Оформлення результатів

1. Записати результати трьох вимірювань за роботою 3-х приладів.

2. Визначити середню величину фільтрації за 30 хв.

3. Побудувати графік зміни фільтрації розчину протягом 30 хв в координатах “час – об’єм фільтрату”.

4. Визначити похибку між фактичною фільтрацією, визначеною за 30 хв. і розрахунковою фільтрацією, визначеною аналітичним методом за результатами показів приладу через 7,5 хвилин:

.

5. Зробити висновок.

Вимірювання фільтрації з допомогою приладу флр-1

Прилад ФЛР-1 складається з фільтруючого стакана 1, перепускного клапана 2, регулюючого гвинта тиску 3, редуктора 4, балона зі стисненим повітрям 5.

Підготовка приладу

Зняти стакан 1, відгвинтити кришку, промити їх водою і витерти насухо. Змочити водою фільтрувальний папір, надлишок води вибрати сухим фільтрувальним папером ( при роботі з розчинами на водній основі ). Відкрити повністю регулювальний гвинт 3 редуктора 4. Закрити перепускний клапан 2.

Рисунок 2.2 – Фільтр-прес ФЛР-1

Вимірювання фільтрації

1. Залити в стакан 1 буровий розчин.

2. Поставити ущільнююче кільце і на нього встановити фільтрувальний папір і сітку.

3. Встановити стакан в робоче положення і повернути його на 90 градусів.

4. Підставити під стакан вимірювальний циліндр на 10 або 50 см³ залежно від передбачуваної величини фільтрації.

5. Відкрити вентиль балону з газом 5.

6. Поверненням регулювального гвинта редуктора за годинниковою стрілкою встановити тиск на виході з редуктора 0,7 МПа.

7. Відкрити гвинт перепускного клапана на 3,5 оберти і одночасно включити секундомір.

8. Через 30 хв. закрити клапан і одночасно виключити секундомір.

9. Виміряти кількість фільтрату.

10. Закрити вентиль балона, зняти стакан, відгвинтити кришку, зняти ущільнююче кільце, вилити розчин та зняти кірку.

11. Стакан, кришку та кільце промити і висушити. Показник фільтрації визначити за формулою:

де Ф – показник фільтрації, см³; 2 – відношення площі стандартного фільтра до площі фільтрації фільтр-преса: – об’єм фільтрату, одержаного на фільтр-пресі, см³.

Контрольні запитання

1. Будова приладів ВМ-6, ВГ-1М, ФЛР-1.

2. Методика визначення фільтрації на приладах ВМ-6, ВГ-1М, ФЛР-1.

3. Яка розмірність величини фільтрації та її позначення?

4. Як перевірити придатність приладів ВМ-6, ВГ-1М, ФЛР-1 до роботи?

5. Опишіть процес взаємодії бурового розчину з гірськими породами на стінках свердловини. Як буде впливати величина фільтрації на цей процес?

6. Визначить фільтрацію бурового розчину, якщо відомо. що за 15 хв. фільтрація дорівнює 8 см³.

7. Які фактори впливають на фільтрацію бурового розчину?

8. Як впливає час на величину фільтрації?

2.2 Вимірювання товщини фільтраційної кірки

Теоретичні відомості

При фільтрації дисперсійного середовища з бурового розчину в проникні горизонти на стінках свердловини формується фільтраційна кірка. Згідно з технологічними вимогами до бурового розчину фільтраційна кірка повинна запобігати ,руйнуванню стінок свердловини, сповільнювати і перешкоджати процесу забруднення продуктивних горизонтів, сприяти ущільненню і стійкості стінок свердловини.

Товщина фільтраційної кірки є визначальним чинником при виникненні ускладнень, які пов’язані зі зменшенням діаметру свердловини (затяжки, сальникоутворення, прихоплен-ня бурильних та обсадних колон).

Допустима товщина фільтраційної кірки коливається в межах 1,52 мм.

Товщина фільтраційної кірки тісно зв’язана з об’ємом фільтрату і реальний зв’язок між цими величинами є специфічним для кожного розчину. Об’єм фільтрату може зменшитися зі збільшенням вмісту твердої фази. а товщина фільтраційної кірки збільшується. Збільшення перепаду тиску при статичній фільтрації збільшує товщину фільтраційної кірки. В меншій мірі товщина фільтраційної кірки залежить від розміру та гранулометричного складу твердої фази. Висока фільтрація бурового розчину та груба (товста) фільтраційна кірка на стінках свердловин спричиняє такі негативні наслідки:

– забруднюються породи-колектори;

– зменшується стійкість стінок свердловин, підвищується вміст шламу і забруднює буровий розчин;

– збільшується імовірність виникнення прихоплень;

– збільшуються гідравлічні втрати;

– виникають затягування та сальникоутворення при підйомі бурильної колони;

– спотворюються покази геофізичних приладів;

– підвищується імовірність утворення тріщин і каналів у фільтраційній кірці при контактуванні із тампонажним каменем.

Т

Рисунок 2.3 – Прилад Віка

овщина фільтраційної кірки визначається за допомогою приладу Віку.

Товщина кірки позна-чаєтьсяя буквою К, вимірю-ється в мм.