо.
Оформлення результатів вимірювання
Визначення статичного напруження зсуву проводиться за формулою:
де
– статичне напруження зсуву через 1 і
10 хв.. Па; К
–постійна приладу, яка дорівнює величині
статичного напруження зсуву, що відповідає
куту закручування пружини на 1° (вказана
в паспорті приладу ВСН-3): для пружини
№1
К=
0,165-0,17; для пружини №2 К=
0,33-0,34.
Результати замірів записують в таблицю 1.4.
Таблиця 1.4 – Результати вимірювань параметрів
Промивальної рідини
№ досліду |
Параметри промивальної рідини |
Одиниці вимірювання |
Прилад |
Покази приладів |
Фактичні значення параметрів |
Середні значення параметрів |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Контрольні питання
1. Дайте визначення граничного статичного напруження зсуву.
2. Якими приладами вимірюється СНЗ?
3. Як розраховують СНЗ? Які одиниці вимірювання СНЗ?
4. Як впливає СНЗ на гідродинамічний тиск у свердловині в процесі спуску колони?
5. Методика вимірювання СНЗ на приладах СНС-2 і ВСН-3.
6. Що розуміють під коефіцієнтом тіксотропії?
7. Як впливає температура на СНЗ для розчинів на нафтовій і водній основі?
Лабораторна робота № 2
ВИМІРЮВАННЯ ФІЛЬТРАЦІЙНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПРОМИВАЛЬНИХ РІДИН ТА ВМІСТУ ПІСКУ У НИХ
2.1 Вимірювання фільтрації промивальних рідин
Теоретичні відомості
У промивальній рідині міститься значна кількість вільного дисперсійного середовища, яке не зв’язане ні фізично, ні хімічно із дисперсною фазою. У випадку, коли тиск промивальної рідини у свердловині більший за пластовий, відбувається фільтрація промивальної рідини у проникні гірські породи. Розміри порових каналів близькі до розмірів дисперсної фази або менші від них, тому вони швидко перекриваються сповільнюючи швидкість фільтрації. Дисперсна фаза уже не здатна проникнути в проникні пласти і вона накопичується в ущільненому стані на поверхні стінки свердловини, формуючи фільтраційну кірку, через яку відбувається фільтрування вільного дисперсійного середовища у породу. Фільтрація промивальної рідини – це процес відфільтрування її дисперсійного середовища (фільтрату) під дією перепаду тиску з утворенням на стінках свердловини шару із дисперсної фази, який називають фільтраційною кіркою.
Фільтрація оцінюється об'ємом фільтрату, який відділяється від промивальної рідини протягом 30 хвилин при фільтруванні через паперовий фільтр діаметром 75 мм при встановленому перепаді тиску. Найчастіше фільтрацію визначають при перепаді тиску 0,1 МПа (у зарубіжній практиці 0,75 МПа).
Фільтрація зменшується із збільшенням вмісту колоїдних частинок і зростає при збільшенні концентрації грубодис-персних частинок, а також при підвищенні температури. При збільшенні перепаду тиску швидкість фільтрації зростає.
Фільтрація у статичних умовах суттєво менша, ніж у динамічних, оскільки у стані спокою проникність фільтраційної кірки зменшується у міру її потовщення, а з часом процес фільтрування може взагалі припинитись. У динамічних умовах верхні шари фільтраційної кірки змиваються і чим більша швидкість руху. тим менша товщина кірки і її фільтраційний опір.
Для заміру фільтрації застосовують прилади ВМ-6, ВГ-1М, прилад ГрозНДІ. ФП-20, УДВ-2, ФЛР-1 та інші.