- •Оринчак м.І., Кочкодан я.М., Колісник в.І..
- •Для студентів спеціальності “Буріння”
- •Оринчак м.І., Кочкодан я.М., Колісник в.І..
- •Лабораторна робота №1
- •1.1 Вимірювання густини бурового розчину. Теоретичні відомості
- •Вимірювання густини Підготування приладу аг-зпп
- •Перевірка приладу
- •Вимірювання густини бурового розчину
- •Вимірювання густини Підготовка приладу
- •Перевірка приладу врп - 1
- •Визначення густини бурового (тампонажного) розчину
- •Вимірювання густини Підготовка приладу
- •Визначення густини бурового розчину
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка приладу до роботи
- •Вимірювання умовної в’язкості
- •Контрольні питання
- •1.3 Вимірювання граничного статичного напруження зсуву бурового розчину Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Підготовка приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Промивальної рідини
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6 о Рисунок 2.1 – Прилад вм-6 пис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Оформлення результатів
- •Вимірювання фільтрації з допомогою приладу флр-1
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Контрольні запитання
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання товщини кірки
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Основні характеристики відстійника
- •Порядок роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 вимірювання реологічних властивостей промивальних рідин Теоретичні відомості
- •А. Вимірювання реологічних показників за допомогою ротаційного віскозиметра всн-3 о Рисунок 3.1 – Віскозиметр всн-3 пис приладу
- •Виконання роботи
- •Частота обертання, об/хв
- •Оформлення результатів
- •О Рисунок 3.3 – Ротаційний віскозиметр всн-2м пис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення концентрації іонів водню та процентного вмісту газу у буровому розчині
- •5.1 Визначення концентрації іонів водню в бурових розчинах
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторний рН-метр-мілівольтметр “рН-121”
- •Порядок роботи
- •Виконання роботи
- •5.2 Визначення вмісту газу в буровому розчині
- •Визначення вмісту газу приладом пгр-1
- •Виконання роботи
- •Визначення вмісту газу за допомогою приладу вг-1м
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення вмісту газу методом розведення
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи із використанням усіх реактивів
- •Порядок виконання роботи за спрощеною методикою
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 визначення загальної мінералізації та концентрації іонів кальцію і магнію в буровому розчині
- •8.1 Визначення загальної мінералізації бурового розчину
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Теоретичні відомості
- •Приготування розчину трилону б
- •Приготування 10% розчину їдкого натрію
- •Порядок виконання роботи Визначення концентрації іонів кальцію
- •Визначення концентрації іонів магнію
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Література
Підготовка приладу до роботи
1. Конус попередньо змочити водою (при використанні розчину на вуглеводневій основі змочування виконують дизельним паливом).
2. Перевірити віскозиметр ВП-5 шляхом вимірювання умовної в’язкості прісної (водопровідної) води. Віскозиметр буде придатний до роботи, якщо умовна в’язкість води становитиме 150,5 с.
Вимірювання умовної в’язкості
1. У конус, встановлений вертикально, через сітку налити 700 см3 бурового розчину, попередньо закривши отвір трубки пальцем.
2. Відкрити отвір трубки і одночасно включити секундомір.
3. Виміряти час наповнення частини стакану об’ємом 500 см3. Цей час і є умовною в’язкістю бурового розчину.
У випадку, якщо для визначення умовної в’язкості недостатня кількість бурового розчину, то виконати вимірювання витікання 100 см3 розчину при залитих 200 см3, а результат помножити на 4.
4. Вимірювання повторити три рази.
5. Результати записати в таблицю 1.3.
Таблиця 1.3
.№ п/п |
Показник бурового розчину |
Одиниці вимірювання |
Час витікання 500см3 бурового розчину |
Середнє значення |
Час витікання 100см3 бурового розчину |
Середнє значення |
1
2
3 |
Умовна в'язкість |
|
|
|
|
|
6. За результатами встановити похибку у значенні умовної в’язкості при витіканні 100 см3 бурового розчину
7. Промити конус і чашку, витерти їх насухо.
Контрольні питання
1. Дайте визначення умовної в’язкості бурового розчину.
2. Якими приладами вимірюють умовну в’язкість?
3. Як визначають придатність віскозиметра до роботи?
4. Яка різниця в термінах “водне число віскозиметра”, “постійна віскозиметра” і “умовна в’язкість води”?
5. Опишіть методику вимірювання умовної в’язкості.
6. Як виміряти умовну в’язкість бурової промивальної рідини при її кількості 450 мл?
7. Як впливає температура на умовну в’язкість?
8. Які вважаються “нормальні” значення умовної в’язкості бурових розчинів на водній і вуглеводневій основі?
1.3 Вимірювання граничного статичного напруження зсуву бурового розчину Теоретичні відомості
Міцність сформованої суспензією тиксотропної структури у стані спокою та інтенсивність її зміцнення у часі характеризується статичним напруженням зсуву (СНЗ). Здатність суспензій утворювати у стані спокою структуру з певною міцністю і втрачати її при перемішуванні або при струшуванні називається тиксотропією.
Граничне СНЗ – це те мінімальне напруження зсуву, яке необхідно прикласти до бурового розчину, який знаходиться у стані спокою, щоб зруйнувати тиксотропну структуру і вивести його зі стану рівноваги (відновити текучість системи).
У стані спокою міцність тиксотропної структури зростає у часі асимптотичне, наближаючись до верхньої межі. Вона оцінюється двома значеннями СНЗ. які свідчать про здатність промивальної рідини виконувати певні функції.
Початкове значення СНЗ заміряють через одну хвилину стану спокою промивальної рідини (1). Воно характеризує утримувальну здатність промивальної рідини. При виборі показників промивальної рідини обґрунтовується мінімальне значення 1 при якому і буде забезпечене виконання вказаної функції. Тобто СНЗ за 1 хв. повинно бути достатнім для утримання в змуленому стані шламу після припинення циркуляції.
Друге значення СНЗ заміряють через 10 хвилин, як промивальна рідина була у стані спокою. Воно характеризує інтенсивність зміцнення тиксотропної структури у часі. Така тенденція поведінки бурового розчину має кілька негативних аспектів. Міцність структури при тривалому знаходженні у спокою може досягти таких значень, при яких у момент відновлення циркуляції опір структури буде причиною зростання тиску, який може бути більший за тиск гідророзриву пласта. Висока міцність структури суттєво погіршує просування геофізичних приладів у свердловині, що є однією з причин обриву геофізичного канату, або недоходження приладу до встановленої глибини. Також можливе часткове зменшення гідростатичного тиску у свердловині за рахунок утворення тиксотропної структури бурового розчину.
Позитивний аспект високої міцності структури проявляється при попаданні високо тиксотропних промивальних рідин у тріщини горизонтів, де вони згущуються і сприяють уникненню поглинань.
Тиксотропність структури характеризується коефіцієнтом тиксотропії, який можна визначити за формулою:
(1.1)
Статичне напруження зсуву можна визначити на прикладах СНС-2 і ВСН-3.
А. Вимірювання статичного напруження зсуву за допомогою приладу СНС-2
