Оформлення результатів

Необхідно порівняти результати замірів вмісту газу на приладі ВГ-1М і методом розведення. Значення вмісту газу. визначеного методом розведення є точнішим.

При оформленні результатів визначить вплив вмісту газу на густину бурового розчину, попередньо замірявши густину бурового розчину без піни, а потім після вспінення. Зробіть розрахунок істинної густини бурового розчину після змішування вспіненого бурового розчину з водою при співвідношенні 1:1.

,

де: – густина суміші бурового розчину з водою з якої вийшов газ; – об’єм води взятий для змішування; – об’єм бурового розчину без піни ; – об’єм рідини – об’єм газу, що вийшов із бурового розчину після змішування із водою; – істинна густина бурового розчину; – густина води.

Отримане значення густини порівняти із значенням густини бурового розчину перед спінюванням.

Контрольні запитання

1. Дайте визначення водневого показника бурового розчину.

2. У якому розчині концентрація іонів водню більша з рН=5 чи з рН=6?

3. У якому розчині концентрація іонів ОН^- більша з рН=12 чи з рН=13?

4. Що характеризує зміна водневого показника?

5. Які методи вимірювання рН промивальних рідин?

6. Назвіть шляхи поступлення газу із пласта у свердловину?

7. Методика визначення вмісту газу за допомогою приладу ВГ-1М.

8. Методика визначення вмісту газу методом розведення.

9. Розрахуйте істинну густину загазованого розчину після змішування його із водою у співвідношенні 1:1.

10. Які негативні наслідки присутності газу у буровому розчині?

Лабораторна робота № 6

ВИЗНАЧЕННЯ МАСТИЛЬНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БУРОВОГО РОЗЧИНУ

Теоретичні відомості

Мастильна здатність бурового розчину визначається коефіцієнтом тертя ковзання і тертя кочення, часом роботи установки до появи задирів і заїдань тертьових кульок при заданих контактних напруженнях.

Для визначення мастильної здатності бурового розчину використовують прилад СР-1, принцип роботи якого оснований на визначенні протизадирних властивостей, які характеризують мастильну здатність бурового розчину.

Силу тертя (зсуву) металічного диска по фільтраційній кірці, яка сформована з бурового розчину, можна визначити з допомогою приладу ПТ-2 (рисунок 6.1). який розроблений кафедрою буріння нашого університету. Фільтраційна кірка попередньо формується на приладі ВМ-6 за стандартною методикою протягом 30 хв. Вимірювання проводять при кімнатній температурі і атмосферному тиску.

Прилад тертя ПТ-2 (друга модель) розроблений з використанням приводу від серійного приладу для визначення статичного напруження зсуву СНС-2. Вимірювання сили тертя здійснюється при обертанні фільтраційної кірки по притисненому до неї металевому диску діаметром 43,5 мм. Сила тертя реєструється динамометром. Тиск металевого диску на кірку може становити 0,005, 0,01, 0,015 і 0,02 МПа внаслідок зміни кількості вантажів.

Опис приладу

Прилад ПТ-2 складається із основи 3 з регульованими гвинтами, на якій змонтований електродвигун 10. Обертовий момент від електродвигуна через редуктор 8 передається на вимірювальний стакан 7. В цей стакан встановлюється фільтраційна кірка 6 з фільтраційним папером, яка сформована на приладі ВМ-6.

Фільтраційна кірка контактує з металевим диском 5, що з’єднаний із стрижнем 2 через шарнір 9. який забезпечує рівномірний розподіл осьового навантаження на всій контактній поверхні фільтраційної кірки із диском. До стрижня 2 закріплюється важіль 11, який контактує із показником моменту тертя 12. Верхньою частиною стрижень 2 контактує із показником товщини фільтраційної кірки. Зйомні вантажі 4 створюють нормальне навантаження на кірку.

Рисунок 6.1 – Прилад тертя ПТ-2