Тема : ВСТУП. Поняття земель населених пунктів і їх соціально-економічне значення

1. Структура навчальної дисципліни.

2. Об’єкт, предмет, методи навчання і задачі землеустрою населених пунктів. Види навчальної діяльності, навчальних занять, самостійної роботи студентів. Література та інші дидактичні заходи.

3. Місце «землеустрою населених пунктів» у системі раціонального використання земель та екологобезпечної системи землекористування.

4. Основні принципи і зміст Генерального плану забудови населених пунктів. Зв'язок Генерального плану з проектами внутрішньогосподарського землеустрою.

5. Вимоги Земельного кодексу України та Закону України "Про землеустрій" щодо впорядкування територій населених пунктів,розмежування земель комунальної, приватної та державної власності у населених пунктах. Суть Закону України "Про архітектурну діяльність". Зв'язок з дисциплінами землевпорядного циклу та науками

6. Вимоги до вибору земельних ділянок під населені пункти та виробничі центри. Топографо-геодезична і картографічна основа для розробки Генерального плану населеного пункту

7. Архітектурно-планувальна композиція сільських населених пунктів

8. Встановлення та зміна меж населених пунктів. Розробка плану земельно-господарського устрою.

1. Структура навчальної дисципліни.

Програмою навчальної дисципліни «Землеустрій населених пунктів» передбачено вивчення основ теорії і практики планування, забудови та землеустрою існуючих сільських населених пунктів та виробничих центрів і комплексів.

Метою вивчення навчальної дисципліни є формування у студентів теоретичних знань і набуття практичних навичок з основ розробки схем планування та забудови населених пунктів, порядок відведення земельних ділянок під житлове, гаражне, побутове, дачне будівництво та садівництво, розрахунки площ під виробничі центри та вимоги до планування окремих елементів (частин) виробничих центрів агроформувань та господарського двору фермерського господарства.

Завдання навчальної дисципліни – вивчення закономірностей організації території житлової та виробничої зони сільських населених пунктів на основі Генеральної схеми планування території України, Законів України «Про архітектурну діяльність», «Про землеустрій», «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про власність», «Про основи містобудування», та Земельного кодексу України.

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати :

• закони України з питань містобудування та землеустрою

• державні будівельні норми України

• методику техніко-економічного обґрунтування землеустрою території сільських населених пунктів та агроформувань

• зміст нормативно-технічної документації по приватизації земельних ділянок різного цільового призначення (для житлового, гаражного, дачного, комерційного використання)

• природоохоронні заходи в проектах планування і забудови сільських населених пунктів

• протипожежні заходи

• охорона пам’яток і пам’ятників історії і культури при землеустрої населених пунктів

Уміти :

• виконувати розрахунки площ житлової та виробничої зон, громадських будівель і споруд, кількості населення на перспективу

• проектувати житлові квартали, садиби, об’єкти культурно-побутового будівництва.

• оформляти згідно з стандартами креслення , схеми, інженерні мережі, профілі вулиць

• проводити економіко-планувальне зонування населеного пункту для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок різного цільового призначення

2. Об’єкт, предмет, методи навчання і задачі землеустрою населених пунктів. Види навчальної діяльності, навчальних занять, самостійної роботи студентів. Література та інші дидактичні заходи.

Становлення в сучасних умовах ринкових відносин в Україні призвело до зміни методів та механізмів управління земельними ресурсами, що у свою чергу вплинуло на принципові зміни в містобудівній діяльності.

Особливі проблемні ситуації виникають в населених пунктах, де схрещуються інтереси різних землевласників і землекористувачів. Займаючи лише 11,5% від загальної площі території держави, тут концентруються основні промислово-виробничі фонди, які ініціюють до ефективного використання земель.

Населені пункти - це місця постійного проживання людей, які появились при переході до осілого способу життя у зв'язку з розвитком землеробства і тваринництва. Створення населених пунктів з відповідною організацією їх території і розміщенням житлових, громадських і інших будівельних об'єктів представляє собою їх планування і забудову.

Планування населених пунктів охоплює вибір, розрахунок і розміщення матеріальних елементів, організацію і обґрунтоване використання території і природного середовища для задоволення потреб населення.

Планування населених пунктів - це їх архітектурно-планувальна і просторово-територіальна організація з врахуванням багатосторонніх факторів, що забезпечує комплексне вирішення проблеми.

Сучасне містобудування - це теорія і практика розселення у всіх його формах і на всіх рівнях системи:

- на вищому рівні (держава, економічні райони);

- на середньому рівні (області, райони, промвузли);

- на нижчому рівні (міста, селища, села).

Всі ці рівні взаємопов'язані і при проектуванні населених пунктів потрібно дотримуватись обов'язкової підпорядкованості при переході від одного рівня до другого.

При цьому комплексно вирішуються питання соціально-економічного, сані­тарно-гігієнічного, інженерно-технічного, архітектурно-художнього характеру.

Головним принципом планування населених пунктів є забезпечення найкращих умов для проживання, праці і відпочинку населення.

Предмет планування населених пунктів як науки - це вивчення закономірностей розвитку населених пунктів, розробка способів і прийомів їх організації на певній території, упорядкування і благоустрій та поступова їх перебудова в населені пункти нового типу.

Від організаційно-правового регулювання земельних відносин в населених пунктах залежить функціональне та будівельне зонування, їх архітектурно-планувальна організація, розміщення об’єктів будівництва тощо.