4. Сучасний етап розвитку порівняльного правознавства

Можна виділити чотири умовні стадії розвитку сучасного порівняльного правознавства:

• перша стадія розвитку порівняльного правознавства, хронологічно визначається приблизно другою половиною XIX — початком XX ст. Саме в цей час одержали широке поширення ідеї Ламберта і Салея про так називаний droit commun legislatif, що послужили своєрідним імпульсом для міжнародної уніфікації права;

• друга стадія розвитку сучасного порівняльного правознавства, що охоплює 20—40-і роки двадцятого сторіччя, характеризується як стадія розвитку і досить широкого поширення думки серед учених-компаративістів про те, що порівняльне правознавство — це не окрема наука, не самостійна галузь знань, а лише особливий порівняльно-правовий метод дослідження;

• характерною рисою третьої стадії розвитку сучасного порівняльного правознавства, хронологічно обмеженої рамками кінця 40—50-х років, є те, що саме в цей час починаються посилені спроби дослідження його в практичному плані як інструменту вирішення повсякденних практичних задач і одночасно приділяється підвищена увага порівняльно-правовій освіті, особливо в Європі й Америці;

• четверта стадія розвитку сучасного порівняльного правознавства, що почалася в 60-х рр., відрізняється насамперед тим, що вона прямо асоціюється з цілеспрямованою розробкою компаративістами різних країн і в першу чергу відомим французьким вченим Рене Давидом доктрини "великих систем" — правових сімей¹.

Основні ознаки: 1) характеризується завершенням процесу становлення порівняльного правознавства і державознавства як самостійної галузі знань і академічної дисципліни 2) безпрецедентне за всі роки його існування розширення сфери і географічного поширення його впливу. 3) глобалізація, повсюдна інституціоналізація. 4) більш глибокою і різнобічною розробкою проблем порівняльного правознавства і державознавства, яскраво вираженим прагненням до створення на основі раніше зібраного й узагальненого емпіричного матеріалу цільної концепції порівняльного правознавства.

5. Поняття порівняльного правознавства

Так, порівняльне правознавство розуміється: 1)як напрямок наукових досліджень, заснованих на порівняльному методі, виходячи з того, як вирішуються подібні правові питання в різних правових системах;

2)зводиться до порівняльного вивчення окремих галузей права чи правових інститутів;

3)як процес порівняння не тільки окремих нормативно-правових актів, галузей права чи інститутів, але й існуючих у різних країнах правових систем².

Порівняльне дослідження права має фундаментальне значення для внутрішньої логіки та динаміки розвитку самої юридичної науки, дозволяючи повніше виявляти і вивчати різноманіття правової реальності і вийти за рамки власних правових систем. порівняльне правознавство є самостійним науковим напрямком правових досліджень, що визначається необхідністю вирішення глобальних проблем, що постають перед людством. Компаративістика стає знаменням часу, а вивчення права в його загальному й особливому, порівняння правових систем, аналіз шляхів зближення національних законодавств здобувають усе більше значення.