- •Оринчак м.І., Кочкодан я.М., Колісник в.І..
- •Для студентів спеціальності “Буріння”
- •Оринчак м.І., Кочкодан я.М., Колісник в.І..
- •Лабораторна робота №1
- •1.1 Вимірювання густини бурового розчину. Теоретичні відомості
- •Вимірювання густини Підготування приладу аг-зпп
- •Перевірка приладу
- •Вимірювання густини бурового розчину
- •Вимірювання густини Підготовка приладу
- •Перевірка приладу врп - 1
- •Визначення густини бурового (тампонажного) розчину
- •Вимірювання густини Підготовка приладу
- •Визначення густини бурового розчину
- •Вимоги до звіту
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Підготовка приладу до роботи
- •Вимірювання умовної в’язкості
- •Контрольні питання
- •1.3 Вимірювання граничного статичного напруження зсуву бурового розчину Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Порядок проведення роботи
- •Оформлення результатів вимірювань
- •Підготовка приладу
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Промивальної рідини
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2
- •Вимірювання фільтрації приладом вм-6 о Рисунок 2.1 – Прилад вм-6 пис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Оформлення результатів
- •Вимірювання фільтрації з допомогою приладу флр-1
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання фільтрації
- •Контрольні запитання
- •Опис приладу
- •Підготовка приладу
- •Вимірювання товщини кірки
- •Оформлення результатів вимірювання
- •Контрольні запитання
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Основні характеристики відстійника
- •Порядок роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 вимірювання реологічних властивостей промивальних рідин Теоретичні відомості
- •А. Вимірювання реологічних показників за допомогою ротаційного віскозиметра всн-3 о Рисунок 3.1 – Віскозиметр всн-3 пис приладу
- •Виконання роботи
- •Частота обертання, об/хв
- •Оформлення результатів
- •О Рисунок 3.3 – Ротаційний віскозиметр всн-2м пис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 5 визначення концентрації іонів водню та процентного вмісту газу у буровому розчині
- •5.1 Визначення концентрації іонів водню в бурових розчинах
- •Теоретичні відомості
- •Лабораторний рН-метр-мілівольтметр “рН-121”
- •Порядок роботи
- •Виконання роботи
- •5.2 Визначення вмісту газу в буровому розчині
- •Визначення вмісту газу приладом пгр-1
- •Виконання роботи
- •Визначення вмісту газу за допомогою приладу вг-1м
- •Порядок виконання роботи
- •Визначення вмісту газу методом розведення
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота № 6
- •Теоретичні відомості
- •Опис приладу
- •Виконання роботи
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №7
- •Теоретичні відомості
- •Порядок виконання роботи із використанням усіх реактивів
- •Порядок виконання роботи за спрощеною методикою
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Лабораторна робота №8 визначення загальної мінералізації та концентрації іонів кальцію і магнію в буровому розчині
- •8.1 Визначення загальної мінералізації бурового розчину
- •Порядок виконання роботи
- •Оформлення результатів
- •Теоретичні відомості
- •Приготування розчину трилону б
- •Приготування 10% розчину їдкого натрію
- •Порядок виконання роботи Визначення концентрації іонів кальцію
- •Визначення концентрації іонів магнію
- •Оформлення результатів
- •Контрольні запитання
- •Література
Оформлення результатів
Необхідно порівняти результати замірів вмісту газу на приладі ВГ-1М і методом розведення. Значення вмісту газу. визначеного методом розведення є точнішим.
При оформленні результатів визначить вплив вмісту газу на густину бурового розчину, попередньо замірявши густину бурового розчину без піни, а потім після вспінення. Зробіть розрахунок істинної густини бурового розчину після змішування вспіненого бурового розчину з водою при співвідношенні 1:1.
,
де:
– густина суміші бурового розчину з
водою з якої вийшов газ;
–
об’єм
води взятий для змішування;
– об’єм
бурового розчину без піни
;
– об’єм
рідини
– об’єм
газу, що вийшов із бурового розчину
після змішування із водою;
– істинна
густина бурового розчину;
–
густина
води.
Отримане значення густини порівняти із значенням густини бурового розчину перед спінюванням.
Контрольні запитання
1. Дайте визначення водневого показника бурового розчину.
2. У якому розчині концентрація іонів водню більша з рН=5 чи з рН=6?
3. У якому розчині концентрація іонів ОН- більша з рН=12 чи з рН=13?
4. Що характеризує зміна водневого показника?
5. Які методи вимірювання рН промивальних рідин?
6. Назвіть шляхи поступлення газу із пласта у свердловину?
7. Методика визначення вмісту газу за допомогою приладу ВГ-1М.
8. Методика визначення вмісту газу методом розведення.
9. Розрахуйте істинну густину загазованого розчину після змішування його із водою у співвідношенні 1:1.
10. Які негативні наслідки присутності газу у буровому розчині?
Лабораторна робота № 6
ВИЗНАЧЕННЯ МАСТИЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУРОВОГО РОЗЧИНУ
Теоретичні відомості
Мастильна здатність бурового розчину визначається коефіцієнтом тертя ковзання і тертя кочення, часом роботи установки до появи задирів і заїдань тертьових кульок при заданих контактних напруженнях.
Для визначення мастильної здатності бурового розчину використовують прилад СР-1, принцип роботи якого оснований на визначенні протизадирних властивостей, які характеризують мастильну здатність бурового розчину.
Силу тертя (зсуву) металічного диска по фільтраційній кірці, яка сформована з бурового розчину, можна визначити з допомогою приладу ПТ-2 (рисунок 6.1). який розроблений кафедрою буріння нашого університету. Фільтраційна кірка попередньо формується на приладі ВМ-6 за стандартною методикою протягом 30 хв. Вимірювання проводять при кімнатній температурі і атмосферному тиску.
Прилад тертя ПТ-2 (друга модель) розроблений з використанням приводу від серійного приладу для визначення статичного напруження зсуву СНС-2. Вимірювання сили тертя здійснюється при обертанні фільтраційної кірки по притисненому до неї металевому диску діаметром 43,5 мм. Сила тертя реєструється динамометром. Тиск металевого диску на кірку може становити 0,005, 0,01, 0,015 і 0,02 МПа внаслідок зміни кількості вантажів.
Опис приладу
Прилад ПТ-2 складається із основи 3 з регульованими гвинтами, на якій змонтований електродвигун 10. Обертовий момент від електродвигуна через редуктор 8 передається на вимірювальний стакан 7. В цей стакан встановлюється фільтраційна кірка 6 з фільтраційним папером, яка сформована на приладі ВМ-6.
Фільтраційна кірка контактує з металевим диском 5, що з’єднаний із стрижнем 2 через шарнір 9. який забезпечує рівномірний розподіл осьового навантаження на всій контактній поверхні фільтраційної кірки із диском. До стрижня 2 закріплюється важіль 11, який контактує із показником моменту тертя 12. Верхньою частиною стрижень 2 контактує із показником товщини фільтраційної кірки. Зйомні вантажі 4 створюють нормальне навантаження на кірку.
Рисунок 6.1 – Прилад тертя ПТ-2
