5.3.1. Атмосфера

Головними джерелами забруднення атмосфери (атмосферного повітря] є промисловість, автотран­спорт, сільськогосподарські об’єкти, комунальне господарство та інші чинники.

Стан забруднення атмосферного повітря конкретної тери­торії встановлюється на підставі співставлення кількості та складу викидів діючих підприємств і об’єктів з кліматичною оцінкою метеоумов і їх здатності до самоочищення.

Концентрація шкідливих домішок у приземному шарі ви­значається показником «потенціалу забруднення атмосфери» (ПЗА], який залежить від метеоумов і має такі градації:

• НИЗЬКИЙ ПЗА (приземна інверсія до 35% на рік, ШВИД- кість вітру 0-1 м/сек, повторюваність туманів менше 10%);

• помірний ПЗА (приземна інверсія до 40 %, швидкість вітру 10-20 м/сек, тумани до 10 %);

• підвищений ПЗА (приземна інверсія до 40%, слабкі вітри і тумани до 20 %);

• високий ПЗА (приземна інверсія до 60 % на рік, повторюваність слабких вітрів і туманів більше 20 %).

Рівні забруднення атмосферного повітря на території поселення визначаються в натуральних показниках концентрації шкідливих речовин (мг/м³) або у відносних показниках гранично допустимої концентрації (ГДК), серед яких визначаються:

- допустимі - нижче ГДК;

- низькі - 1,0-5,0 ГДК;

- помірні - 5,0-10,0 ГДК;

- високі - більше 10 ГДК.

При проектуванні поселень зони з відповідними показниками ГДК виділяються ізолініями на спеціальній схемі, яка відтворює стан навколишнього середовища цієї території'.

З урахуванням показників ПЗА і ГДК вживаються такі захисні заходи при взаємному розміщенні житлової забудови і народногосподарських об’єктів:

• промислові і сільськогосподарські об’єкти розміщуються з підвітряного боку по відношенню до сельбищних територій;

• будівництво підприємств І і II класів на ділянках з високим ПЗА, у глибоких котлованах, нижче за греблі водосховищ, V місцях утворення туманів і смогів не дозволяється;

• нове житлове будівництво на територіях з рівнем забруднення, що перевищує ГДК, не дозволяється; на ділянках розміщення курортно-рекреаційних закладів, установ охорони здоров’я тощо рівень забруднення може становити не більше 0,8 ГДК;

• для об’єктів, які є джерелом забруднення атмосферно­го повітря, встановлюються санітарно-захисні зони, ширина яких визначається відповідно до санітарних норм проектування промислових підприємств.

Санітарно-захисні зони (розриви) від промислових підпри­ємств (хімічних, металургійних, машинобудування і метало­обробки, будівельної і легкої промисловості, з переробки тваринних продуктів тощо), які є джерелами забруднення навколишнього середовища, приймаються для підприємств: І класу - 1000 м; II класу - 500 м; III класу - 300 м; IV кла­су -100 м; V класу - 50 м.

Визначення класу та розмірів санітарно-захисних зон вста­новлюється згідно з санітарною класифікацією підприємств і виробництв, теплових електростанцій, складських споруд відповідно до чинних нормативних документів.

Санітарно-захисна зона встановлюється між джерелом забруднення і межами розміщення житлової забудови.

Територія цієї зони не повинна використовуватись як резервна ділянка для розвитку підприємства.

У межах санітарно-захисної зони дозволяється розміщення споруд аналогічного виробництва з нижчим класом шкідливого впливу, адміністративно-господарських, науково-проектних та інших закладів (крім спортивних, дитячих, лікувально- оздоровчих закладів, парків і пляжів].

Санітарно-захисні зони між сільськогосподарськими під­приємствами і межами житлової забудови.

Територія цієї зони не повинна використовуватись як резервна ділянка для розвитку підприємства.

У межах санітарно-захисної зони дозволяється розміщення споруд аналогічного виробництва з нижчим класом шкідливого впливу, адміністративно-господарських, науково-проектних та інших закладів (крім спортивних, дитячих, лікувально - оздоровчих закладів, парків, пляжів). Санітарно-захисні зони між сільськогосподарськими підприємствами і межами жит­лової забудови приймаються за табл. 5.1.

Таблиця 5.1

Розміри санітарно-захисних норм

Підприємства	Розміри санітарно- захисної зони, м
1. Рослинницькі
Теплиці і парники при електричному обігріванні	Не нормуються
Теплиці і парники при біологічному обігріванні
на гною	100
на смітті	300
2. Тваринницькі
Великої рогатої худоби:
до 1000 голів	300
1000 -5000 голів	500
більше 5000 голів	1000
Свинарські:
до 12 тис. голів на рік	500
12 і 24 тис. голів і більше	1500
54 тис. голів і більше	2000
Вівчарські	300
Конярські	100
Кролівницькі	100
Звірівницькі	300
3. Птахівницькі:
до 100 тис. курей	300
від 100 до 400 тис. курей	1000
більше 400 тис. курей	1200
4. Склади для зберігання отрутохімікатів імінеральних добрив:
до 20	200
20-50	300
50-100	400
100-300	500
300-500	700
більше 500	1000
5. Склади сильнодіючих отруйних речовин:
базисні	1000
витратні	300
6. Склади спеціалізовані(овочесховища, картоплесховища, фруктосховища)	50
7. Пункти технічного обслуговування сільськогосподарських машин і автомобілів	100
8. Ветлікарні та ветамбулаторії	200

Територія санітарно-захисної зони це- озеленена смуга з елементами благоустрою, з боку сельбищної зони на території санітарно-захисної зони розміром більше 100 м створюється смуга деревно-чагарникових насаджень завширшки не менше 30 м, а при розмірах 50-100 м - завширшки не менше 10 м.